Автор – Роговик Олексій, голова Free Voice Information Analysis Center

Джерело: site.ua

www.radiosvoboda.org

www.radiosvoboda.org

Внутрішня політика

Сценарій «корупційного болота» та другого «генерал-губернаторства»

Яку Україну будує Порошенко? По-перше, «зачищену» від реальної опозиції і реально спроможних до тиску на владу громадських активістів. Для цього він позбавляє Саакашвілі громадянства, для цього вводить е-декларування та посилений податковий контроль ГО, для цього ініціює різні законопроекти з метою комплексного звуження політичних та інформаційних свобод. Він послідовно цементує своє президентське крісло черговими хвилями плювання на закони та актами узурпації влади.

По-друге, «безальтернативну» у політичному сенсі. Порошенко створює для країни єдину зовнішню та внутрішню програму. Базою зовнішньої є антидержавний та антиконституційний «Мінський договорняк». Базою внутрішньої є корупціонери, олігархи та бандити з оточення Банкової. У своїй чіткій політиці на зраду ідеалів та героїв Майдану він заручився підтримкою тих, хто цей Майдан спричинив. Разом з своїми головними партнерами, а саме неокорупціонерами банди Яценюка, колишніми «ригами» та російським бізнесом в Україні він обклав український народ злочинними тарифами та обмеженнями для малого і середнього бізнесу. Режим працює над створенням умов повної «безальтернативності». Під «Мінську зраду» аргументом «Путін нападе», а під президентські вибори аргументом «краще я ніж виведені мною у другий тур ахметівський Ляшко, або риг Бойко».

По-третє, безперспективну та розграбовану. Порошенко у разі власного виграшу на виборах 2019 році буде провадити політику, що призведе до декількох наслідків. Населення України в наступні 5 років зменшиться ще на 10 мільйонів (до 25 мільйонів) за рахунок «вимирання населення» та посиленої еміграції молоді. Усі залишки ключових стратегічних ресурсів країни будуть остаточно і за безцінь розпродані олігархам, наближеним до Банкової, або «зовнішнім партнерам» режиму (мова і про стратегічні підприємства, і про енергетичні ресурси, і про землю). Середнього класу в Україні не буде, бо суспільство буде стратифіковано за класичною схемою країн «третього світу»: тотально бідне населення та тотально корупційна «верхівка». Як наслідок усього цього Україна буде перетворена на класичну «сіру» та буферну зону між Європою та РФ, при тому, що вплив РФ та ригів на Україну буде у значній мірі відновлений.

Вони взяли під контроль інформаційний простір (провідні ЗМІ, створили ботоферму у соціальних мережах), узурпували повноваження. Очевидно, що режим зробить абсолютно усе (включно з застосуванням фізичної сили до українських воїнів та незгодних протестних мас) заради того, щоб захистити свій план консервації України як деградованого корупційного болота, де Порошенко в рамках другого терміну стане генерал-губернатором неоколонії.

Якщо Ви і далі підтримуєте режим, то Ви підтримуєте усі його «політики» і задуми. І не кажіть потім, що Вас не попереджали.

Країна економічних контрастів

1) Роздрібні ціни на дизельне паливо і бензин продовжують зростати без причини. Відповідно до діючої методики Міненерго ціноутворення на газ, відповідні тарифи можуть вирости ще на 18%. Тим часом, голова Національного агенства з запобігання корупції Корчак оздоровилась на 107000 гривень (маю надію психічно оздоровилась). Завжди було цікаво на що йдуть наші гроші. 2) Порошенко офіційно відкрив скандальний театр на Подолі. Весь захід чомусь перетворився на піар-акцію з вуст Порошенка на адресу спонсора театру Roshen. Так і не зрозумів чому президент піарив корпорацію, що ніби-то вже передана у “сліпий траст”, і, що так активно відкриває магазин за магазином. І це все в той час, коли глава представництва ЄС в Україні Мінгареллі заявив: “Ми щотижня отримуємо неприємні новини про обшуки у європейських компаній. Ми щотижня чуємо скарги на дії СБУ, на українські суди”. Дійсно, європейські компанії ж не у “сліпому трасті”.

Шокуюча «паливна схема»

Розтрата державних коштів високими чинами під час закупівлі палива для Міноборони. Для армії. Під час війни. 150 мільйонів. Черговий шок від системної корупції. Без антикорупційного суду за це ніхто не відповість.

