У цих «Підсумках тижня» подано висновки щодо ситуації на сході України, в економіці України, щодо впровадження реформ в Україні, міжнародної підтримки України.

www.tapandaola111.com

www.tapandaola111.com

Ситуація на сході України: «сценарії» у центрі переговорів

22 травня у Мінську відбулася зустріч контактної групи з мирного врегулювання. Контактна група підвела підсумок роботи своїх підгруп. Поруч з тим, питання долі заарештованих російських військовослужбовців ГРУ ЗС РФ Єрофєєва та Александрова (факт підтверджено ОБСЄ) не обговорювалась. Їх справа у майбутньому може розглядатися міжнародними судами.

У міжнародній спільноті продовжуються пошуки варіантів вирішення конфлікту. Лідер фракції Блоку П. Порошенка у ВР не виключає, що восени питання державного устрою України та особливого статусу Донбасу буде винесене на референдум. США і Росія домовилися про альтернативний формат «нормандської четвірки», що передбачає підключення США до процесу на двосторонній основі. Сумнів у ефективності цих зусиль викликає те, що у діях бойовиків Донбасу в робочих підгрупах простежуються наміри зірвати робочий процес.

Перспектива врегулювання може бути лише у разі припинення вогню. Але поки Росія не виведе озброєння, війська та найманців з території Донбасу, такий сценарій видається неможливим. При збереженні існуючого стану конфлікту шанси досягнення Росією своїх цілей в Україні значно зростають. Мова йде не тільки про Донбас, але й про можливість впливу як на внутрішню політичну та економічну ситуацію в Україні, так і на її міжнародних партнерів.

Сценарії. У експертних колах висувались ідеї реалізації на Донбасі: а) «боснійського сценарію»: формально залишається єдина держава, але частини стають автономними. У цьому випадку ситуація де-факто управляється нормандською четвіркою (по суті російський варіант «легітимізації» ДНР та ЛНР); б) сценарію повномасштабного наступу влітку (в контексті того, що Мінські угоди все більше залишаються лише на папері, та того, що присутні сигнали нарощення військових потужностей ЛНР та ДНР); в) замороження за «придністровським сценарієм» (не пріоритет для Москви, якій необхідна постійна зона керованої нестабільності); г) інші сценарії («другої Чечні», «абхазько-осетинський», «нагірно-карабаський»). На практиці це виражається у тривалому «гібридному мирі», спробах розхитати ситуацію в Україні та підірвати її авторитет, щоб зіграти на втомі суб’єктів від переговорів. Найбільша загроза для України, миру та стабільності у Європі – «поганий мир» часто переростає у «погану війну».

Статистика:загинуло – 5, поранено – 10 українських військовослужбовців.

Впровадження реформ в Україні: різноманіття реалізацій

У сфері соціальних реформ, динамічною цього тижня була пенсійна реформа, в рамках якої на сучасному етапі реалізується законодавче забезпечення скасування існуючої ганебної пенсійної системи і дається старт створенню європейської системи пенсійного забезпечення. Поруч з цим незадовільна економічна ситуація в країні залишає місце для сумнівів.

Амбітною реформою є децентралізація, яка проводиться з метою розвивати регіони України. До успіхів у цій сфері можна зарахувати: проведення бюджетної і податкової децентралізації, прийняття законів про засади державної і регіональної політики, про діяльність місцевого самоврядування, про добровільне об’єднання територіальних громад. Відбувається і реалізація перспективного плану формування територій громад. В Міністерстві регіонального розвитку відбулась відкрита презентація Проекту «Підтримка реформи місцевого самоврядування в Україні» з метою привернути увагу суспільства до реформи.

Правоохоронна реформа була визнаною під час Саміту однією із найкраще реалізованих. На сучасному етапі має місце розвиток інституту Національної поліції та громадського нагляду за її діяльністю та відбором представників, що сприятиме недопущенню зловживань зі сторони правоохоронців, їхньому про-громадянському спрямуванню.

Закордонні партнери високо оцінили роботу української влади у питанні боротьби із корупцією, заявивши, що зараз Україна має одне з найбільш новітніх, досконалих антикорупційних регулювань. Та важливим є його реалізація, а тому закликали до активізації впровадження практичних механізмів – Національного агентства із запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро, які планують розпочати свою роботу до кінця 2015 року. Важливим аспектом реалізації антикорупційної реформи також є подача декларацій державних службовців в електронному вигляді з метою постійного моніторингу. Правильним кроком є створення спільної антикорупційної команди з ЄС та України, яка буде контролювати використання коштів, наданих Києву з боку ЄС, для запобігання корупційним зловживанням.

