У цих «Підсумках тижня» проілюстровані висновки щодо ситуації на сході України та в Криму, в економіці України, у впровадження реформ в Україні, міжнародній підтримці України.

Ситуація на сході України
Ситуація в окупованому Криму
Впровадження реформ в Україні
Економіка України
Міжнародна підтримка України

Ситуація на сході України: покер по-українськи

Увага світової спільноти прикута до 70-ої сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Незважаючи на той факт, що поки Росія відмовляється офіційно визнати пряме військове втручання, сьогодні немає жодних сумнівів, що це – агресивна війна, спрямована проти моєї країни, проти України”, саме з таким меседжем виступив П. Порошенко під час своєї промови у Нью-Йорку.  Вперше за 10 років у ній взяв участь президент Росії В. Путін. Виступ російського президента у світлі українсько-російського конфлікту та подій у Сирії був дуже очікуваним, проте, розчарував експертну та політичну спільноту. Путін прогнозовано намагався розміняти “карту України” на сирійське питання, тобто виторгувати скасування санкцій в обмін на підтримку антитерористичної коаліції, створеної США для боротьби з бойовиками у Сирії. Однак марно. Обама не пристав на сумнівні пропозиції російського колеги, висловивши підтримку Україні під час зустрічі із ним та у своїй промові на Генасамблеї.

http://www.unian.net

http://www.unian.net

У зоні АТО продовжує тривати відносне затишшя. Про крихкість миру заявляють представники СММ ОБСЄ. Усе ще зберігається загроза реескалації, надходить інформація про військові навчання, деякі з них відбуваються дуже близько до лінії зіткнення. Окрім цього, все ще спостерігається відсутність відведеної техніки в місцях дислокації та пересування військових з обох сторін. Лідер донецьких бойовиків О. Захарченко пригрозив відновити війну на Донбасі у разі зближення України з НАТО. Про це йдеться в його заяві, повідомляють “Українські новини”. “Якщо Україна почне готувати референдум про вступ до НАТО або інші процедури, то ДНР відразу вийде з “мінських угод” і приступить до очищення від київської окупації всієї території Донбасу. Не менш цікавою є інформація про будівництво ще однієї військової бази РФ поблизу кордонів України, котра має вміщати 5 тис. солдат. За останніми даними Міноборони, на окупованому Донбасі дислокуються два армійські корпуси ДНР-ЛНР і російських військ загальною чисельністю 42,5 тис осіб. За підрахунками на озброєнні у ворога залишається близько 700 танків, 1,5 тис. бронемашин, 800 артилерійських систем. В звіті від 25 вересня спостерігачі від ОБСЄ помітили термобаричну реактивну систему ТОС-1, також відому як “Буратіно”. Єдиним виробником такої високотехнологічної техніки є Росія. Окрім цього поблизу кордонів України спостерігається висока концентрація російських військових (близько 50 тис. осіб).

В лавах сепаратистів спостерігаються панічні настрої. За певною інформацією, у жовтні можливе проведення всезагальної ротації з метою відправки досвідчених найманців у зону конфлікту в Сирії. Окрім цього, серед командування окупаційних військ поширюються думки про те, що Путін планує «злити» ДНР і ЛНР, тим самим закривши проект Новоросія. Як наслідок, велика частина російських найманців повертається в РФ, не вбачаючи у своїй діяльності жодних перспектив. Також існує проблема із затримкою виплат бойовикам. Зокрема було розформовано «Республіканську гвардію ДНР», так як найманці вже довгий час не отримували фінансування, а саме командування звинувачено у грабежі, мародерстві та заявлено у розшук. Катастрофічною залишається і криміногенна ситуація в регіоні. Окремі банд формування продовжують воювати між собою за поділ сфер впливу. На фоні цього у в рядах бойовиків спостерігається відсутність будь-якої дисципліни та високий відсоток зловживання спиртними напоями, як наслідок – численні випадки стрілянини в нетверезому стані від чого страждають мирні мешканці. Не менш резонансним є те, що бойовики планують заборонити діяльність міжнародних гуманітарних організацій, тим самим залишивши мирних мешканців без будь-якої гуманітарної допомоги. Росія не бажає щоб на окупованих територіях діяли гуманітарні місії, які прямо не підконтрольні або домовлені з російською стороною. Оскільки Донбас є в складному соціально-економічному становищі то гуманітарна допомога це інструмент впливу та джерело лояльності населення, звісно, що Росія не стерпить конкурентів на даному полі.

