Підсумки місяця (січень 2015 р.)

У цих «Підсумках місяця» проілюстровані висновки щодо ситуації на сході України та в Криму, в економіці України, а також аналіз міжнародних та українських заяв місяця, тенденцій міжнародної підтримки України.

Ситуація у зоні АТО протягом січня систематично погіршувалась. Розпочавши з поступового порушення «режиму тиші» шляхом збільшення кількості й інтенсивності обстрілів, бойовики з 12 січня за допомогою новітніх російських озброєнь розпочали процес ескалації конфлікту в усіх напрямках зони АТО. Протягом короткого часу бойовики вже обстрілювали українську територію по всій лінії розмежування (з інтенсивністю більше 600, а згодом 800 обстрілів за тиждень). Наступ бойовиків у районі донецького аеропорту, м. Вуглеріськ,м. Дебальцеве та в інших частинах зони АТО призвів до значних втрат серед українських військових і цивільного населення Донбасу та до збільшення підконтрольних бойовикам територій внаслідок свідомого порушення Мінських домовленостей.

Повну відповідальність за ескалацію ситуації на Донбасі несе Російська Федерація. Протягом цього місяця вона продовжувала підтримку «ДНР» та «ЛНР» шляхом перекидання формувань російських військ, гуманітарних та військових конвоїв, наданням технічної, фінансової та політичної підтримки терористам. Уперше було зафіксовано, що угрупування терористичних підрозділів та збройних сил РФ значно перевищили чисельність сил АТО.

20 січня,за даними РНБО, 29-й і 31-й пости атакували регулярні військові формування РФ. На фоні екстремального загострення ситуації на Донбасі Україна рішуче закликала міжнародну спільноту відреагувати на той факт, що на території Донбасу відбуваються повномасштабні військові дії між ЗСУ та регулярними військовими частинами Росії.

У зв’язку з можливістю початку повномасштабної війни проти України П. Порошенко заявив, що українська сторона змушена відкривати щільний вогонь по терористах. Разом з цим МЗС України оприлюднило заяву з твердженням, що Україна готова підписати угоду про припинення вогню за умови дотримання Мінських домовленостей протилежною стороною.

Одним з найбільш кривавих подій конфлікту зі сторони російсько-терористичних військ стали жахливі теракти проти мирних жителів (обстріл з установок «Град» автобуса біля м. Волноваха, теракти в Харкові, Одесі, Запоріжжі, кривавий обстріл в. Маріуполі).

У МЗС України підкреслили, що влада Росії, яка фінансує терористів, несе повну відповідальність за вбивства цивільних людей. П. Клімкін повідомив, що Україна планує позиватись у міжнародні суди проти РФ за порушення останньою конвенції про фінансування тероризму. Відповідні дії «ДНР» та «ЛНР» були підтримані Росією, але гостро засуджені міжнародним співтовариством (як європейськими та світовими лідерами, так і міжнародними організаціями  ООН, ЄС, НАТО, ОБСЄ, Рада Європи).

Україна закликала демократичний світ об’єднати зусилля в боротьбі з тероризмом та включити «ДНР» і «ЛНР» до переліку терористичних організацій. У зв’язку з початком повномасштабних військових дій на Донбасі кривавими терактами Україна офіційно визнала РФ державою-агресором та закликала міжнародних партнерів не допустити безкарності винних за злочини проти людяності, вчинених в умовах російської агресії.

У прийнятій Європарламентом резолюції депутати рішуче засудили агресивну й експансіоністську політику Росії, що є загрозою єдності та незалежності України й створює потенційну загрозу для самого ЄС. Представники ЄП засудили неоголошену гібридну війну проти України, яка включає в себе інформаційну з елементами кібервійни, використання регулярних і нерегулярних сил, пропаганду, енергетичний шантаж, економічний тиск, дипломатичну та політичну дестабілізацію. Євродепутати закликали Москву припинити ескалацію ситуації, негайно зупинити потік зброї, найманців і військ на підтримку сепаратистських збройних формувань, також використати свій вплив на сепаратистів.

Важливою подією для України стало ухвалення ПАРЄ переважною більшістю голосів резолюції щодо гуманітарної ситуації в Україні. Окремою нормою резолюція закликала Росію звільнити Н. Савченко, а також усіх інших «в’язнів війни». Поруч з тим важливим стало рішення ПАРЄ щодо припинення прав російської делегації, що призупинила її участь у ПАРЄ.

Ескалація конфлікту на Донбасі супроводжувалася зривом зі сторони бойовиків (заяви О. Захарченка про наступ на територію України, вихід з переговорів, висунення нових вимог) та Росії,а ткож відсутністю будь-яких ініціатив щодо мирного врегулювання ситуації (ні в «нормандському» форматі,ні в рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську).

