Підсумки тижня (24.02-02.03.2015)

http://fraza.ua/

У цих «Підсумках тижня» проілюстровані висновки щодо ситуації на сході України, в економіці України, щодо впровадження реформ в Україні, а також аналіз міжнародних та українських заяв тижня, тенденцій міжнародної підтримки України.

Протягом тижня ситуація у зоні АТО залишалася напруженою. Поруч з тим зберігається динаміка зменшення кількості (70 обстрілів позицій сил АТО) та інтенсивності обстрілів, що призвели до загибелі 4 та поранення 24 українських військовослужбовців.

Зона АТО продовжує перебувати під впливом виконання з двох сторін окремих положень нових Мінських домовленостей. До позитивних моментів у рамках цього процесу варто віднести: 1) підписання між сторонами документів щодо контролю за відведенням озброєнь; 2) початок реального відведення важких озброєнь (100-мм гармат) обома сторонами під контролем ОБСЄ; 3) узгодження учасниками конфлікту лінії розмежування сторін.

До негативних моментів варто віднести: 1) заяви представників терористів (заява представника ДНР Д. Пушиліна, що м. Маріуполь є їх територією); 2) інформацію про часткове відведення важких озброєнь бойовиками для передислокації та нарощування сили поруч, з можливістю швидкого повернення цих озброєнь; 3) відсутність у місії ОБСЄ номенклатури військової техніки та подальшого розміщення військових озброєнь, що унеможливлює моніторинг їхнього відводу (заява М. Боцюрківа).

На фоні періодичного порушення режиму перемир’я на Донбасі з боку так званих ДНР та ЛНР, суттєвого погіршення фінансового стану в державі, свавілля РФ щодо українських громадян, Україна попереджає, що готова в будь-який момент повернути важку техніку на попередні рубежі у випадку невиконання мінських домовленостей супротивником. Зокрема, П. Порошенко підкреслив, що навіть у разі найоптимістичнішого сценарію на Донбасі, тривалого перемир’я, яке перейшло б у політичне врегулювання і стабільний мир, воєнна загроза з боку Росії, на жаль, залишається актуальною і вимагає постійних зусиль і зміцнення обороноздатності держави. Він також наголосив на важливості координації зусиль задля розміщення миротворців на Донбасі та зауважив, що Україна зацікавлена, щоб такий контингент був сформований як місія ЄС. Разом з цим, П. Клімкін попередив, що російські терористи і бойовики не повинні потрапити до місцевих органів влади на Донбасі. Він додав, що військова загроза з боку РФ зберігається для України та всієї Європи.

Лідери країн світу із обережною стриманістю реагують за процесом виконання Мінських угод і продовжують обговорювати ймовірні сценарії розвитку подій на європейському континенті у випадку їх невиконання. Ф. Могеріні констатує, що загрози, із якими стикається Європа, потрібно вирішувати найширшим набором міжнародних інструментів, оскільки військова сила хоча часто й необхідна, але не завжди достатньо дієва. Ф.-В. Штайнмаєр не очікує швидкого остаточного розв’язання конфлікту на Донбасі. На його думку, пошуки «політичного рішення розтягнуться, ймовірно, на ціле покоління». Разом з цим, заява директора Національної розвідки США Дж. Клеппера викликає у міжнародному співтоваристві серйозне занепокоєння. На його думку, В. Путін не має на меті захоплювати всю територію України, а лише відділити ту частину, яка необхідна для створення сухопутного коридору до анексованого кримського півострова. Тобто, йдеться про дві області у східній Україні, «міст суходолом до Криму», а також морський порт, зокрема, Маріуполь. В свою чергу, Г. Схетина зауважив, що конфлікт в Україні не може бути вирішено на локальному чи регіональному рівні, його масштаби нагадують Югославію 90-х років. На його думку, тільки великі гравці – США, ЄС, Росія – “можуть визначати майбутнє України і гарантувати їй безпечне існування”.

Європейські та світові лідери готові до введення нових жорсткіших санкцій у випадку ескалації конфлікту на Донбасі. Про це свідчать заяви МЗС Франції, Великобританії, ФРН, держдепу США. Зокрема, Д. Туск заявив, що ЄС підготував нові санкції проти Росії і повинен бути готовий застосувати їх, якщо ситуація на Донбасі не покращиться. Д. Кемерон припустив відключення РФ від банківської системи SWIFT, що може бути одним з варіантів посилення санкцій, якщо перемир’я в Україні не буде дотримуватись.