Впродовж 4 місяців у Міську не зважаючи на відносне дотримання перемир’я не можуть домовитися про відведення важкого озброєння . Проблемою у вирішенні цього питання є те, що російська сторона наполягає на повному відведенні важкої зброї з усієї лінії одночасно. Однак сумний досвід здобутий у Дебальцево не дозволяє їй іти на такі поспішні кроки. Київ пропонує відводити зброю у чотири етапи, що в даній ситуації доволі доречно, враховуючи усю крихкість перемир’я та взаємну недовіру у сторін. Окрім цього російська сторона продовжує вдаватися до демаршів як на рівні робочих груп, так і на рівні Тристоронньої контактної групи щоб змусити Україну вести переговори з представниками бойовиків. Як повідомляє один з представників України на переговорах у Мінську Є. Марчук, Росія всіляко намагається вивести Київ на прямі переговори з ними, щоб потім заявити усьому світу, що війна на Донбасі – це внутрішній український конфлікт і вона до нього ніяк не причетна. З цього ми можемо побачити те, що переговорний процес затягується умисне, і у Кремля все ще є можливість змінити свою стратегію і виступити у ролі миротворця, що зніме з неї абсолютно усі звинувачення. За словами К. Більдта, Мінськ – можливість для Путіна вийти з кризи, в якій він опинився.

Не менш гострим залишається питання проведення місцевих виборів, дата проведення яких стрімко наближається. У той час як офіційна дата проведення місцевих виборів в Україні становить 25 жовтня, бойовики продовжують висувати свої ультиматуми, плануючи проводити вибори 18 жовтня (ОРДО) і 1 листопада (ОРЛО), при цьому базуючись не на законодавстві України, а на якихось своїх положеннях і правилах. Скоріше за все такі заяви є чистим популізмом. Стан, який можна характеризувати як не “миру не війни” незадовільнює як мирне населення територій так і бойовиків, як голубів так і яструбів, лояльність керівництву сепаратистів падає, тому останнє повинно обіцяти все більше, тим більш, що на носі “вибори”, які начебто повинні легімітизувати сепаратистську владу на місцях. Більше того на цьому тижні прозвучала нова дата виборів – 21 лютого, які бойовики планують провести в рамках другого етапу. Оглядачам в Мінську складно зрозуміти, навіщо керівництву самопроголошених республік знадобилися “багатоступінчасті” вибори.  Як компроміс, розглядався «план Мореля» -  пропозицію європейського дипломата П. Мореля, який запропонував дозволити вибори на непідконтрольних територіях за спеціальним законом, який має ухвалити Україна. Однак ворогуючі сторони дали чітко зрозуміти, що не погоджуються на подібні поступки. Коментуючи ситуацію, політолог В. Карасьов припускає, що перенесення дати виборів на лютий може бути пов’язане з тим, що в січні 2016 року розглядатимуть питання про продовження санкцій проти Росії. За його словами, Європа буде вимагати від України певних компромісів, щоб скасувати санкції і продовжити співпрацю з Росією. На думку політолога С. Тарана, вибори і подальше врегулювання конфлікту на Донбасі переносяться тому, що увага Кремля повністю переключилася на сирійську проблему і саме навколо Сирії йдуть головні переговори.

Статистика: загиблих військовослужбовців – 2, поранених – 8; обстрілів – 19.