В умовах загострення ситуації в Україні у Європі та США, на жаль, спостерігається тенденція розбіжних поглядів як щодо посилення санкцій проти РФ, так і щодо надання Україні летальної зброї. З. Бжезінський констатував, що, якби не санкції ЄС та США, Росія ліквідувала б незалежність України та загрожувала іншим європейським державам, особливо країнам Балтії. Європейські лідери виступили проти поставок зброї в Україну та наголосили на потребі мирного вирішення конфлікту на Донбасі. Поруч з цим світ повинен готуватися до ймовірного погіршення ситуації на Донбасі та «холодної війни». В. Нуланд вважає, що всі країни НАТО мають бути напоготові, якщо стримати агресію РФ не вдасться.

В окупованому Криму зберігаються наступні тенденції: 1) складна економічна ситуація та його міжнародна економічна й транспортна ізоляція (скорочення промислового виробництва на 80%, продовольча та водна криза, затримка виплати пенсій і зарплат, інфляція, підвищення тарифів, традиційні перебої в роботі Керченської переправи, відключення від міжнародних інформаційних та платіжних систем); 2) погіршення ситуації з дотриманням прав людини (переслідування Меджлісу та окремих представників кримських татар шляхом арештів, обшуків, звуження мовних прав та свободи зібрань, примус до військової служби, захоплення приватних підприємств, придушення українських і кримськотатарських ЗМІ, переслідування українських церков, закриття українських шкіл); 3) перетворення півострова на військовий форпост (перекидання літальних апаратів, ракет, що здатні бути носіями ядерних боєголовок, введення штрафів за ухилення від обліку у військових комісаріатах, проведення навчань морської авіації, перекидання ударно-штурмової авіації, а саме: Мі-24 та Іл-76-, планування технічного переозброєння суднобудівних підприємств з урахуванням майбутніх замовлень).

Поточна економічна ситуація в Україні під впливом російської агресії та слабкого поступу реформ характеризується такими явищами: 1) складністю та критичністю макроекономічної ситуації (прогноз падіння економіки в 2015 р. на 5%, зменшення золотовалютних резервів до 6,4 млрд. доларів, банківська та фінансова криза, девальвація гривні); 2) зростання фінансової залежності від зовнішніх кредиторів (загроза дефолту в разі неотримання 15 млрд. доларів фінансової допомоги); 3) суперечливі тенденції в енергетичній сфері (тимчасове зростання залежності від Росії поруч з триваючим стратегічним збільшенням енергетичної незалежності України внаслідок диверсифікації джерел постачання та видів енергоресурсів); 4) збільшення державного фінансування військового сектора (5% ВВП).

Україна закликає Європу та світ зробити невідкладні кроки в посиленні тиску на РФ у зв’язку з її агресією проти України, зокрема: 1) запровадження додаткових  секторальних та фінансових санкцій; 2) політична, фінансова, гуманітарна й військова підтримка України.

Інтенсивна міжнародна підтримка України в різних сферах зберігає позитивну динаміку й продовжує забезпечуватись всеохоплюючою політичною, військовою, фінансовою та гуманітарною допомогою Польщі, США та Канади, а також секторальною підтримкою Німеччини, Великобританії, Литви, Угорщини, Словаччини, Чехії, Франції, Японії, Австралії, Естонії, Бельгії, Китаю, Казахстану, Італії, Австрії, Фінляндії, Білорусі, Ізраїлю й Туреччини.

На рівні міжнародних організацій чільне місце займає всеохоплююча політична, фінансова та гуманітарна допомога ЄС та секторальна підтримка ОБСЄ, МВФ, Ради Європи, НАТО, Червоного Хреста, органів ООН та Європейського інвестиційного банку. На рівні міжнародних організацій варто відзначити скорочення обсягів підтримки та допомоги поруч з пожвавленням у плані наданні консультацій та прийнятті рішень, резолюцій.

Україна щиро вдячна за неоціненну міжнародну підтримку та допомогу держав і міжнародних організацій нашій країні в умовах викликів у різних сферах та різноплановій агресії Російської Федерації проти України. Українці й надалі продовжують сподіватись, що Україна разом з міжнародним співтовариством знайдуть можливість зупинити агресора та встановити в Україні стан безпеки та економічного процвітання на демократичних засадах.

При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали Інформаційно-аналітичного центру факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. І. Франка, а саме: «Підсумки тижня» за 2-6, 7-13, 14-20, 21-27 січня та 28 січня-3 лютого 2015 року.