У цих «Підсумках тижня» проілюстровані висновки щодо ситуації на сході України, в економіці України, щодо впровадження реформ в Україні, міжнародної підтримки України.

Ситуація на сході України
Впровадження реформ в Україні
Економіка України
Міжнародна підтримка України

http://www.pravda.com.ua

http://www.pravda.com.ua

Ситуація на сході України: важка суміш відкритих питань

Переговори Тристоронньої контактної групи в Мінську традиційно не принесли результатів. Незважаючи на поступки української сторони, будь це особливий статус Донбасу чи створення буферної зони, «ДНР» та «ЛНР» продовжуватимуть грати відведену їм Росією роль – затягувати та зривати переговорний процес і традиційно у всьому звинувачувати Київ задля дискредитації української влади і створення умов для її зміни. В свою чергу Конституційний Суд України відкрив шлях до децентралізації та особливого статусу Донбасу.

Цього тижня було зафіксована найвища кількість обстрілів за останній місяць – 105. Поряд з цим, бойовики продовжують чинити тиск і перешкоджати діяльності СММ ОБСЄ. Українські силовики розкрили схему, як Росія маскує своїх військовослужбовців на Донбасі. Свідчення затриманих російських військових підтверджують, що їм пропонують проходити військову службу у в «ДНР» та «ЛНР» за потрійне грошове забезпечення. У солдат відбирають документи, які можуть ідентифікувати їх. Вони підписують документ про нерозголошення факту проходження служби на території України, проходять інструктаж.

Питання щодо Широкиного залишається відкритим. М. Сунгуровський припускає, що  демілітаризація може мати різні рівні – від відведення озброєнь великого та середнього калібру до повного відходу військ. Під питанням залишається те, хто буде здійснювати контроль за демілітаризованою зоною. Спотерігачі ОБСЄ не призначені для виконання таких місій. Альтернативою можуть служити українські правоохоронці або змішані групи з українських і російських або «ДНР-івських» силовиків. На даний момент планується відвести важке озброєння за «30-кілометрову зону» від Широкиного, але все ж таки зберегти в цій зоні військову присутність. Зрозуміло, що українська сторона не збирається повністю залишати Широкине, бо відхід з нього відкриває бойовикам шлях на Маріуполь. Демілітаризація Широкиного придумана Росією для затягування реалізації Мінських угод.

Росія наклала вето на проект резолюції Ради Безпеки ООН щодо трибуналу по Боїнгу МН-17. Китай, який утримався від голосування, якщо не повністю солідаризувався з позицією Росії, то і не відкинув її, таким чином взявши частину відповідальності за ситуацію на себе. Зловживання Росією правом «вето» з метою завадити правосуддю та сповільнення розслідування не заважає розробляти альтернативні варіанти притягнення винних до відповідальності. Питання швидще за все буде винесено на голосування ГА ООН, що приймає рекомендаційні рішення більшістю у 2/3 (а це аж 129 держав). Можливе створення трибуналу поза межами ООН, або проведення слухань у національному суді однієї з держав-жертв.

Статистика: загиблих – 8; поранених – 57; за весь конфлікт загинуло – 7 тис. осіб.

Впровадження реформ в Україні: податковий аспект

Президент підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість». Закон спрямований на удосконалення функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка з 1 лютого поточного року працювала у тестовому режимі, а з 1 липня переведена у звичайний режим роботи. Це дозволить скороти перелік документів для податкової електроної системи. Це пришвидшить роботу підприємців при поданні своїх фінансових звітів та відкриття особистої справи. Представники ДФС запевняють, що «Електронне адміністрування ПДВ та інших податків спрощує умови ведення бізнесу та бухгалтерську звітність». Натомість експерти стверджують, що нова система змушує підприємців платити податки наперед, а в бізнес-середовищі цю реформу взагалі вважають неефективною. Хоча в медіа потрапляє недостатньо інформації про майбутні зміни фіскального законодавства поступово вимальовуються контури нової податкової системи України.

Більшість експертів та й чимало бізнесменів сходяться на тому, що в Україні адміністрування податків є значно серйознішою проблемою, ніж їх високі ставки. Тобто реформувати треба не так самі податки чи ставки, як систему відносин між платником та інспектором. Основним варіантом для нас є естонську модель податку на прибуток. Суть її в тому, щоб оподатковувати не весь прибуток підприємства, а лише прибуток розподілений у вигляді дивідендів та інших виплат. По-перше, якщо компанія вкладає в розвиток усе, що заробила, то податку не платить. Це стимулює зростання економіки. По-друге, відпадає питання подвійного оподаткування, коли бізнесмен сплачує спочатку із прибутку, а потім ще й із дивідендів. По-третє, зайвим стає приховувати прибутки й виводити їх в офшори. По-четверте, фактично зникає необхідність податкового обліку, що спрощує систему загалом.