Ситуація в окупованому Криму: блокадна філософія

Ситуація у Криму залишається незмінною. Кримські татари та українські активісти, які виражають свій протест, шляхом проведення акції «повної продовольчої блокади» анексованого півострова Крим, не збираються поступатись. Р. Чубаров заявив, що ця акція триватиме щонайменше півроку. Р. Чубаров заявив про можливість припинення постачання електроенергії до окупованого півострова за сторони України. В свою чергу В. Демчишин анонсував можливе підвищення вартості електроенергії для Криму: “Щодо Криму ведемо переговори про підвищення ціни”. За словами пана Демчишина, мова може йти про підвищення ціни  на 15% і більше. Крім цього, пан Чубаров визнав, що безстрокова акція з блокади Криму була приурочена до початку Генасамблеї ООН. У своєму виступі на сесії Генасамблеї ООН президент США Б. Обама нагадав про анексію Криму і агресивну політику РФ на сході України.

http://sockraina.com

http://sockraina.com

Депутат німецького Бундестагу К.-Ґ. Вельманн виступив проти блокади півострова. “Це надасть росіянам виправдання використати її в пропагандистських цілях та закинути кримським татарам готовність вдаватися до насильства та планування терористичних актів, – зауважив він у розмові з DW. – І хоча це зовсім не так, але саме в цьому ключі це подаватиме російська влада”. Крім цього, блокада Криму була прокоментована у британській газеті Independent, де було опубліковано статтю з назвою «Українські активісти стали на небезпечний шлях». З огляду на те, що доступ іноземних суден до кримських портів закрито через західні санкції, нестача дешевих українських товарів призведе до стрімкої інфляції. На думку О. Керола, такі дії можуть завдати значної шкоди економіці півострова та спричинити силову відповідь Росії. На відміну від цього депутат Європарламенту П. Ауштрявічюс у інтерв’ю з DW заявив: «Мушу сказати, що справді поділяю і розумію ті проблеми, які були порушені лідерами кримськотатарського народу. Крим – це їхня Батьківщина.» Він наголосив, що проведення безстрокової блокади Криму на знак протесту проти окупації півострова Росією і порушення там прав людини “це висловлення політичної позиції” кримських татар.

Влада анексованого Криму рекомендує місцевим ЗМІ не вживати назву “Меджліс кримськотатарського народу”, пише російська газета “Коммерсант”. Таку ідею запропонувала прокурор Н. Поклонська. Так зване міністерство інформації Криму 21 вересня отримало відповідного листа, в якому прокурор, посилаючись на дані міністерства юстиції Росії, вказала, що на півострові немає зареєстрованих організацій, які б містили у назві слова “меджліс” або “меджліс кримськотатарського народу”. Перший заступник голови меджлісу кримськотатарського народу Н. Джелялов, у свою чергу, зазначив, що така рекомендація означає заборону, адже більшість кримських ЗМІ підконтрольні владі. Помічник Генерального секретаря ООН з прав людини І. Шимонович після перебування в Україні зазначив що в Криму проукраїнським активістам і журналістам погрожують за критику де-факто влади автономної республіки. Президент України П. Порошенко вважає, що проблема жорстокого порушення прав людини в Криму повинна бути розглянута Генеральною асамблеєю ООН.

Минулого тижня Кабмін вніс зміни до постанови, яка прописувала порядок в’їзду та виїзду іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію України. Порядок перетину межі з Кримом уряд затвердив у червні цього року, а минулотижневі зміни опублікували тільки зараз. В’їхати на тимчасово окуповану територію України іноземці та особи без громадянства і надалі можуть за паспортом та спеціальним дозволом, виданим Державною міграційною службою. Однак якщо старий порядок в’їзду передбачав, що видавати ці дозволи можуть лише обласні підрозділи цього органу, то тепер отримати документ можна буде і в районних відділеннях ДМС у Генічеську та Новотроїцькому – центрах прилеглих до адміністративного кордону з Кримом районів Херсонщини. Ухвалені урядом зміни розширюють перелік підстав для отримання такого дозволу. Відтепер такою підставою стане “необхідність провадження журналістської діяльності”. Іноземні журналісти, які бажатимуть проїхати до Криму, повинні будуть отримати згоду на це від Міністерства інформаційної політики.

