Автор – Яблонська А., аналітик ІАС.

http://ua.korrespondent.net/

http://ua.korrespondent.net/

Deutsche Welle повідомила, що прем’єр-міністр Греції заявив про очікування погодження кредитної програми для країни вже до 9 травня. Можливість фінансового краху країни він виключив та пригрозив референдумом у разі посилення розбіжностей з кредиторами. Що перешкоджає гравцям на міжнародній арені знайти компромісне рішення і чому так важливо ЄС допомогти Греції?   

Відомо, що під впливом світової фінансово-економічної кризи виникла велика боргова криза майже у всіх країнах ЄС, від якої особливо сильно постраждала Греція, опинившись під загрозою першого в історії Єврозони дефолту. Передумовою такого стану речей у грецькій економіці стало значне нарощування боргів за період 2000-их, у тому числі, за рахунок підготовки до літніх Олімпійських ігор в Афінах (2004 рік), значних витрат на військові потреби та  на утримання державного апарату. Ці процеси супроводжувалися постійним бюджетним дефіцитом та негативним сальдо платіжного балансу, що значно погіршувало позиції економіки. Однак ні в самій Греції, ні в Європейській комісії на це не звертали увагу.

Світова фінансово-економічна криза загострила боргову проблему в усьому світі і «відкрила очі» Єврокомісії та уряду Греції на існуючі проблеми. 7 квітня 2010 року рейтингове агентство «Standard & Poor’s» понизило кредитний рейтинг Греції до ВВ+ (сміттєвий), що спричинило падіння на європейських торгових майданчиках. Євро значно здешевів у порівнянні з рештою іноземних валют, проценти за єврооблігаціями почали зростати космічними темпами, а Греція фактично опинилася в дефолтному стані. Дефолт держави-члена ЄС міг спричинити «ефект доміно» в країнах ЄС, тим паче, що в схожій ситуації опинилися Португалія, Ірландія, Іспанія та Італія. Ось чому діяти потрібно було швидко та рішуче. На засіданні Ради ЄС було вирішено рятувати Грецію в співробітництві Єврокомісії та МВФ.

Греція протягом наступних років отримала біля 330 млрд. євро, але масштабу проблеми схоже не було враховано, і бажаного ефекту ці заходи не принесли. Постала проблема браку реальних реформ. Другий стабілізаційний пакет допомоги в розмірі 130 млрд. євро (траншами до 2016 року) Єврокомісія разом з МВФ погодилися видати в обмін на додаткові заходи економії, які можна охарактеризувати одним словом – «урізання». Під час кризи серйозно обговорювалася можливість виходу Греції з Єврозони та перехід на власну валюту (драхму) з одночасною її девальвацією, що могло б стати «рятівним жилетом» для грецької економіки. Однак, країни Європи притримувались іншої позиції. Вони вирішили рятувати Єврозону.

Для виконання своїх зобов’язань Греція не має іншого виходу, як нарощувати борг. У 2014 році державний борг сягнув позначки 175% ВВП. Купівельна спроможність населення падає, а разом з нею і попит на товари та послуги. Це спричиняє падіння цін та зменшення прибутку бізнесу, що ще більше загострює ситуацію зі зайнятістю. У цих нелегких умовах МВФ вкотре висуває Греції ряд нових вимог щодо скорочення державних витрат і збалансування фінансової системи. Попри грошову допомогу ЄС та МВФ Греція ніяк не могла «викарабкатись» з кризи.

Süddeutsche Zeitung повідомило, що ЄС не готовий надати Греції фінансову допомогу в квітні поточного року.  Причиною відмови у грошовому транші є неготовність Греції до проведення реформ пенсійного страхування та ринку праці. Навіть самі жителі Греції виступають проти обмежувальних заходів ЄС, звинувачуючи своїх спонсорів у зубожінні народу. А. Меркель заявила, що «Греція не отримає гроші від кредиторів, поки в країні не будуть проведені необхідні для цього реформи». Замість того, щоб вирішувати проблеми своєї країни шляхом діалогу, влада Греції вдається до відвертого шантажу. The Economist зазначає, що уряд нового прем’єра Греції А. Ципраса не лише відмовився виплачувати борги країни, а й став генератором низки безглуздих заяв. «Міністр оборони пригрозив залити Європу мігрантами, у тому числі джихадистами. Міністр юстиції наполягає, щоб Німеччина виплатила €160 млрд. військових репарацій. Використовуючи методи впливу, традиційні для Кремля, Греція грає в небезпечну гру, оскільки відмова ЄС у фінансовій допомозі є прямою загрозою банкрутства Греції.

Німеччина працює задля збереження та зміцнення ЄС та Єврозони. Від її участі в цьому союзі рухається усе колесо її економіки. Міністр фінансів Німеччини В. Шойбле, запеклий супротивник ідеї звільнення Греції від боргу, заявив: «Греція не отримає допомоги, поки не виконає умов, передбачених діючою домовленістю».  Однак у Брюсселі розуміють, що Греція, яка перебуває на межі банкрутства, проситиме в Росії про знижку на газ або навіть кредит. У DW зазначають, що «демонстративна близькість партії СІРІЗА прем’єра Ципраса до російського президента Володимира Путіна змушує декого в Брюсселі нервувати».

За словами економістів та політологів, головний взаємний інтерес Москви та Афін полягає в наданні одне одному політичної ваги в очах Євросоюзу. Експерти одностайні в тому, що Москва намагається «купити» лояльність окремих держав у Європі. За словами А. Кнобеля, кінцева мета Росії – «підгодувати свого лобіста всередині ЄС, щоб використати його як інструмент для внесення суперечностей у ЄС». Грецька сторона,у свою чергу, хоче потепління у відносинах з Кремлем, щоб дістати від цього фінансову вигоду, отримати знижку на російський газ, а також зняття Москвою продовольчого ембарго на товари з Греції, що були запроваджені у відповідь на санкції ЄС. А. Ципрас відкрито виступає проти санкцій Євросоюзу щодо Росії. Однак, навряд Греція стане «троянським конем» Путіна. Журналісти Corriere della Sera вважають, що грецький прем’єр, відправившись до Москви, тільки погіршив перспективи своєї країни. «Поїздкою А. Ципрас здійняв куряву, однак перший день його візиту результатами не відзначився. Москва не в тому стані, щоб брати на себе фінансові зобов’язання. Афіни примудрилися подвоїти поразку, розізливши європейських партнерів і не вибравшись з лабіринту боргів».

Що стосується США, то Б. Обама в інтерв’ю «CNN» заявив, коментуючи фінансову кризу в Греції, ставши на захист Греції та піддаючи критиці позицію Євросоюзу: «Не можна продовжувати вичавлювати усе з країн у розпал кризи». Певно Америка й далі працюватиме так, щоб використати Грецію.

Європейські політики щотижня або передрікають Греції вихід з Єврозони, або обіцяють за будь-яку ціну утримати Афіни від повернення до національної валюти драхми. Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок, що Греція має вплив на розвиток подій, адже може стати фактором слабкості ЄС. Найбільш ймовірно, що держави шукатимуть компромісу у вирішенні питання фінансової допомоги. Жодній з сторін не вигідно приймати радикальну позицію, і, щоб досягти згоди, кожна з держав повинна йти на поступки. Аби здобути необхідну для держави підтримку, Греції слід довести свою  прихильність до ЄС, адже членство в Союзі передбачає надійність та довіру, а той, хто грається з вогнем і шукає допомоги в Росії, може добряче обпектися.