Підсумки тижня (28.01-03.02 (1)

У цих «Підсумках тижня» проілюстровані висновки щодо ситуації на сході України та в Криму, в економіці України, а також аналіз міжнародних та українських заяв тижня, тенденцій міжнародної підтримки України.

Ситуація в зоні проведення АТО залишається стабільно складною. Найгарячішими точками залишаються міста: Дебальцеве (яке намагаються захопити бойовики), Донецьк, Маріуполь, Щастя, Луганськ. За минулий тиждень зафіксовано близько 560 обстрілів, унаслідок яких загинуло 39 українських військових, ще 172 отримали поранення. Жертвами серед мирного населення стали 49 осіб, близько 60 отримали поранення.  За час проведення АТО загинули 1422 українських військових (дані РНБО). За даними ООН, загальна кількість вбитих на сході України з квітня 2014 року досягла 5358 людей, ще 12 235 людей отримали поранення.

В української сторони є чергові докази, що підтверджують участь російських військовослужбовців у збройному конфлікті на сході України на боці бойовиків (Генштаб ЗСУ, заяви представника Генсека НАТО). П. Порошенко закликав учасників тристоронньої контактної групи невідкладно провести консультації з підписантами Мінських домовленостей, а також щодо відведення озброєнь та встановлення демілітаризованих зон. Сепаратисти зірвали переговори, вимагали перегляду Мінських угод, лінії розмежування та погрожували Л. Кучмі початком повномасштабної війни, готують загальну мобілізацію. Крім того, О. Захарченко заявив, що не буде брати участі в переговорах з Л. Кучмою. Поруч з тим І. Плотницький заявив, що «ЛНР» і «ДНР» припинять вогонь після «зняття економічної блокади Донбасу». Д. Тимчук вважає, що В. Путін вирішив схиляти Україну та світ до введення «миротворців» на Донбас, що дозволить йому втримувати українські території під контролем РФ.

На фоні стабільно важкої ситуації на Донбасі Україна з глибокою тривогою спостерігає за провокативною діяльністю РФ та її терористичних організацій «ЛНР» і «ДНР»,які мають за  мету повний зрив процесу Мінських мирних переговорів. П. Порошенко наголошує на необхідності офіційної реакції з боку Росії стосовно зриву роботи контактної групи.

Україна готова захистити свою територію в разі повномасштабного наступу РФ під виглядом терористичних угрупувань. Зокрема, на цьому наголосив П. Клімкін, підкреслюючи, що українська армія не дозволить Росії та бойовикам прокласти сухопутний «коридор» до Криму. Він зауважив, що мова йде не лише про Крим, Донбас чи Україну, а й про існуючий світовий порядок і правила, на яких тримається сучасний світ. За його словами, якщо Росії вдасться нівелювати право народів і насадити право сильного, від цього постраждає весь світ.

У випадку повномасштабного наступу на Україну офіційний Київ очікує надання летальної зброї ЗСУ. Зокрема таку позицію висловили Президент України та в Міністерстві оборони. П. Порошенко також не сумнівається, що в разі потреби рішення про постачання летальної зброї буде ухвалене всіма її партнерами.

В умовах загострення ситуації в Україні у Європі та США спостерігається тенденція розбіжних поглядів як щодо посилення санкцій проти РФ, так і щодо надання Україні зброї. У Вашингтоні готові посилити тиск, у тому числі у вигляді нових санкцій, у той час як в Європі до введення нових обмежувальних заходів проти РФ поки не готові. В. Нуланд вважає, що після тижня грубих порушень домовленостей, Захід змушений розмірковувати над посиленням санкцій проти Кремля. Цю думку підтримав і міністр фінансів США Дж. Лью, Дж. Байден, Дж. Псакі. У свою чергу М. Шульц висловився проти нових санкцій відносно Росії у зв’язку з ескалацією конфлікту в Україні. Солідарний з ним і З. Габріель, який,висловившись проти подальшого тиску, підкреслив, що навіть у найскладніші часи не можна ставити хрест на європейській Росії та просто змиритися з тим, що впродовж наступних тридцяти років триватиме нова «холодна війна». На противагу цьому  З. Бжезінський констатував, що,якби не санкції ЄС та США, Росія ліквідувала б незалежність України та загрожувала іншим європейським державам, особливо країнам Балтії.

А. Меркель виступила проти поставок зброї в Україну та наголосила на потребі мирного вирішення конфлікту на Донбасі, у США колишні високопоставлені дипломати та військові опублікували звіт, у якому закликали уряд США і НАТО надати Україні підтримку.