Кримські татари та активісти «Правого сектору» довели серйозність своїх намірів щодо блокади Криму, адже за весь цей час на територію півострова не було пропущено жодної вантажівки. “Крим перестав бути гігантським насосом, через який перекидалися товари з материкової України на материкову Росію”, – цитує пана Чубарова прес-служба “Блоку Петра Порошенка”. Блокада також є протестом проти вільної економічної зони, створеної в регіоні рішенням парламенту минулої осені, завдяки якій українські бізнесмени, що працюють в Криму, отримують надприбутки. За даними активістів, до блокади в Крим в’їжджало 400-500 вантажівок щодня. Потрібно також зазначити, що продовольча блокада принесла вже  перші вагомі результати, адже 24 вересня президент України П. Порошенко віддав розпорядження розробити та внести до Верховної Ради законопроект про скасування закону про вільну економічну зону “Крим”. Безумовно, тут є заслуга блокади, проте варто також зазначити, що за даними джерел видання «Дзеркало тижня», ця ідея визріла в українській владі ще декілька місяців тому.

Впровадження реформ в Україні: незадовільна повільність

В реалізації правоохоронної реформи однією з ключових тенденцій є скорочення чисельності працівників та паралельне підвищення якості їхньої роботи. Зокрема, до кінця поточного року заплановане скорочення чисельності працівників правоохоронної системи до 152 тисяч працівників. Реформа поліції – це тільки перший крок реформи правоохоронної системи, яка загалом включає  Зміни в Службі безпеки, Генеральній прокуратурі, формування нового Національного антикорупційного бюро. Проте, на сучасному етапі реформа прокуратури, створення антикорупційного бюро знаходяться лише в стадії обговорення.

В рамках судової реформи продовжується формування законодавчих рамок– цього тижня було внесено до Верховної ради України законопроекти щодо реформування системи виконання судових рішень та рішень інших органів, які спрямовані на підвищення ефективності діяльності органів та осіб, що здійснюють примусове виконання рішень та забезпечення належної реалізації завершальної стадії судового розгляду. Ці законопроекти  передбачають впровадження комбінованої системи виконання рішень шляхом модернізації служби державних виконавців та запровадження інституту приватних виконавців, що є новизною в українському законодавстві. Законопроект  передбачає формування відкритого Єдиного реєстру боржників, запроваджує автоматизацію процедур виконання рішень шляхом електронної реєстрації документів, повного фіксування процесуальних рішень та виконавчих дій в автоматизованій системі. Шляхом оптимізації документації, її виводу до мережі Інтернет, буде контролюватися виконання рішень, винесених судовою системою. Адже питання виконання вироків є важливим для демократизації країни, та  слідкування за дотриманням прав людини та її свобод.

http://texty.org.ua

http://texty.org.ua

Ключовим моментом дискусій цього тижня була реформа державної служби, особливо ситуація, що склалася навколо ухвалення проекту Закону «Про державну службу», яка перейшла від політичних дебатів до обговорення в рамках семінарів та круглих столів. Видається, що зрив реформи був навмисне ініційований окремими політиками, з метою розкрадання коштів, збереження застарілого апарату та низькоякісного функціонування державної служби.

Такі дії українських політиків можна розцінювати як звичайну спекуляцію, а намагання перевести кошти на децентралізацію сприятиме їх розкраданню, оскільки відслідкувати їхнє використання буде значно складніше, особливо в світлі швидких виборів. Крім того, до законопроекту та його написання долучалися міжнародні експерти, він отримував схвальні відгуки від престижних аналітичних центрів ЄС, а тому не викликає подиву незадоволеність Європейського Союзу діями українських посадовців. Всі ці фактори дають можливість стверджувати, що дискусія, яка розгорілася навколо проекту Закону «Про держслужбу» не фахова, а політична: в той же час як  можновладці стверджують про необхідність реалізації реформ, на ділі займаються лише гальмуванням цього процесу.

Соціальна реформа цього тижня характеризувалася ознайомленням європейських та світових представників з її результатами, зокрема:  Верховна Рада проголосувала за підвищення віку дострокового виходу на пенсію для окремих професійних категорій, припинила виплату спец пенсій. Наступні ж кроки з удосконалення пенсійної системи робитимуться у співпраці з експертами Світового Банку. Проте такий результат є відверто малим та незадовільним.