Україна рішуче закликає міжнародне співтовариство здійснювати максимальний тиск на Кремль з метою визволення Героя України, Н. Савченко, яка зараз перебуває на межі життя і смерті. П. Порошенко підкреслив, що Савченко сьогодні є символом незламності українського духу та героїзму, символом того, як треба захищати і любити свою країну. Європа та США вимагають негайного звільнення Н. Савченко. США закликали Росію поважати взяті на себе зобов’язання в рамках Мінських угод, негайно звільнивши Н. Савченко.

Україна шокована безпрецедентним вбивством одного з лідерів російської опозиції Б. Нємцова, що так чи інакше був «невигідною політичною персоною» для керівництва Кремля. Президент України заявив, що Б. Нємцов був людиною, яка мостом пов’язувала держави, вибудовувала ті стосунки між Україною і Росією, які хотіли б бачити українці. Разом з тим, П. Порошенко додав, що російський опозиціонер у двосторонній розмові обіцяв навести реальні докази участі російських збройних сил у конфлікті на Донбасі, за що його і ліквідували. МЗС України оприлюднило заяву, в якій йдеться про те, що вбивство Б. Нємцова є невдалою спробою залякати усіх, хто виступає проти свавілля і прагне зробити Росію демократичною.

Україна обурена свавільними діями РФ щодо затримання та незаконного утримання українських громадян – народного депутата О. Гончаренка та А. Дурицької. Зокрема, спікер ВРУ В. Гройсман заявив, що народний депутат України О. Гончаренко користується дипломатичним імунітетом і його затримання представниками російської поліції є порушенням норм міжнародного права. Водночас, віце-президент ПАРЄ, В. Ар’єв наголосив, що подібна поведінка російської влади дає додаткові підстави для посилення санкцій проти делегації РФ.

Лідери країн світу, міжнародних організацій рішуче засудили вбивство Б. Нємцова та заявили, що очікують від РФ повного і прозорого розслідування його загибелі. Д. Грибаускайте констатувала, що вбивство доводить, що Росія повертається до практики террору.

Тривають зрушення щодо впровадження реформ в Україні: 1) судової реформи (прийняття закону «Про забезпечення прав на справедливий суд», що містить низку прогресивних аспектів щодо відбору, оцінки та покарання суддів); 2) антикорупційної реформи (проведено ряд затримань за діяльність пов’язану з корупцією; ліквідація незаконних схем уникнення митних оформлень; вручення повідомлень про підозру; прийняття закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів» з метою протидії корупції та розкраданню держкоштів; формування інституційного забезпечення проведення реформи через створення у Києві Антикорупційної ради та укомплектування Національного антикорупційного бюро); 3) реформа децентралізації (підписано закон «Про військово-цивільні адміністрації» та «Про засади державної регіональної політики»); 4) демократичні реформи (викликав занепокоєння вже відкликаний законопроект про покарання за умисні дії щодо підриву авторитету держави та влади).

Економіка України характеризувалася тенденціями: 1) тривалим ускладненням макроекономічної ситуації (нестабільність гривні, відтік депозитів та криза банківської системи, погіршення показників платіжного балансу, інфляція у 60% на окремі товари, значне подорожчання газу та тепла для населення); 2) посиленням енергетичного тиску на Україну зі сторони Росії (заяви про можливе перекриття газу, досягнення домовленостей щодо виконання «зимового» пакету); 3) позитивною динамікою міжнародної фінансовою підтримки України (ухваленням в парламентів законів для отримання кредитів МВФ, очікування отримання 3,5 млрд. дол. від ЄБРР та ЄІБ, а також допомоги від США, Німеччини та Японії).

Позитивна динаміка міжнародної підтримки України забезпечувалась допомогою США (заява Д. Пайетта про військову допомогу та наявні докази участі Росії у війні в Україні, до Конгресу США внесений законопроект про виділення Україні військової допомоги на 1 млрд. доларів), Канади (заява про можливу відправку військових радників), Франції (підписала договір про постачання Україні французьких безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби), Великобританія (надіслала спеціалістів у військовій сфері), ОАЕ (підписання угод про співпрацю у сфері авіабудування), Японії (1 млрд. японських йен на медичне обладнання для українських лікарень), Польщі (допомога військовими кадрами), Білорусі (плани щодо збільшення енергетичних поставок), Словаччини (збільшення реверсу газу).

При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали з ресурсів: офіційні сайти державних органів України (сайти Президента, РНБО, МЗС, Уряду), «Українська правда», «Інформаційний спротив», УНІАН, ТСН, «Кореспондент», «Український тиждень».