Паралельна реальність антикорупційних органів

Силові структури пресують активістів за роздачу агіток і дописи у фейсбуці. Пресуються і журналісти (про що свідчать численні запити до АП щодо 124 кейсів, зокрема, Ткача, Нагорної та інших). НАЗК дивним чином розслідує фінанси лише опозиційних партій і не знаходить жодних порушень у декларації Гройсмана. Transparency International виходить зі складу конкурсної комісії НАЗК через “постійні спроби влади встановити контроль над НАЗК”. Прокурор “справ Майдану” Горбатюк не місяць намагається притягти до відповідальності заступника Луценка, але у результаті сам отримує догану за таку “поведінку”. Тим часом, на порядку денному НАБУ нові справи щодо голови НБУ Гонтаревої, міністра інфраструктури Омеляна, чиновників Міноборони у “паливній справі”. P.S. Антикорупційний суд потрібен. Але потрібні також і гарантії незалежності силових та антикорупційних органів від владних структур. Не може правоохоронна діяльність здйснюватись методом вибіркових забаганок і пальцевказувань. Україна не має права навіть трошки бути схожою ані на “часи Януковича”, ані на “часи фашистської Німеччини”.

Про освітній рідний дім і ареал існування

Сьогодні мій рідний факультет міжнародних відносин ЛНУ відсвяткував своє 25-річчя. Звичайно, що свято зібрало не тільки дійсних студентів, аспірантів та викладачів, представників міської та обласної влади, але й випускників. Серед гостей були чинні і колишні міністри та заступники міністрів, українські та закордонні дипломати, бізнесмени, депутати.

Факультет для мене, по-перше – це інкубатор особистого розвитку, простір унікальної взаємодії людей. Друге – це школа життя, це унікальний набір можливостей зробити життєвий вибір і нести за нього відповідальність. І третє – це капсула часу і індикатор змін. Особистих змін, змін в Україні, змін у світі в цілому.

Зрозуміло, що за більш як 9 років перебування на факультеті, він стає рідним домом, ареалом твого існування. Місцем, що важко покинути морально. Навіть якщо ти маєш якісь справедливі зауваження чи нереалізовані позитивні ідеї. Особливо важко через усвідомлення того наскільки багато всього з ним пов’язано, наскільки багато було вкладено і пережито. І хочеться, щоб факультет цінував тих, хто вкладав чи продовжує вкладати шалені зусилля у його розвиток і розвиток студентів, що стануть майбутнім для нас усіх.

Я вдячний факультету і людям у ньому, що вони сприяли розширенню світогляду. Що він став важливою професійною стартовою позицією. Що став вчителем у сенсі моральному, у сенсі життєвого вибору. Для когось вища освіта – це лише приємний спогад, для когось – важкий етап, для когось – щось дійсно важливе. І навіть якщо ти залишаєш свій факультет, то він, як і рідний дім, все одно залишається у тобі.

Захист прав тварин – справа честі людей

Долучився сьогодні до важливої ініціативи, Всеукраїнського маршу на захист прав тварин. Був приємно вражений, що у Львові до акції приєднались більше 600 осіб і що це переважно були молоді люди. Акція мала потужну соціальну енергетику, оскільки, ставлення до слабших та менших є важливим індикатором розвитку чи деградації суспільства. І це ставлення було чітко продемонстровано, у тому числі і щодо тих домашніх улюбленців, яких учасники привели з собою.

Але марш – це не лише велика солідарна хода на захист “братів наших менших”. Це ще й колективна всеукраїнська петиція з наступними вимогами до органів влади: 1) чітке визначення прав власності та відповідальності за жорсткове поводження з тваринами, 2) створення зоополіції та чіткий контроль за виконанням зоозаконів, 3) заборона використання тварин у цирках та дельфінаріях, 4) заборона експлуатації тварин для жебракування та фотопослуг, 5) заборона функціонування притравочних станцій, 6) відмова від використання живих тварин для експериментів, 7) розвиток центрів реабілітації тварин, 8) перешкоджання діяльності хутряних ферм, 9) перешкоджання діяльності живодерів-догхантерів, 10) припинення масових вбивств та евтаназії безпритульних тварин, 11) внесення лосів та інших тварин, що на межі зникнення, до “Червоної книги”.

Підтримую вимоги і вважаю, що ця важлива тема не може бути жертвою більш масштабних політичних чи військових проблем. Вдячний організаторам заходу, що було підібрано дуже влучне гасло: “Захист прав тварин – справа честі людей”. Це має заставити нас звернути уваги на ці виклики і провести переосмислення власного ставлення до тварин.