Задля повноцінної участі України в зоні вільної торгівлі з ЄС, були проведені реформи у сфері інтеграції. Вже розроблений сервіс допомоги потенційним українським експортерам, а також буклет з переліком джерел про закупівлю, тендери та міжнародні торги, що проводяться у кожній країні ЄС. Наразі у процесі підготовки «дорожні картки», що містять інформацію про можливості виходу бізнесу у найперспективніших сферах – аграрній, ІТ, зв’язку тощо.

Економіка України: корупційно-боргова криза

Минулого тижня економічні новини України знову замайоріли заголовками про ціну на газ від РФ. Із врахуванням знижки від російської сторони кінцева ціна російського газу для України в четвертому кварталі 2015 року стане $232 за тисячу кубометрів. Україна вважає, що запропоновані РФ умови поставок газу можуть розглядатися як основа для тристоронньої зобов’язувальної проміжної угоди. Водночас, українська сторона звертає увагу, що для досягнення компромісу необхідно підписати не лише доповнення до контракту між “Нафтогазом України” і “Газпромом”, але і міжурядовий протокол Україна-ЄС-РФ. Так, уряд України має гарантувати надійність транзиту газу до ЄС, уряд Росії – незмінність “знижки” на газ до кінця першого кварталу 2016 року. Також необхідна фінансова підтримка з боку ЄС для закупівлі газу Україною, який з свого боку в ході тристоронніх переговорів, виділить Україні найближчим часом $500 млн для закупівлі 2 млрд кубометрів російського газу, а міжнародні фінансові інститути на чолі зі Світовим банком мають намір зібрати 1 млрд доларів для забезпечення взимку газом України.

За їх підрахунками1 млрд доларів вистачить “Нафтогазу” на придбання “в найближчі тижні і місяці приблизно 5 млрд кубометрів газу, що доведе запаси газу в українських сховищах до 20 млрд кубометрів. Це якраз той обсяг, який, як вважає Європейська комісія, необхідний Україні та ЄС на зимовий сезон. До того ж Україна заповнила свої підземні сховища на 50%, закачавши в них вже 15,475 млрд кубометрів природного газу станом на 24 вересня. А за останні дні добовий режим надходження газу з Європи зріс на 12% до рівня 29,8 млн кубометрів на добу.  На перший погляд все йде до успішного підписання домовленостей, проте слід враховувати факт введення Україною санкцій проти РФ, та підготовкою дзеркальних санкцій проти України. Є велика вірогідність того, шо питання енергетичної залежності України вкотре виступить інструментом впливу РФ.

Відповідно до рішення РНБО уряд України прийняв рішення про заборону польотів російських авіакомпаній, в першу чергу компаній «Аерофлот» і «Трансаеро» до України. Кабінет міністрів також заборонив транзитні польоти російських авіакомпаній через територію України, «якщо вони містять  товари військового призначення, подвійного призначення або російську військову живу силу». Рішенням РНБО, введеного Указом Президента України, прийнято рішення про застосування персональних санкцій до окремих суб`єктів Російської Федерації: Вже зроблені перші кроки, в першу чергу, це стосується «Укрзалізниці». Уряд наполягає на невідкладному застосуванні всіх санкцій, які визначені рішенням РНБО. Прем’єр-міністр А. Яценюк зазначив, що відповідно до рішення РНБО, також є пряма заборона на використання російського програмного забезпечення. Він повідомив, що йдеться зокрема про ПЗ  компанії «Лабораторія Касперського». Передбачається, що санкційний комітет в постійному режимі буде моніторити виконання запроваджених санкцій.

Від такого рішення українські авіакомпанії також понесуть збитки. До прикладу, авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» оцінює збитки від введення Україною санкцій проти авіакомпаній РФ та можливих відповідних санкцій з боку Росії більш ніж $35 млн. на рік. Міністр транспорту РФ Максим Соколов заявив: «Якщо наміри української влади закрити повітряний простір для російських компаній будуть реалізовані, то російська влада буде змушеніа прийняти дзеркальні заходи».

