Автор – Альт Ф., переклала з німецької  Ковальчук Ю., перекладач Free Voice IAC 

Джерело: Telepolis

libguides.und.edu

libguides.und.edu

71 рік тому вперше в історії людства американські солдати скинули атомну бомбу на населену територію. Їхньою ціллю 6-го серпня о 8.15 ранку було місто на півдні Японії – Хіросіма. Тільки за три дні атомна бомба впала на Нагасакі. 6-го серпня 1945 р. в Хіросімі загинуло 140.000 людей, і незабаром після цього у Нагасакі – 73.000 людей.

Уряд США виправдовує до сьогодні свої жорстокі дії аргументом, що тільки через дві атомні бомби могла бути швидко закінчена Друга світова війна на Далекому Сході.

Проте до 2016 року кількість загиблих від подальших наслідків ядерної радіації була у два рази більшою – загалом понад 400 000 тисяч. Люди помирають і до сьогодні – навіть через 71 рік після атомних бомб.

Декілька років тому мери міст Хіросіми та Нагасакі запросили мене виступити з доповіддю. Моя тема звучала так: «Від атомного століття у сонячне». Важливіших місць для цієї теми, імовірно, немає.

Хто говорить із жертвами опромінення у містах Хіросіма та Нагасакі чи відвідує обидва вражаючі меморіальні музеї, для того відкриваються ворота до пекла на землі. У серпні 1945 року відбулося масове вбивство, яке до цього світ не міг собі уявити. Протягом кількох секунд десять тисяч людей перетворилися в ніщо, стали хіба що грудкою попелу, або ж до кінця свого життя залишаються опроміненими та скаліченими.

Проте найбільше мене вразили цифри, які назвав мер Хіросіми: кожного року і ще сьогодні в Японії помирають понад три тисячі людей від наслідків ядерного випромінювання 1945-го року. Перед моєю презентацією в Нагасакі заступник мера міста підсунув мені написану від руки картку, на якій він записав актуальне число загиблих від атомного опромінення людей у його місті: 140.144!

71 рік опісля Хіросіми та Нагасакі лежать не за нами, а  попереду нас.

Ми знаємо завдяки багаторічним дискусіям про атомну бомбу для Північної Кореї та Ірану, про зв’язок між так званим мирним використанням атомної енергії та будівництвом ядерних бомб. На атомних електростанціях виготовляється матеріал для бомби. Без атомних електростанцій немає бомби також для Ірану та Північної Кореї. Глобальні інциденти на багатьох АЕС мусили б заставити задуматися навіть найбільших прихильників атомної енергії. Але до тих пір, поки на світі функціонує близько 400 АЕС, недобросовісні владні політики будуть і далі намагатися будувати атомні бомби.

Ми повинні враховувати і те, що одного дня атомні бомби також потраплять в руки терористів, якщо ми не залишимо атомне століття позаду нас. А це означає: якнайшвидше закрити всі АЕС та штучно добувати енергію з регенеративних джерел енергії – із сонця, вітру, енергії біомаси, тепла землі, гідроенергії та енергії моря. За відповідного політичного бажання є можливим використання сонячної енергії через 30 років до 100%.

Екс-президент Німеччини Хорст Келер висловився: «Я не знаю жодного серйозного науковця, який би стверджував, що наші проблеми з енергією можна вирішити завдяки атомній енергії». Альберт Гор сказав: «США може вже через 10 років забезпечувати себе до 100% регенеративними джерелами енергії».

Чорнобильська катастрофа залишається 30 років позаду нас, а катастрофа Фукусіми – 5 років.

Міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» оцінює, що на сьогодні від Чорнобиля померло 80 тисяч людей. Проте в Чорнобилі було близько в 50 разів більше радіоактивних викидів, ніж у Хіросімі та Нагасакі разом. А це означає, що також Чорнобиль не позаду нас, а випереджає нас!

Довгий час японці приймали те, що в їхній країні було 48 чинних АЕС. Проте катастрофа Фукусіми все змінила. Зараз дві третини усіх жителів Японії виступають проти атомної енергії та мітингують проти неї. У 2014 році в Японії також була заснована «Зелена партія». Уряд Японії  перейняв тим часом німецький закон про відновлювані джерела енергії. Наразі в Японії знову функціонують 2 з 48 АЕС. Після Фукусіми деякі АЕС були відключені.

Без’ядерний світ до 2020 року

Мери міст Хіросіми та Нагасакі заприсяглися ще 30 років тому, що людство ніколи не забуде чи витіснить думки про масове ядерне вбивство в їхніх містах, та заснували світову організацію «Мери за мир», до якої нині приєдналося 6 127 мерів із 153 країн – серед них також мери 204 німецьких міст та общин. Згідно з даними недавнього опитування FORSA, 93 % німців висловилися за міжнародно-правову заборону ядерної зброї і 85% схвалюють вивіз розташованої на німецьких землях ядерної зброї США.

Мета організації, яку наразі представляють понад 140 млн людей, – без’ядерний світ до 2020 року.

Мер Хіросіми, Татадоші Акіба, висловився оптимістично: «Оскільки було можливим знищити біологічну та хімічну зброю, значить, цілком можливо ліквідувати найнебезпечнішу зброю – атомну. Жодне інше місто світу не повинно коли-небудь пережити долю Хіросіми чи Нагасакі. Та щоб досягти цієї мети, все більше міст та сіл повинні  приєднуватися до нашого угрупування. Тільки через сильний тиск на могутніх національних політиків, власників атомних бомб ми можемо досягти того, що на сьогоднішній день у цілому світі знищується близько 27 тисяч атомних боєголовок. Цією кількістю можна знищити ціле людство, як мінімум, 20 разів.

Заступник мера Нагасакі сказав мені на прощання: «Немає навіть найменшого виправдання для атомного взяття заручників – міст та сіл. Ніколи більше місто не повинне стати мішенню ядерної зброї». І тут у мене в голові промайнуло питання, чи ми не винні також нашим дітям та внукам нашу участь за без’ядерний світ? У цей час кандидат республіканців у президенти, Д. Трамп, обдумує використання ядерної зброї, якщо його оберуть президентом у листопаді.

Ядерна зброя – це зброя терору, яка й сьогодні зберігається в Німеччині на понад 50 складах, з руйнівною силою п’яти бомб Хіросіми.

2007 року помер бомбардувальний пілот Хіросіми, американський солдат Пол Тібеттс. Незадовго до своєї смерті він сказав: «Так, я б зробив це знову. Я не мав через це жодної безсонної ночі».

Хіросіма та Нагасакі 71 рік після скинення першої атомної бомби в історії людства залишилися криком знехтуваної совісті.