Зовнішня політика

Незалежність як сукупний потенціал громадян

Протягом багатьох років іноземні держави робили різні спроби підкорити нашу країну, використати її у своїх цілях. На жаль, в певній мірі це їм вдавалось, бо різні українські влади дозволяли собі торгувати суверенітетом і незалежністю на російських і західних ринках. Ми продали ядерний потенціал за папірчик, який ніхто не захотів виконувати, ми не здобули реальних гарантій безпеки. Ми продали низку стратегічних інтересів за зовнішні кредити чи газові пільги, які стали наслідком неефективності владного ставлення до економіки. Ми поставили себе на шпагат пріоритетів ЄС-РФ і тим самим втратили перспективу створення союзу Балто-Чорноморських держав. Порошенко одним махом пробував продати суверенітет і незалежність країни через Мінський договорняк з Путіним. Українці проявляли свою силу, коли українську незалежність пробували спрямувати в русло минулого (так це було з відмовою від Євроасоціації Януковичем), і коли її пробували системно обміняти (так це було з Мінськом-2). І хочеться вірити, що вони не дозволять відбутися новим договорнякам.

Щоб бути максимально Незалежними українці повинні позбутись від усіх окупацій. І від окупацій російського агресора, і від окупацій внутрішнього ворога. Для того, щоб бути Незалежною повноцінно Україна має позбутись старих радянських практик та патерналізму, старих радянських та збанкрутувалих політиків, всеохопної корупції, олігархії, монополій на владу чи бізнес, страхів і громадської пасивності. Незалежність України – це не стан територій, не стан владних кабінетів, а сумарний стан потенціалу до незалежності кожного громадянина. Саме тому для Незалежності країни потрібна економічна незалежність, політична зрілість та культурна проактивність кожного з нас.

Жорсткий Мінський тест

План Банкової і далі передбачає легалізацію антидержавних Мінських домовленостей у правовому полі України. Про це свідчать результати зустрічі спецпредставника США Волкера та представник Путіна Суркова у Белграді. За словами помічника Путіна, обидві сторони підкреслили необхідність виконання мінських угод. “Обговорювався запропонований Росією проект резолюції ООН щодо Донбасу. Знайдено порозуміння у багатьох позиціях. Більшість виявлених розбіжностей визнані переборними”, – сказав Сурков.

Тому пропоную усім «поціновувачам» пройти тест на прихильність до Мінську-2. Чим більше відповідей «так», то тим більша прихильність.

“Чи підтримуєте Ви:

1) проведення місцевих виборів до відновлення контролю над державним кордоном України?,

2) конституційну реформу з децентралізації, що враховує “особливий статус Донбасу”?,

3) проведення конституційної реформи з децентралізації, що враховує “особливий статус Донбасу” до відновлення контролю над державним кордоном України?,

4) проведення місцевих виборів до виведення російських військ з Донбасу і чи не суперечить це “стандартам ОБСЄ”?,

5) проведення конституційної реформи з децентралізації, що враховує “особливий статус Донбасу” до виведення російських військ з Донбасу?,

6) заходи п. 11.1 Мінську-2, що передбачають порядок формування “органів влади”,”правоохоронних органів” для “ЛДНР”, “транскордонне співробітництво з регіонами РФ”)?,

7) що Мінськ-2 є “міжнародним договором”, що є належно ратифікованим і підпадає під регулювання відповідної міжнародної конвенції (при тому, що під ним також стоять підписи лідерів терористичних “ЛДНР”?),

8) що Мінськ-2 є “чинним” враховуючи, що реалізований він мав бути до кінця 2015 року?”.

Справедливі обмеження «двосторонньої міграції»

Підтримую останні рішення та пропозиції СБУ та РНБО, що спрямовані на обмеження двосторонньої “міграції” специфічних груп осіб між Україною та РФ. 1) Спочатку парламент ухвалив законопроект №6682, який забороняє російським артистам гастролювати в Україні без дозволу СБУ. Цей логічний крок потрібен для запобігання потрапляння в Україну людей, яким заборонено в’їзд, або які знаходяться у Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Нема тут що робити “рупорам”, або “консервам” Кремля. А ситуація з Бабкіним показує, що “дзеркально” проаналізувати варто і гастролі українських артистів у державі-агресорі. 2) Також підтримую внесений до ВР законопроект №7187 щодо запровадження тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України до держави-агресора. Мова про обмеження для державних службовців та політиків (окрім дипломатів). Очевидно, що абсолютна більшість публічних осіб, що їздить до РФ, це представники проросійського політичного, інформаційного та економічного лобі, що працює проти національних інтересів України. Вже було не одне розслідування, що до Москви переважно літають колишні регіонали та подібні їм, швидще за все, з метою отримання антиукраїнських інструкцій від “московських господарів”. Це, як мінімум, варто ускладнити.