Правління НБУ ухвалило рішення про зниження облікової ставки з 25 вересня до 22% річних. НБУ продовжує пом’якшення грошово-кредитної політики, розпочате у минулому місяці. Поступовий відхід від політики «дорогих грошей» стає можливим завдяки стійкому зниженню ризиків для цінової стабільності в Україні. Проведення жорсткої монетарної та фіскальної політики дало можливість зменшити інфляцію попиту, стабілізувати валютний ринок і знизити інфляційні очікування. В подальшому очікується, що збалансованість грошово-кредитного ринку, низькі ціни на сировинні товари на світових ринках та подальше зниження девальваційних очікувань сприятимуть політиці НБУ, що й надалі буде спрямована на уповільненню інфляції. НБУ продовжує пом’якшувати свою грошово-кредитну політику. Такий крок є достатньо стриманим і враховує необхідність забезпечити подальшу дезінфляцію та досягти у середньостроковій перспективі 5% рівня інфляції. Таке пом’якшення дозволить забезпечити поступове відновлення економічної активності.

http://censor.net.ua

http://censor.net.ua

Міністерство фінансів констатує заборгованість держави перед бізнесом в 47 млрд гривень. У держави немає засобів для погашення цієї заборгованості цілком, однак раніше було внесено зміни в держбюджет, якими кошти передба-чені для погашення заборгованості з ПДВ було підвищено на 7 млрд гривень, у той час як інші кошти Верховна Рада вирішила спрямувати на підвищення соціальних стандартів. Державна фіскальна служба звернулася до Міністерства фінансів з пропозицією здійснити випуск облігацій внутрішньої державної по-зики для погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вар-тість. Також ведуться переговори з Міжнародним валютним фондом, на предмет одержання коштів для погашення заборгованості. Відшкодування ПДВ не-обхідно в першу чергу експортерам. Не відшкодування ПДВ (фактично це включення ПДВ, сплаченого постачальникам, в ціну товару) призведе до автоматичного збільшення ціни товару для умов експорту, а отже, різко знизить на зовнішньому ринку конкурентоспроможність вітчизняних товарів.  На жаль, сьогодні фахівці констатують, що «ПДВ став одним із найбільш криміногенних податків, який перманентно провокує тіньові відносини, в яких не бере участі тільки ледар, а відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ перетворилося в Україні у досить прибутковий кримінальний бізнес і водночас у підґрунтя для корупційних зловживань чиновників».

Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції», повідомляє прес-служба глави держави. На думку П. Порошенка, «це нова потужна зброя протидії корупційним явищам». Законом збільшується рівень конкуренції шляхом спрощення участі в процедурах закупівлі для бізнесу. Посилюється прозорість тендерів шляхом зняття заборони розкриття змісту поданих пропозицій; ознайомлення зі змістом документа, що містить інформацію про ціну; оприлюднення протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів, а також унеможливлюється умисне блокування торгів.

Очікується, що через механізм нового Закону в державі буде подолано корупцію у найбільш корумпованій сфері – державних закупівель. В ній сконцентрована найбільша кількість державних коштів і до сьогодні існувала непрозора система: працювало 25 тисяч тендерних комітетів, які, попри своє призначення, не сприяли економії – збитки сягали 135 мільйонів гривень на день. Нова система покликана забезпечувати абсолютно відкриту процедуру, яка створює можливості щодо ефективної системи закупівель, за якими можна слідкувати і які можна контролювати з будь-якого місця.

Міжнародна фінансова допомога: Міжнародні фінансові інститути на чолі зі Світовим банком мають намір зібрати 1 млрд. доларів для забезпечення взимку газом України; USAID дало Україні 1,3 мільйона на боротьбу з корупцією; Київ отримав від німецького уряду 5 млн євро на відновлення додаткових груп в дитячих садочках.

Статистика: прогноз зростання зовнішнього боргу України зріс до 157% ВВП; дефіцит на рівні 4,2% ВВП; падіння ВВП на рівні 11,5%; резерви НБУ 13 млрд  $; Україна знизила виробництво електроенергії на 15%; через підставні фірми з зони АТО вивезли 210 тисяч тонн вугілля.

