У цих «Підсумках тижня» проілюстровані висновки щодо ситуації на сході України, в економіці України, щодо впровадження реформ в Україні, а також аналіз міжнародних та українських заяв тижня, тенденцій міжнародної підтримки України.

https://pp.vk.me

https://pp.vk.me

Ось уже черговий раз «Нормандська четвірка» зібралася для обговорення ситуації на сході України. В результаті виснажливих переговорів ми отримуємо ті ж самі заклики про відведення важкого озброєння та припинення вогню – загалом нічого нового. Очевидний висновок з ситуації: ніхто просто не знає що робити з ситуацією на сході України. В котрий раз можна пересвідчитись, що дипломатичні методи не діють на країну агресора, а лише створюють ілюзію спроб деескалації конфлікту та прийняття важливих рішень.

Ситуація в зоні АТО продовжує вже традиційно характеризуватись порушенням бойовиками Мінських домовленостей.  На фоні цих подій бойовики продовжують накопичення військової техніки вздовж лінії розмежування, а російська сторона нарощувати свій окупаційний контингент під виглядом бойовиків самопроголошених республік. Надходить нова інформація про можливий «злив» місією ОБСЄ інформації про розташування ЗСУ.

Статистика: українські військові (загиблі – 10, поранені – 26), обстріли – 146. ООН: внаслідок конфлікту на Донбасі в Україні, загинуло 6116 осіб, ще 15,5 тисяч поранено.

Одна з найбільших у світі нафтогазових компаній британо-нідерландська Royal Dutch Shell з квітня цього року почала поставки природного газу в Україну в реверсному напрямку. Весь газ надходить в Україну через Словаччину. Вартість газу становить близько $ 253. Триваюче збільшення реверсної потужності поставок газу з Європи, на думку експертів, єдина причина, чому «Газпром» знизив для України ціну на блакитне паливо. Відтак, очікувана розрахункова ціна для «Нафтогазу» на другий квартал складатиме 248 дол. США.

А. Яценюк запевняє: «Ту схему газопостачання, яку ми збудували за останній рік, можна назвати як енергетично незалежною. Якщо раніше у нас був тільки” Газпром “і посередники імені Льовочкіна-Фірташа, які поставляли газ і заробляли мільярди доларів, то сьогодні основні постачальники це такі компанії, як Statoil, Royal Dutch Shell, RWE і E. ON, Gaz De France. Ми відмовилися від посередників. Це було непросто, але цю боротьбу за прозорість газового ринку ми виграли, в тому числі через ухвалення закону «Про ринок природного газу».

Статистика: профіцит державного бюджету – 3,6 млрд (коментар: доходи держбюджету за перший квартал зросли під впливом інфляційних і девальваційних ефектів, що не свідчить про позитивний розвиток української економіки); профіцит зовнішньої торгівлі – 106,7 млн дол. (результат девальвації гривні та зниження обсягів імпорту на 37%); індекс ділових очікувань керівників українських підприємств – знизився на 12,6 п. п. – до 83,5% (очікування стрімкого погіршення фінансово-економічного стану підприємств; близько 85% опитаних підприємців негативно оцінюють інвестиційний клімат в Україні, причому 47% респондентів не очікують поліпшення ситуації у подальшому. Представники Європейської бізнес асоціації  констатували відсутність просування реформ та покращення інвестиційного клімату.  Швидше за все, ефект від реформ був спричинений падінням гривні, війною і втратою торговельних зв’язків з окупованими Кримом і Донбасом, фіксальним тиском та корупцією.

Позитивним моментом, за даними дослідження ЄБА, є початок процесу дерегуляції економіки, особливо в аграрному секторі, і дискусія про необхідність податкової реформи. З іншого боку, за даними ЄБА, бізнес звертає увагу на низькі темпи дерегуляції).

Міжнародна фінансова допомога: ЄС (1,8 млрд євро), Естонія (100 тис. євро).

Для України визначальне значення має отримання позитивних оцінок процесу реформування від ключових світових та європейських партнерів. В цьому світлі, визначальною є заява Міністрів закордонних справ країн “G7″, які серед усього пакету реформ виокремили найважливіші: конституційна реформа та децентралізація і боротьба з корупцією.

Слід зазначити, що боротьба з корупцією та люстрація мають свої перші плоди: з початку дії закону про очищення влади на його підставі від займаних посад були відсторонені біля 4000 чиновників. Враховуючи факт того, як сильно вкорінена корупція в Україні, ці цифри не вселяють тотального оптимізму. Крім того, завершення формування Антикорупційного бюро – центрального органу по боротьбі з корупцією – прогнозується не швидше ніж за півроку. Півроку є досить великим терміном, та може дати можливість чиновникам «замести сліди» своєї корупційності. Дотичним питанням є розслідування справ щодо Майдану та економічних злочинів попередньої влади, хід розслідування якого був визнаним незадовільним.

