У цих «Підсумках тижня» проілюстровані висновки щодо ситуації на сході України, в економіці України, щодо впровадження реформ в Україні, міжнародної підтримки України.

Ситуація на сході України
Впровадження реформ в Україні
Економіка України
Міжнародна підтримка України

45154

Ситуація на сході України: ілюзія шляху до стійкого миру

Мінські домовленості продовжують бути обовязковим юридичним документом тільки для України. Триваючі обстріли Авдіїівки, бойовії дії на західних околицях Донецька, підготовка бойовиками ударних груп разом з постійним накопиченням важкого озброєння свідчать, що для Росії, «ДНР» та «ЛНР» виконання Мінських угод не стало пріоритетом.

РФ продовжує використовувати напрацьовану тактику: з одного боку вона нібито намагається заспокоїти конфлікт, а з іншого – не прагне його вирішити. Таким чином, на цей момент ситуація схиляється ані до війни, ані до миру. Ми у зоні «транзитного конфлікту».

Засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську демонструє прогрес, однак тільки на словах. Групі вдалося узгодити план щодо відведення озброєння калібром менше 100 мм. Досі немає гарантій того, що не буде продовжуватись ескалація конфлікту. Враховуючи що верифікація відведення важких озброєнь провалилась, то існує обгрунтоване побоювання, що потенційна верифікація відведення легших озброєнь також буде неефективною.

Ще одна українська ініціатива – створення 30 км буферної зони вздовж всієї лінії розмежування (зокрема і в н. п. Широкине) викликає неоднозначні думки та швидше за все приречена на провал. В ідеалі та у відповідності до світової практики, створення буферної зони дасть змогу ввести миротворчий контингент, однак потрібна певна стабільність в регіоні та деякий час щоб її довести. Крім того введення миротворчого контингенту (а тільки він є гарантією) потребує складних міжнародних переговорів щодо рішення Ради Безпеки ООН чи ЄС, згоди на це рішення Росії, рішення ОБСЄ щодо здійснення моніторингу буферної зони. Особливо актуально це після поранення керівника патрулю ОБСЄ у Широкиному.

На думку О. Мельника, головною загрозою є те, що Москва заманює нас у чергову пастку – мирні умови будуть досягнуті, а далі знову почнуться провокації. Зрозуміло, що Москва так просто не залишить цей стратегічний регіон і не змінить свою стратегію щодо України та Заходу. Ілюзія руху до стійкого миру в будь-який момент може зруйнуватись.

У Слов’янську був проведений громадський форум «Донбас – Україна. Порядок денний». І. Бекешкіна відзначила: «Донбас – це Україна. Так вважає абсолютна більшість населення країни (89%). У самому Донбасі лише 15% бачать самопроголошені «ДНР» та «ЛНР» як самостійні державні утворення і ще 10% хотіли би приєднатися до Росії». Більшість у всіх сенсах хоче, щоб Донбас був реінтегрований до складу України. Питання лише два: 1) який Донбас?; і 2) на яких умовах? Донбас як населення, що хоче до України, хоч і має інші погляди на окремі питання – це одне. Донбас, що підконтрольний російським найманцям та російським військовослужбовцям – це друге. Повернення регіону до складу України залишається доволі непростим завданням. Якщо обрати стратегію «Донбас за будь-яку ціну», це може обернутися катастрофою. Формальне відновлення територіальної цілісності може перетворити Донбас на бомбу сповільненої політико-економічної дії, на блок для європейських прагнень України.

Статистика: загиблих військовослужбовців – 3, поранених – 26.

Впровадження реформ в Україні: різноманіття динаміки

Конституційна реформа реалізована на 51% (надана оцінка Венеціанської комісії щодо попереднього тексту змін до Конституції в частині правосуддя поруч з зауваженнями щодо повноважень президента звільняти суддів та необхідності залучення ВРУ до обрання/ призначення обмеженого числа членів Вищої ради правосуддя). Конституційний Суд почав оцінку законопроекту про внесення змін до Конституції в частині децентралізації.

Антикорупційна реформа цього тижня характеризувалася роботою у сферах: 1) подолання бюрократії (проект нового сервісного центру адміністративних послуг); 2) забезпечення міжвідомчої співпраці (27 липня відбулося підписання Меморандуму про співпрацю та обмін інформацією між Міністерством юстиції, Національним антикорупційним бюро та МВС з метою консолідації зусиль щодо корупційних правопорушень). Мінюст спільним рішенням підписало Меморандум про доступ до всіх баз даних, до всієї інформації.