Безсумнівно, глибоку стурбованість в Україні викликає нова позиція уряду Греції щодо конфлікту в Україні, яку Афіни вже назвали «демократичною». Новий глава МЗС Греції Н. Котзіас виступив за нову стратегію ЄС щодо Росії та за федеративну Україну. Він заявив, що Афіни не хочуть, щоб ЄС будував свою політику, базуючись на інтересах тих країн, які мають емоційні історичні відносини з РФ. М. Шульц закликав Грецію не підривати політику ЄС щодо Росії в той час, коли Афіни шукають підтримки у своїх партнерів через  економічні  проблеми, та додав, що занепокоєний намірами Афін зблизитися з Москвою.

Світ повинен готуватися до ймовірного погіршення ситуації на Донбасі та «холодної війни». В. Нуланд вважає, що всі країни НАТО мають бути напоготові, якщо стримати агресію РФ не вдасться. Вона переконана, що необхідно якнайшвидше організувати центри оперативного командування Альянсу на територіях шести сусідніх держав. Як зауважив Б. Обама, «імпровізація» затягує В. Путіна все далі й далі, змушуючи порушувати міжнародне право й територіальну цілісність України. Г. Кіссінджер зі свого боку закликав США відповісти на безпосередню загрозу, яку Росія представляє для інших країн, особливо для України. За його словами, криза в Україні є однією з найбільших з часів Другої світової війни. На фоні таких заяв заступник генерального секретаря ООН Я. Еліассон зауважив, що війна в Україні зруйнувала  відносини між Росією і значною частиною світу до такої міри, що “привид «холодної війни» виповзає з тіні”. Він також додає, що конфлікт на сході України “свідчить про обмеження, які постають перед ООН  ” певних ситуаціях, коли нема чіткого напряму й спільної дії Ради Безпеки. Дж. Псакі,однак, підкреслила: «Війни між Росією і Заходом можна уникнути, якщо Кремль відмовиться від своїх агресивних дій»,-  вважають у Білому домі.

Російські заяви відзначаються неадекватністю та принциповою позицією щодо конфлікту на Донбасі. С. Лавров знову заявив, що санкції не змусять Кремль відмовитися від свого нинішнього курсу. Він також нагадав про «історичний досвід», який свідчить, що «лінія на ізоляцію Росії незмінно призводила до тяжких наслідків для всієї Європи».

В окупованому Криму й надалі спостерігається: 1) складна економічна ситуація (перебої в роботі Керченської переправи, затримки з видачею заробітніх виплат, зниження втричі зарплат у вчителів). Іноземні санкції продовжують підривати ситуацію на півострові: компанія Google почала блокувати завантаження оновлень для свого браузера Chrome користувачам, що знаходяться на території Криму; eBay припинила обслуговувати клієнтів Криму.; 2) посилення тиску на етнічних українців (у Криму не залишилося україномовних друкованих ЗМІ, закриваються українські школи, кримчанам не дали вшанувати пам’ять співака А. Кузьменка) та кримських татар (затримання одного з лідерів Меджлісу А. Чийгоза та активіста С. Гемеджі, примус до отримання російського громадянства, заборона мирних зібрань щодо України).

Економічна ситуація в умовах російської військової та економічної агресії, а також слабкого поступу щодо впровадження реформ (розчарування щодо яких висловив Д. Керрі)  надалі характеризується: 1) складною макроекономічною та фінансовою ситуацією (труднощі в проведенні переговорів з МВФ в умовах бюджетно-боргової кризи, а також кризи банківської системи через брак капіталу та триваюче знецінення гривні, інфляції); 2) переорієнтації економічної системи (поступове збільшення товарообігу з Китаєм, Грузією, державами Африки та Близького Сходу; 3) неоднозначною ситуацією в енергетичній сфері (збільшення реверсу зі Словаччини, призупинення роботи ТЕС і шахт через бойові дії).

Інтенсивна міжнародна підтримка України продовжує забезпечуватись допомогою США (кредитні гарантії на 2 млрд. доларів, технічна допомога з відновлення інфраструктури Донбасу), Канади (фінансова допомога задля соціально-економічної стабілізації, передача військового обмундирування), Франції (внесок до гуманітарної операції ЄС), Бельгія (2 млн. євро гуманітарної допомоги), Китай (підписання угоди про техніко-економічну співпрацю), Польща (фінансова та гуманітарна допомога), Естонія (гуманітарна допомога), Словаччина (700 тис. євро гуманітарної допомоги), Італія (200 тис. євро гуманітарної допомоги).

На рівні міжнародних організацій варто відзначити скорочення обсягів міжнародної підтримки та допомоги, що на цьому тижні забезпечувалась ООН (гуманітарна допомога),ЄІБ (кредит на модернізацію залізниць) та ОБСЄ (прийняття Декларації щодо України).

При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали з ресурсів: офіційні сайти державних органів України (сайти Президента, РНБО, МЗС, Уряду), “Українська правда”, “Інформаційний спротив”, УНІАН, ТСН, “Кореспондент”, “Український тиждень» та ін.