Не лише міжнародні інституції, але і теперішня влада України, вважає пріоритетом номер один реалізації Конституційної реформи та децентралізації. В цьому напрямку розпочала роботу Конституційна комісія, одним із завдань якої є закріплення на законодавчому рівні  таких фундаментальних принципів як повсюдність місцевого самоврядування, фінансова самодостатність і субсидіарність при наданні повноважень; крім того здійснюється робота щодо встановлення контактів з місцевими органами самоврядування з метою реалізації реформ в рамках Урядової ініціативи «Децентралізація влади».

Головними причинами такої ситуації є: спротив «роздутого» бюрократичного апарату, кадровий «голод» та не допуск до реформ молодих кадрів, корупція, «консерватизм» влади та її страх вживати непопулярних кроків через можливий спротив населення та олігархату.

Міжнародна підтримка України характеризувалась: збільшення військово-технічної допомоги Україні (нелетальна допомога Канади, підтримка НАТО); посиленням співпраці України з державами «Вишеградської групи» та NB8 (регіональний формат співпраці, який включає Швецію, Фінляндію, Норвегію, Ісландію, Данію, Естонію, Латвію і Литву); можливим розколом у питанні зняття санкцій з РФ та її міжнародної ізоляції (на фоні відновлення консультацій у форматі Україна–ЄС–Росія щодо імплементації Угоди про асоціацію).

17 квітня 2015 року до України прибули десантники ПДВ США, які в Міжнародному центрі миротворчості й безпеки в м. Яворові будуть навчати військовій справі бійців ЗСУ. Навчання «Фіарлес Гардіан–2015» розпочинають новий етап та означають великий поступ у міждержавній співпраці України та США у оборонній сфері. Початок навчань також є чітким сигналом Росії як агресору. До цієї програми, крім США, також долучаться партнери з Канади, Великої Британії, Польщі, інших країн НАТО, а також Австралії.

Посилення співпраці України з державами «Вишеградської групи» та NB8 характеризувалось зустрічами посадових осіб України з посадовими особами Естонії, Швеції, Словаччини та засіданням у форматі Україна-Вишеградська група (у м. Чернігів, Україна).

20 квітня Міністр оборони України С. Полторак провів зустріч з Міністром охорони краю Литовської Республіки Ю. Олєкасом. Співпраця на міждержавному рівні у сфері оборони здійснюється у сфері мовної та фахової підготовки українських військовослужбовців, реабілітації поранених під час АТО, надання гуманітарної допомоги; особливої уваги заслуговує практична реалізація співробітництва в рамках спільної литовсько-польсько-української бригади. Також литовські високопосадовці повністю підтримують Україну в політичному плані: Ю. Олекас закликає країни ЄС визнати Російську федерацію країною-агресором, а НАТО − розвивати сили стримування й оборони. Він зазначив, що анексія Криму була «природним продовженням імперіалістичної поведінки Росії». Перебіг російсько-українського конфлікту містить в собі небезпечний прецедент для усією Європи та дозволяє РФ нівелювати чинні міжнародні норми та межі «червоних ліній» у забезпеченні безпеки ЄС.

На фоні цих політичних тенденцій Україні потрібно посилювати стратегічне партнерство із сусідніми державами та державами-союзниками. Президент Білорусі О. Лукашенко не буде присутній 9 травня у Москві на параді на честь 70-річчя Перемоги. Таким ударом «нижче пояса» один з найбільших союзників Росії показує загальну атмосферу, яка царює на європейському континенті – загальне несхвалення російської агресії на Донбасі. Поруч з цим Президент Польщі Б. Комороський не виключає, що Захід взяв курс на відвернення від України.

Аналіз заяв тижня свідчить, що головними темами тижня стали: 1) нарощення збройних контингентів Росії на Донбасі та її спроби дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні (резонансні вбивства О. Калашникова та О. Бузини); 2) сумнів у гарантіях та можливості НАТО захистити Україну; 3) відсутність очікувань щодо надання безвізового режиму на саміті ЄС у Ризі; 4) триваюча  на Заході полеміка щодо агресії РФ та можливих подальших дій Кремля; 5) дискусії навколо міжнародної ізоляції Росії; заяви В. Путіна під час щорічного телемарафону.

При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали з ресурсів: офіційні сайти державних органів України (сайти Президента, РНБО, МЗС, Уряду), «Українська правда», «Інформаційний спротив», УНІАН, ТСН, «Кореспондент», «Український тиждень».