Економіка України: позитивний фінансовий сигнал

Українська економіка залишається вкрай вразливою, але при цьому видно ознаки її відновлення. В останні місяці стабілізувався курс національної валюти, зростає внутрішня торгівля, сповільнюється економічний спад. Рада директорів МВФ завершила перший перегляд виконання Україною програми і схвалила виділення другого траншу у 1,7 млрд$.

А. Яценюк заявляє, що весь другий транш піде в золотовалютні резерви НБУ. Експерти вважають, що кредитний транш швидше за все матиме позитивний психологічний вплив. Ці гроші підтверджують, що програма фонду продовжується в штатному режимі. Так що справа не в самих грошах, які надійдуть, а в сигналі ринку, що поки немає підстав для якогось великого песимізму. На зміцнення гривні поки розраховувати не варто, адже ми маємо досить високу інфляцію, вона вже скоро наздожене ефект девальвації, тому ніхто не говорить про її зміцнення.

Рішення МВФ позитивно вплинуло на переговори з іншими кредиторами, які погодилися списати невелику частину від заборгованості України. Мова йде про борг Києва перед американським фондом Franklin Templeton, який запропонував списати 5% заборгованості. Пропозиція Franklin Templeton є свідченням зміни позиції приватних кредиторів. Від списання 5% боргів не варто очікувати зменшення боргового навантаження держави. Можна лише стверджувати, що нові кредити допоможуть втримати економіку.

Генеральна рада СОТ підтвердила, що введення Україною додаткового імпортного збору відповідає зобов’язанням України перед СОТ. Збір у розмірі 5-10% було введено у грудні для стабілізації платіжного балансу. Він не поширюється на критичний імпорт, медичні препарати, енергетичні ресурси та інші важливі для української економіки і населення товари. Згідно з домовленостями з МВФ та ЄС імпортний збір має бути скасовано до кінця року.

Статистика: за півроку українці сплатили 4,1 млрд. грн. військового збору; заборгованість із відшкодування ПДВ: 21,5 млрд. грн.; дефіцит платіжного балансу: -$1,3 млрд.

Міжнародна підтримка України: солідарна допомога світу

У період із 27.07.2015 по 03.08.2015  спостерігається особлива підтримка від: Туреччини (президент Ердоган  у своєму зверненні запевнив  кримських татар у підтримці та заявив, що Туреччина ніколи не визнає анексію Криму); Чехії (затверджено 20 спільних інвестиційних проектів у освітній та соціальній сфері на суму 6 мільйонів чеських крон; також Чехія планує виділити на роботу спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні 2,8 мільйонів крон); Ізраїля (заява про допомогу у створенні реабілітаційних центрів для військових та цивільних, що постраждали на Сході); Канади (фінансова та військова підтримка); ООН (у рамках проекту, фінансованого урядом Японії, для працевлаштування і розвитку власного бізнесу переселенцям з Донбасу буде виділено $800 тисяч), ОБСЄ (виділення Україні  €245 тис. на  проект з психологічної реабілітації українських військових та передача) та за підтримки Німеччини (ДСНС України обладнання на 1 млн євро для очищення Донбасу від вибухівки); Румунії (підготовка гірських підрозділів Нацгвардії); Казахстану (авіабудування); Європарламенту (представник Польщі Р. Чарнецький відкрив свій офіс в Києві, назвавши це «свого роду політичною демонстрацією солідарності з Україною в ці важкі часи») та Австрії (підписання президентом Австрії Г. Фішером ратифікації Угоди про асоціацію України і ЄС).

Крім того, Збройні Сили України налагоджують співпрацю із закордонними партнерами із Грузії (щодо співпраці України з Трастовими фондами НАТО, модернізації систем зв’язку і обміну інформацією для ЗСУ, і пріоритетність їх повної сумісності з арміями провідних країн – членів НАТО) та США (щодо співпраці між повітряними силами; США розгорнули широкий спектр допомоги у сфері безпеки, розмір якої в даний час досяг $244 млн, яка включає прилади нічного бачення, безпечні системи зв’язку, джипи). США залишаються найстабільшіним стратегічним партнером України, що також підтверджується розширенням секторальних санкцій США проти РФ і анексованого Криму: у список підприємств, що потрапили під дію санкцій – Російський фонд прямих інвестицій, дочірні компанії «Роснафти», комерційні порти Криму. Розширено також список приватних осіб до Таких мір приєдналося Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Чорногорія та Грузія. Голова Ощадбанку Росії Г. Греф заявив, що «Крим – це територія України з точки зору фінсектору.

При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали з ресурсів: офіційні сайти державних органів України (сайти Президента, РНБО, МЗС, Уряду), «Українська правда», «Інформаційний спротив», УНІАН, ТСН, «Кореспондент», «Український тиждень».