У «Підсумках тижня» подано висновки щодо ситуації на сході України, в економіці та втровадження реформ в України, тенденцій міжнародної підтримки України.

Ситуація на сході України
Економіка України
Реалізація реформ в Україні
Міжнародна підтримка України

http://bykvu.com/

http://bykvu.com/

Ситуація на сході України: «парад» побоювань

Нарощення бойовиками кількості озброєнь, зростання кількості обстрілів сил АТО та мирного населення з важкої артилерії (тричі з «Градів») вчергове свідчить, що про дотримання Мінських домовленостей не може бути й мови. Ситуація на сході України продовжує перебувати в очікуванні можливих травневих рішень Кремля щодо ескалації конфлікту.

На фоні останніх подій, особливу увагу привертає н.п. Широкине, де кількість обстрілів з боку терористів є найвищою. Така активність зумовлена тим, що цей населений пункт став важливим і останнім стратегічним та опорним об’єктом перед Маріуполем. На даний момент ведуться переговори про демілітаризацію Широкиного. Російська сторона не зобов’язує себе дотриманням будь-яких домовленостей, тому існують ризики його захоплення.

У той час, як ватажки самопроголошених республік не втомлюються на камери російських ЗМІ розповідати про свої благі наміри, у містах продовжуються сутички і між самими бойовиками за розподіл сфер впливу. Також зафіксовано факти мародерства та пограбування гуманітарних вантажів, зокрема з боку бандформувань ДНР. Варто зазначити, що у подальшому терористичні угрупування можуть стати неконтрольованими з боку Росії.

Вже без здогадок відомо, що бойовики проведуть в Донецьку військовий парад з нагоди 9 травня. Спостерігачі ОБСЄ повідомляють про часткове зникнення з місць зберігання важких озброєнь терористів. Бойовики пояснюють це тим, що техніка повинна бути задіяна у параді. Це може слугувати хорошим прикриттям для перегрупування сил.

Соціологічні опитування показують різке погіршення ставлення світової спільноти до РФ у зв’язку з подіями в Україні. Для усіх стало очевидним, що експансіоністський зовнішньополітичний курс РФ створює пряму загрозу миру та стабільності Європи та світу.

Статистика: 4 українських військовослужбовці загинуло; 21 отримали поранення.

Економіка України: все менше у кишенях, все більше дивимось по сторонам

На технічному рівні відбулися переговори між Києвом, Брюсселем та Москвою щодо зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Росія домагається відмови від майже чверті домовленостей між ЄС та Україною щодо скасування митних зборів з економічних (втрати на 2 млрд. євро) та політичних мотивів (десуверенізація України). У вересні минулого року, у ЄС заявили, шо текст угоди змінам не підлягає. Після 7 місяців військової інтервенції на сході України,  Росія є третьою стороною у стосунках ЄС-Україна та диктує свої умови.

Посол з особливих доручень МЗС України Д. Кулеба відзначив три досягнення саміту: «ЄС залишається з Україною у протистоянні з агресором, визнається успішність реформ і ні ЄС, ні Україна не мають наміру відтермінувати вступ в силу Угоди далі, ніж 1 січня 2016 р.».

Коли ж ми зможемо реалізовувати свій суверенітет? Угода про асоціацію повинна імплементуватися відповідно до всіх попередніх домовленостей, в іншому випадку вона набуває викривленої та неправильної форми, яку за декілька років важко буде назвати «угодою про асоціацію», вона швидше буде «угодою про асоціацію у рамках, дозволених Росією» або ж взагалі знівелюється. На жаль, все у руках ЄС, якому слід зайняти чітку позицію щодо угоди.

«Енергоатом» підписав контракт з французами на поставки збагаченого урану. Ця угода є кроком вперед на шляху диверсифікації поставок ядерних матеріалів для українських АЕС. Атомна енергетика України, як і теплова, практично цілком залежить у задоволенні своїх енергетичних потреб від Росії. Це створює загрозу політично вмотивованих обмежень обсягів поставок. Варто пригадати, як Росія погрожувала припинити поставки в Україну та транзит ядерного палива в Європу через Україну «через нестабільну політичну ситуацію». Тому ця угода є важливою для вирішення питання  незалежності атомної енергетики України.

Негативною новиною стала скарга Єгипту на Україну в СОТ. Єгипет сумнівається в справедливості введеного Україною в 2014 році обмеження на імпорт з цієї країни. Єгипет, зокрема, просить пояснити, чому Україна віднесла його до розвинених країн, таким чином, позбавивши преференцій. Сьогодні ми спостерігаємо нехтування потребою перебудови внутрішньої промисловості з метою забезпечення потенційного економічного зростання. Найбільш правильним виходом для України є стимулювання експорту з одночасним перевлаштуванням на африканські та азійські ринки збуду, де Єгипет – одна з альтернатив.