Критика полягає у звинуваченні Кабміну у блокуванні цієї реформи, маніпуляції Кабміном навколо створення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Внаслідок дій уповноваженого представника Кабінету міністрів громадська частина конкурсної комісії НАЗК була обрана з порушенням закону з метою введення туди підконтрольних осіб.

Реформа правоохоронної системи відстає від графіку, хоча виглядає найбільш динамічною. Запуск патрульної поліції відбувається у багатьох містах: Київ – 23 липня відкрили офіс Департаменту патрульної поліції; Одеса – відбувається навчання відібраних поліцейських; Львів і Харків – відбувається навчання; Закарпатська область – відбувається набір; Дніпропетровськ і Миколаїв – стартує набір.  Закон ж про поліцію ще не підписано.

Реалізація реформи децентралізації та самоврядування становить 55%, проте для її повноцінної реалізації сьогодні вкрай необхідно прийняти нові закони про місцеве самоврядування, про адміністративно-територіальний устрій, про вибори до місцевих рад.

В регіонах триває процес формування спроможних громад. Станом на 23 липня близько 200 майбутніх перспективних громад прийняли рішення про об’єднання. Одними з найпроблемніших питань на місцях вже протягом десятиліть залишаються питання комунальної інфраструктури. Необхідно передбачити фінансову підтримку муніципальної інфраструктури.

Економіка України

Україною був підписаний лист про наміри щодо меморандуму про економічну і фінансову політику за результатами першого перегляду програми фінансування МВФ. Очікується, що гроші МВФ сприятимуть макроекономічній стабілізації, яка передбачає два напрямки: поповнення золотовалютних резервів НБУ і латання бюджету. А. Новак зазначає:  «За останні півтора року надійшли вже три транші, і жодне, навіть найдрібніше, економічне питання завдяки цим коштам не було вирішене владою». Україна зараз не може обійтися без траншів МВФ, адже на співпрацю держави з МВФ орієнтуються всі інші кредитори і інвестори.

Мінфін України погасив черговий купон за п’ятирічними єврооблігаціями на суму 120 млн.$. Виплата свідчить про те, що переговори України та її кредиторів просунулися достатньо для того, щоб запобігти виконанню погрози Києва про введення мораторію за держборгом. Італійська компанія Arca SGR підтвердила отримання перерахованого доходу. За даними агентства Bloomberg українські цінні папери подорожчали, що свідчить про позитивні настрої фінансових ринків щодо домовленості між Києвом і його кредиторами. Однак, ризик ймовірності дефолту України оцінюється в 27,9% у наступному році і є найвищим у світі.

Попри шанс на покращення фінансової системи, ситуація в банківському секторі дедалі погіршується. На сайті НБУ повідомляється, що збитки банків України у першому півріччі досягли 82 млрд. грн. Аналітики Fitch відзначили, що зусиль двох найбільших українських банків «ПриватБанк» та «Ощадбанк» з реструктуризації своїх зобов’язань  недостатньо, щоб усунути всі ризики їх неплатоспроможності. У швидке одужання української банківської системи не вірить і рейтингове агентство Moody’s, за оцінками якого прогноз розвитку українських банків залишається негативним. Причини все ті ж: нестабільне економічне середовище, тотальне погіршення якості активів і, як наслідок, необхідність докапіталізації.

Міжнародна фінансова підтримка: Єврокомісія (600 млн. євро макрофінансової допомоги); МВФ (виділить черговий транш у 1,7 млрд.$); СБ (500 млн.$); Японія (300 млн.$).

Статистика: дефіцит бюджету у 2016 р.: 3,75% ВВП; інвестиції у українські стартапи у першому півріччі 2015 р.: 11 млн.$; заборгованість по заробітній платі: 1,9 млрд. грн.

Міжнародна підтримка України: стабільність поглиблення

Голова Комітету Європарламенту у закордонних справах Е. Брок наголошує, що санкції ЄС діятимуть, поки Росія не виконає Мінські угоди. В США, відчуваючи зростаючу загрозу з боку РФ зростають настрої щодо застосування більш рішучих заходів. Під час засідання комітету Сенату з питань збройних сил генерал М. Миллі заявив, що НАТО та США повинні «серйозно розглянути» надання Україні летальної зброї для протидії російській агресії.

Налагодження співпраці: НАТО (досягнення домовленостей про подальше реформування Міністерства оборони), Європарламент (підтвердження готовності підтримати Україну у питанні впровадження ЄС безвізового режиму в 2016 р.), Ізраїль (досягнуто домовленостей про створення міжурядової комісії з економічного співробітництва).

При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали з ресурсів: офіційні сайти державних органів України (сайти Президента, РНБО, МЗС, Уряду), «Українська правда», «Інформаційний спротив», УНІАН, ТСН, «Кореспондент», «Український тиждень».