Підсумки тижня (18-24.02.2015)

У цих «Підсумках тижня» проілюстровані висновки щодо ситуації на сході України та в Криму, в економіці України, а також аналіз міжнародних та українських заяв тижня, тенденцій міжнародної підтримки України.

Незважаючи на досягнення нових Мінських домовленостей, напруга в зоні АТО не спадає (протягом аналізованого періоду бойовики здійснили 146 обстрілів, а з початку дії нових домовленостей – 302 обстріли). Обстріли українських позицій спричинили смерть 22 військових, поранення отримали  228. «ДНР» та «ЛНР», порушуючи домовленості, витіснили сили АТО з м. Дебальцеве (у процесі захоплення українська сторона зазнала втрат, оцінки щодо яких різняться). Поруч з цим тривали обстріли Маріуполя, Пісків, Авдіївки . Також у цих районах зафіксовано підвищення активності російської повітряної розвідки (43 польоти). З території Росії продовжують надходити ешелони з бронетехнікою (21 лютого).

На фоні суттєвого погіршення економічного стану ,продовження обстрілів у зоні АТО та лише часткового виконання бойовиками Мінських домовленостей Україна закликає все міжнародне співтовариство «не робити вигляд, що захоплення терористами «ДНР» і «ЛНР» Дебальцевого відповідає Мінським домовленостям» (П. Порошенко). К. Єлісєєв заявив, що захоплення Дебальцевого є ляпасом усьому демократичному міжнародному співтовариству та особливо ЄС. Він закликав Брюссель прокинутися, перестати видавати численні декларації та заяви і зробити все можливе для того, щоб зупинити кровопролиття та війну. Цього разу  Україна та Захід не повинні допустити, щоб мирні переговори та діалог стали «димовою завісою» для В. Путіна. Для підтвердження цього П. Клімкін констатував, що Росія на зустрічі глав МЗС країн “нормандської четвірки” не захотіла засуджувати трагічні події в Дебальцевому та порушення режиму припинення вогню. У свою чергу  секретар РНБО О. Турчинов заявив, що Росія всіляко блокує рішення про перекриття українсько-російського кордону.

У випадку, якщо ситуація загростриться та відбудуться нові спроби атак на українські території з боку російсько-терористичних військ,то офіційний Київ закликатиме США та ЄС посилити санкції проти РФ і врешті надати Україні оборонне озброєння (заяви П. Порошенка, П. Клімкіна, А. Авакова, К. Єлісєєва). К. Єлісєєв заявив, що Україна просить ЄС посилити економічні санкції на ключові сектори російської економіки (енергетику, фінанси, технології), ввести поліцейську місію на Донбас; позбавити Росію права на проведення чемпіонату світу з футболу в 2018 році. У свою чергу  П. Клімкін наголосив, що Київ потребує засобів протитанкової та радіоелектронної оборони, транспорту.

Європа та світ розділяється в питанні надання Україні летальної зброї. Зокрема, проти такого рішення виступає Чехія. Про це було сказано на зустрічі М. Земана з керівництвом уряду та парламенту. Відкидають таку ідею і керівники Великобританії та Румунії (заяви глав МЗС). Водночас глави МЗС Литви, Латвії та Естонії навпаки закликали надати Україні оборонне озброєння для захисту проти агресора. Дж. Керрі заявив, що рішення про те, чи надавати Україні зброю, президент США Б. Обама прийме уже найближчими днями.

Європейські лідери та США погрожують РФ новими санкціями у випадку порушення Мінських домовленостей (заяви Ф. Олланда під час спільної прес-конференції з А. Меркель). Д. Кемерон підкреслив, що незаконні дії Росії в Україні досягли нового рівня і будь-які спроби проросійських сепаратистів розширити свою територію призведуть до більш жорстких санкцій Заходу. За його словами, Росію треба зупиняти зараз в  Україні, інакше відбудеться дестабілізація Молдови та країн Балтії. Г.Схетина попередив, що в разі ескалації ситуації на сході України Росію можуть відключити від електронної системи SWIFT.

Міжнародне співтовариство обговорює і водночас розходиться в думках щодо можливості введення миротворчої місії ООН на Донбас. З цього приводу ґрунтовно висловились Ф.-В. Штайнмаєр, П.-Г. Мун, Й. Ган, високопосадовці Латвії, Чехії, Польщі. П.-Г. Мун радить Україні звернутися до Ради Безпеки ООН з її ініціативою про надсилання миротворців. У супереч цьому  він також заявив, що питання направлення до України миротворчої місії поки що не варто піднімати. Передумовою для її надсилання має бути стабільне перемир’я. Такої думки дотримується Ф.-В. Штайнмаєр. При цьому він додав, що така місія має сенс лише в тому випадку, якщо це підтримають усі сторони конфлікту. За введення миротворчої місії виступили Б. Коморовський та прем’єр Латвії Л. Страуюма, проти такої місії виступила Чехія (заява голови МЗС Л. Заоралека). Росія не має права брати участі в миротворчому контингенті. Київ ніколи не погодиться на такий формат, який мав би  легалізувати багатотисячний російський контингент (заяви П. Порошенка).