Важливим етапом у розвитку українського фондового ринку став проект рішення про затвердження нового порядку визначення біржового курсу цінних паперів. Встановлення нових вимог є першим кроком до формування інфраструктури фінансового ринку України.

Українців привчають до економії. Може здатися, шо влада вирішила зайнятися виховним процесом нації та прив’язати хорошу звичку. Та якщо подивитися на «космічні» тарифи для пересічних громадян, то виявляється, шо їм слід віддавати левову частку своїх доходів, а тому й привчатися до різного роду «дієт». Чи не ефективніше нарешті цьому навчитись великому бізнесу і владі? На жаль, голос олігархів поки гучніший за голос народу.

Статистика: податковий компроміс: +359 млн. грн до бюджету; промислове виробництво: -21,1%; купівля ліків: -19%; продаж бензину: – 40,7%; авіаперельоти: – 13,8%.

Міжнародна фінансова допомога: ЄК (250 млн.), США ($1 млрд), Японія ($1,8 млрд).

Реалізація реформ в Україні: говорити легко, а зробити важко

З наближенням самітів у Києві та Ризі реалізація реформ в Україні стає наріжним каменем міжнародних контактів. Закордонні сподівання є досить високими, хоч і в них присутні нотки критики (заяви представників США та держав ЄС) щодо законодавчого оформлення та  активізації реалізації конституційної реформи, реформи з децентралізації, реформи судової сфери та прокуратури. На цьому фоні триває залучення щодо реформ досвіду Франції (децентралізація), Польщі (боротьба з корупцією) та допомоги ОЕСР.

Фактори, що перешкоджають реформам: залишки радянської ментальності та системи (складний бюрократичний механізм, безвідповідальність вертикалей влади); пов’язаність правоохоронних структур з політичними силами та інституціями; корупція та розкрадання коштів, які виділені на реформи (прийнято рішення про контроль за макрофінансовою допомогою); неефективність роботи ВРУ; фактори війни та слабкої економіки України.

Міжнародна підтримка України: без неї ми не впораємось

Українське питання продовжує бути основним предметом обговорень міжнародною спільнотою. Держави-партнери України продовжують надавати гуманітарну допомогу, в ЄС триває процес ратифікації Угоди про асоціацію (Бельгія та Португалія), а Норвегія ввела додаткові енергетичні та фінансова санкції проти Росії-агресора. Поруч з цим окремими тематичними напрямки підтримки стали: 1) Саміт Україна-ЄС; 2) питання введення миротворчого контингенту та «Мінських угод»; та 3) матеріальна допомога від ЄС та США.

27 квітня у Києві відбувся 17 саміт Україна-ЄС. Цього разу П. Порошенко проводить зустріч у форматі «тет-а-тет» з Д. Туском та Ж.-К. Юнкером. Основна тематика зустрічі – реалізація Угоди про асоціацію, політичні та економічні реформи в Україні, а також фінансова та інша допомога з боку ЄС. Відсутності Ф. Могеріні багато українських (та й закордонних) високопосадовців надали негативне забарвлення, проте проведення заходу сигналізує інше. По-перше, даний саміт є першими такого формату перемовинами після 2013 р. По-друге, саміт буде чітким сигналом солідарності ЄС з Україною, підтримки суверенітету України. На цьому фоні комісар ЄК з питань розширення і політики добросусідства ЄС Й. Ган заявив, що розширення ЄС не планується як мінімум протягом найближчого десятиліття.

Щодо миротворчого контингенту на територію Донбасу, то велика кількість держав ЄС підтримують введення миротворців (Польща, Литва, Латвія, Швеція), однак вони не мають права говорити за весь ЄС, де продовжують знаходитись скептики (заяви Ф. Олланда та Д. Туска). Найближчим часом Ф. Олланд прибуде до Москви на зустріч з В. Путіном задля обговорення подальшої співпраці Франції та РФ, проте вже зараз підтверджує неможливість продовження торгівельної кооперації у військовій сфері, зокрема, і щодо «Містралів».

Американські конгресмени вкотре закликали Б. Обаму надати Україні летальне озброєння. ЗСУ вже постачатимуть вертольоти та системи радіозв’язку з Франції, а П. Порошенко затвердив указ №238/2015 про Річну національну програму співробітництва Україна-НАТО на 2015 рік.

При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали з ресурсів: офіційні сайти державних органів України (сайти Президента, РНБО, МЗС, Уряду), «Українська правда», «Інформаційний спротив», УНІАН, ТСН, «Кореспондент», «Український тиждень».