Зовнішній вимір внутрішньої вразливості держави

Слабкість та корупційність українських владних інститутів робить нас вразливими у світі. Як іноземні держави дозволяють собі напряму узгоджувати тексти наших законопроектів (як це було щодо Донбасу), так це роблять і міжнародні фінансові інститути (МВФ). 1) Наша внутрішня вразливість дозволяє Угорщині перейти на відвертий шантаж в “російському стилі” в контексті перегляду наших європейських перспектив і Угоди про Асоціацію. Україна стає жертвою внутрішніх розборок “націоналістичних сил” в Угорщині і це заслуговує на гідну відсіч, бо становище Угорщини в ЄС не є впливове і стабільне. 2) Не менш ганебною вчора стала заява президента Чехії Земана про те, що окупацію Криму можна забути і “залагодити грошовими виплатами”. Неадекватну заяву проросійського “актора” явно варто відрефлектувати рішенням України про заборону йому на в’їзд до нашої країни терміном на 5 років. Політичному деграданту Земану і усім хто називав його в ПАРЄ “мудрим” треба нагадати, що колись їх країни стали жертвами договорнякової окупації. І дуже добре, що уряд та посольство Чехії вже заявили, що заяви Земана є лише його власною позицією. А тому тиск на нього варто зробити спільним і чітко позначити, що Крим не продається.

Згвалтування освітнього закону по-європейськи

Представники Угорщини і Румунії намагались у ПАРЄ згвалтувати український закон про освіту. Частково їм це вдалось, частково ні. Задоволення від процесу не отримав ніхто. У результаті Венеціанська комісія вирішить: визнати акт згвалтування незаконним, або, що наш закон треба догвалтувати. Давно нас так не паплюжили одночасно з різних сторін.

Ганебний угорський «наїзд» з «російським запахом»

Як ніколи погоджуюсь з офіційними заявами представників державних органів щодо «угорського наїзду». Очевидно, що прямим чи побічним наслідком саме неадекватної позиції Угорщини в останній період стало проведення під українським посольством у Будапешті акції «Самовизначення для Закарпаття». По суті, сепаратистської акції з прямою погрозою територіальній цілісності України за «російським сценарієм». Погоджуюсь з заявою МЗС, що угорці відверто загрались і повинні відмежуватись від ганебних закликів на акції. Не менше погоджуюсь з заявою міністра освіти Гриневич, що «будь-які створені “мовні гетто” – це завжди політично уразлива територія для територіальних претензій». І найстрашніше тут те, що останнім часом Угорщина публічно демонструє, що це може бути її реальною і лицемірною політикою. Тому настав момент боятись не тільки за українську мову, але й нашу територіальну цілісність. Особливо після заяв військового прокурора Матіоса, що в нас 150 кілометрів українського кордону з Угорщиною «фактично знаходиться в приватних руках, а прикордонники не мають повноцінного доступу до нього». Тому дії ДПСУ з повернення у власність відповідних земельних ділянок можуть бути цілком адекватними. P.S. Мовчання лідера угорського уряду Орбана є явним запрошенням до діалогу, у результаті якого він хоче «нагнути Україну». І хоч зустріч на найвищому рівні потрібна, все ж, фундаментальні національні інтереси України мають очевидно вищу цінність над дрібними електоральними інтересами Орбана. Тому мусимо протриматись до рішення Венеціанської комісії.

Нова хвиля геополітичних диверсій проти України

Складається враження, що відбувається “геополітична диверсія” проти України. 1) Спочатку нас змусили прийняти два загрозливих для суверенітету законопроекти щодо Донбасу. За це обіцяли, за словами української влади, збереження санкцій і шалену підтримку. 2) Але не остигли підписи під відповідними рішеннями парламенту, як проти України пішов наступ на європейському фронті. Вчора стало відомо, що угорці готують акцію “Самовизначення для Закарпаття”. Вважаю це пряма погроза територіальній цілісності України за “донбаським сценарієм”. І це треба присікати в корені. 3) Вчора ПАРЄ переважною більшістю голосів затвердила рішення (резолюцію Ніколетті), яке має на меті зняття політичних санкцій з РФ. Сама РФ заявила, що веде переговори про своє “повернення”. Цьому передували обрання головою ПАРЄ проросійськи налаштованої Кіріакідес (яка проігнорувала відкриття у Страсбурзі “Зірки Героям Небесної Сотні”), заяви генсека Ради Європи Ягланда, що краще повернути російські гроші в РЄ замість продовження санкцій. Про заяву Земана щодо Криму вже усі чули. Як і про те, що вчора Порошенка на ПАРЄ закидали жорсткими провокативними питаннями щодо Донбасу і Криму. 4) На американському ж санкційному фронті сенатори Кардін і МакКейн знову звинуватили Трампа у зволіканні з запровадженням нового закону, що посилює санкції щодо РФ. Тим часом, РФ всупереч санкціям купує програмне забезпечення компанії Microsoft Corp. P.S. Ось так цінності продаються за ціну.