Особливої уваги потребує реформа судоустрою. Кроками на шляху імплементації реформи стали: прийняття закону «Про забезпечення права на справедливий суд», розробка в групах змін до процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру, безоплатну правову допомогу, напрацювання змін до Конституції, видання Указу, який  передбачає схвалення Стратегії реформування судоустрою на 2015-2020 роки та взяття до відома схваленого Радою з питань судової реформи Плану дій щодо реалізації положень стратегії.

Економіка України: дилема зовнішніх та внутрішніх боргів

Однією із насторожуючих новин стало прийняття Верховною Радою законопроекту №2898, в рамках якого передбачено надання повноважень Кабінету міністрів та відповідним міським радам приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за всіма або деякими державними зовнішніми запозиченнями. До переліку боргів, на виплату яких може бути накладено мораторій, не входять борги перед МВФ, ЄБРР та іншими.

В ході переговорів про реструктуризацію боргів, уряд України зіткнувся із труднощами. Тому, право мораторію на зовнішні виплати можна вважати і елементом тиску на кредиторів при переговорах про реструктуризацію, і спробою підстрахуватися на той випадок, коли до згоди про реструктуризацію не прийдуть вчасно. Ситуація складна, бо кредитори навряд підуть на поступки Україні. Термін визначений для досягнення домовленості щодо реструктуризації добігає кінця, що підштовхує аналітиків до думки про можливий дефолт. Якщо влада вирішить скористатися правом мораторію, то це матиме ще більш негативні наслідки. Такий розвиток подій стрімко підвищить недовіру кредиторів до України і в перспективі ми не отримаємо міжнародної фінансової підтримки. Одним з варіантів є оголошення технічного дефолту, після чого переговори, як правило, інтенсифікуються, і сторони шукають узгодженого рішення.

Через високу інфляцію рівень життя населення суттєво впав, тому уряд взявся «допомагати» шляхом підвищення соцвиплат. 21 травня був зареєстрований законопроект №2937, в якому передбачено відновлення з 1 червня 2015 року дії закону «Про індексацію грошових доходів населення» Однак в нинішніх економічних умовах підвищення соцстандартів призведе лише до подальшого зубожіння громадян. Забезпечити соцвиплати можна лише за рахунок емісії НБУ, що створює додаткові інфляційні ризики.

Міжнародна фінансова допомога: ЄС (меморандум про надання Україні €1,8 мільярда).

Статистика: частка іноземного капіталу (впала з 30 до 28%); видобуток нафти: -9%; роздрібна та оптова торгівля: -30%; машинобудування: -26%; обсяги будівництва: -38%.

Міжнародна підтримка України: з мотивів Ризького Саміту

П. Клімкін вважає позитивними для України підсумки саміту «Східного партнерства», який проходив 21-22 травня в Ризі. Можна відзначити, що країни-члени «Східного партнерства» підтвердили, що угода про зону вільної торгівлі з ЄС не відкладатиметься і вступить в дію 1 січня 2016 року. Поруч з цим у підсумковій Декларації Саміту зазначено, що про підготовку до членства в ЄС мова не йде. Питання безвізового режиму для України планується до розгляду тільки в 2016 році. Анексію Криму визнають не всі члени партнерства (мова про пункт Декларації про анексію Криму, яку не хотіли визнавати Вірменія та Білорусь).

У міжнародній підтримці також можна виокремити: збільшення допомоги та інтенсифікації співпраці держав з Україною (обговорення надання допомоги від Японії, ЄС, Словаччини; військового та гуманітарного співробітництва з США та державами Балтії), подальша інтеграцію українського суспільства до «європростору» (схвалено План заходів для приєднання України до Спільної транзитної системи ЄС), а також засудження дій Росії та підготовку до можливих провокацій з її боку (заява президента Грузії Г. Маргвелашвілі щодо посилення санкцій проти Росії; заява США про підтримку денонсації Україною військових угод з РФ; США частково скасували санкції для окупованого Криму: відкрили доступ до мережевих сервісів. Санкції США проти Криму залишаються у дії щодо компаній та державних діячів).

При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали з ресурсів: офіційні сайти державних органів України (сайти Президента, РНБО, МЗС, Уряду), «Українська правда», «Інформаційний спротив», УНІАН, ТСН, «Кореспондент», «Український тиждень».