Міжнародна підтримка України: контексти Генеральної Асамблеї ООН

Період з 21.09.2015 по 28.09.2015 характеризується підтримкою від:

Великобританії (прем’єр-міністр Великобританії Д. Кемерон під час зустрічі з президентом України П. Порошенком на 70й сесії Генеральної Асамблеї ООН запевнив у подальшій підтримці України Великобританією та повідомив про направлення військових інструкторів та цільової допомоги ЗСУ );

Польщі (Під час зустрічі на 70-й сесії Генеральної Асамблеї ООН Президент Республіки Польща А. Дуда запевнив Порошенка, що Польща є і залишатиметься надійним союзником України у відстоюванні суверенітету і територіальної цілісності, акцентував увагу на неприпустимості “замороження” конфлікту на сході Україниі домовився з Порошенком про зустрічі у форматі «Вишеградська четвірка + Україна» і візит Президента Дуди в Україну);

Республіки Австрія (Федеральний президент Австрії Г. Фішер привітав рішення України щодо виключення Австрії з переліку країн для контролю за трансфертним ціноутворенням і запевнив Президента України у готовності продовжувати надання гуманітарної допомоги українським громадянам, які постраждали в зоні проведення антитерористичної операції);

Франції (у м. Києві відбувся Французько-український бізнес-форум з енергоефективності, де французькі компанії представили свій досвід та напрацювання за такими напрямками: енергоефективність у промисловості, житлово-комунальному господарстві, виробництво теплової енергії);

Німеччини (27 вересня Президент України П. Порошенко зустрівся із Федеральним канцлером Німеччини А. Меркель: співрозмовники обговорили підготовку до зустрічі в “Нормандському форматі” в Парижі, стан підготовки до започаткування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом з 1 січня 2016 року, а також перспективи запровадження ЄС безвізового режиму для громадян України);

США (надзвичайний і повноважний посол США в Україні Д. Пайєтт заявив, що США збираються збільшити постачання в Україну ядерного палива, а також допомогти зі зберіганням відпрацьованого, а сенатор Д. Маккейн висловився в підтримку підходів української сторони до подальшого врегулювання конфлікту на сході України. Палата представників Конгресу США у своїй резолюції закликала Росію звільнити українську льотчицю Надію Савченко, а всі інші країни – гливо підтримати зусилля спрямовані на звільнення Надії Савченко та інших незаконно ув’язнених осіб. Також Одесі в ході триденної робочої зустрічі офіцери управління особового складу Командування ВМС ЗС України і експерти ВМС США у Європі обговорили розробки пропозицій щодо впровадження кадрового менеджменту у ВМС ЗСУ України);

ЄС (керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Б. де Гроот заявив, що ЄС розробив для України програму фінансової допомоги, згідно з якою ЄБРР та ЄІБ виділять понад мільярд євро кредиту (95 млн євро виділить безпосередньо ЄС), які через українські банки підуть на кредитування українських виробників, але отримання цих кредитів компанії повинні будуть представити бізнес-план, який перевірятимуть інвестори).

Особливою активізацією відзначився цього тижня політичний діалог між Україною та НАТО. 21 вересня Україна і НАТО підписали низку документів про співпрацю: Угоду про реалізацію трастових фондів з фізичної реабілітації (протезування) військовослужбовців; Угоду про фонд із реформування систем логістики і стандартизації Збройних Сил України; Угоду про статус Представництва НАТО в Україні; Спільну декларацію про посилення оборонно-технічного співробітництва Альянсу та України.

Також 28 вересня генеральний секретар НАТО Й. Столтенберг заявив, що НАТО готовий до розширення, але перед тим, як прийняти рішення про вступ нового члена, вони повинні з’ясувати, чи відповідає країна стандартам Альянсу. Для вступу в НАТО, за словами Столтенберга, Україна повинна удосконалити свою армію, модернізувати її.

При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали з ресурсів: офіційні сайти державних органів України (сайти Президента, РНБО, МЗС, Уряду), «Українська правда», «Інформаційний спротив», УНІАН, ТСН, «Кореспондент», «Український тиждень».