Європа визнає, що допустила чимало помилок у стратегії відносин з РФ. Зокрема, у доповіді комітету в справах ЄС Палати лордів британського парламенту йдеться про те, що Великобританія та ЄС в цілому “катастрофічно неправильно оцінили” настрої Кремля напередодні кризи в Україні. Упущення британської дипломатії лорди вважають особливо сумним ще й тому, що Сполучене Королівство є однією з чотирьох країн, що підписали в 1994 р. Будапештський меморандум, який гарантує територіальну цілісність України. У свою чергу  уповноважений уряду ФРН з питань співпраці з Росією Г. Ерлер  застеріг від можливості створення “буферної держави” в східних і південних регіонах України. Р. Сікорський підтверджує такі побоювання, додаючи, що психологічним бар’єром, за яким Захід може змінити свою політику, може стати взяття Маріуполя, що означатиме смерть перемир’ю.

«Кримське питання» на тлі ситуації на сході України починає забуватись і  консервуватись у рамках міжнародної політики. Поруч з тим продовжують заслуговувати на уваги такі тенденції: 1) триваючі переслідування українських та кримськотатарських активістів (фізичні розправи, судові переслідування та арешти, заборони на проживання в Криму лідерам народу, захоплення майна Меджлісу та фонду «Крим», озброєні погроми й обшуки в мечетях, переслідування віруючих мусульман, тиск на журналістів ,погрози закриття каналу АТР, відмова в перереєстрації незалежних кримськотатарських ЗМІ, сотні примусових викликів, які проводяться співробітниками ФСБ, заборони на проведення мирних зібрань і мітингів, спроби перешкодити діяльності агентству «Кримські новини»; 2) ускладнення економічної ситуації (затримання виплат пенсій, дефіцит непродовольчих товарів,критична  нестача водних ресурсів, проблеми з визнанням дипломів кримських вузів; 3) мілітаризація півострова (розгортання різних видів військ, перекидання військової техніки у 1,5 тисячі одиниць за час окупації, проведення масштабної модернізації озброєнь, посилення військово-морських сил).

Економіка України, що перебуває під впливом війни та слабкого поступу у впровадженні реформ, характеризується наступним: 1) різке загострення кризи на фінансовому ринку (відтік депозитів, рекордний обвал гривні та відповідні неефективні дії Нацбанку щодо обмеження банків у сфері проведення валютних операцій), що спричинила панічні настрої серед населення (закупівля продовольства, бензину); 2) зниження макроекономічних показників (збільшення рівня інфляції до 30% через підвищення тарифів на газ на 280% і на тепло – на 66%, падіння прямих іноземних інвестицій майже на 20%, спад промвиробництва до 21,3%) поруч з очікуванням внесення змін до державного бюджету 2015 р. через його розбалансування); 3) ускладнення ситуації в енергетичній сфері (енергетичний шантаж «Газпрому» на фоні збільшення імпорту природного газу з Росії у 1,5 раза).

Позитивна динаміка міжнародної підтримки України забезпечувалась допомогою Китаю (3,6 млрд. доларів кредиту в енергетичній сфері), ОАЕ (підписання договору про військову співпрацю), Великобританії (15 млн. фунтів на підтримку плану гуманітарного реагування ООН в Україні), Польщі (енергетична та військова допомога), Канади (передача військового обмундирування), Угорщини (збільшення реверсу газу), Данії (гуманітарна допомога), Латвії (заяви про готовність направити миротворців в Україну), Литви (заклики щодо надання Україні зброї), Греції та Словенії (заяви про прийняття бійців АТО на лікування).

Серед міжнародних організацій варто відзначити обговорення обсягів макрофінансової допомоги від МВФ та ЄС, а також допомогу ООН (62 тонни гуманітарної допомоги для Донбасу,а також  представлення для нього гуманітарною місією ООН плану допомоги).

Економічні та військові виклики, що виникли перед Україною, у своїй сукупності набирають все більш загрозливого характеру. Лише поєднання міжнародних зусиль щодо встановлення повного та дієвого миру на Донбасі поруч з фінансовою допомогою Україні є запорукою того, що наша держава не стане жертвою успішної агресії держави-сусіда.

При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали з ресурсів: офіційні сайти державних органів України (сайти Президента, РНБО, МЗС, Уряду), «Українська правда», «Інформаційний спротив», УНІАН, ТСН, «Кореспондент», «Український тиждень» та ін.