Автор – Роговик Олексій, голова Free Voice Information Analysis Center 

Джерело: site.ua

www.radiosvoboda.org

www.radiosvoboda.org

Внутрішня політика

Три ключових політичні сценарії для України

Останні події остаточно доводять, що в нас є 3 основних сценарії розвитку ситуації в Україні:

Сценарій Порошенка. Цей сценарій передбачає два блоки. По-перше, у ЗМІ невипадково вже попала інформація про можливу нову коаліцію Порошенка, Яценюка і Ляшка. По-друге, після створення такої «коаліції» буде достатньо голосів, щоб проголосувати …

Сценарій Авакова. Початок реалізації цього сценарію вже мали змогу бачити у акумуляції сил правоохоронних органів і ультиматуму «Маршу націоналістів» до влади (від проАваківського Білецького). Аваков погрожує і готується до …

Сценарій перезавантаження. Цей сценарій передбачає також два блоки. По-перше, прийняття нового виборчого законодавства (відкриті списки, пропорційна система, зменшення прохідного бар’єру до 3%). По-друге, проведення позачергових дострокових виборів до парламенту. Усі соціологічні опитування свідчить що …

Детальніше: https://site.ua/oleksii.rohovyk/6569-tri-klyuchovih-politichni-stsenariyi-dlya-ukrayini/

Справа Насірова: від несправедливості до антикорупційних судів

Ось і позитивний результат блокади Насірова: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з альтернативою застави на суму 100 мільйонів гривень, електронний браслет, здача закордонного паспорта до міграційної служби. По декларації в Насірова 72 мільйони гривень, тому шанси на заставу мізерні, а той хто її внесе буде блокований так само як і Насіров. Виграна битва, але не війна. Виграти війну – це реальна відповідальність для Насірова. А потім і для Гонтаревої, Авакова, Кононенка, Ахметова, Яценюка, Гройсмана, Порошенка та Ко.

Як справа Насірова демонстративно принижує потяг українців до справедливості? Наведу лише два приклади. 1) Насірова у суді захищають 10 адвокатів. Кажуть деякі джерела, що день роботи кожного з них складає по 100 тисяч (длр чи грн). Тобто за останні 4 дні Насіров міг витратити на адвокатів 4 мільйони доларів США (це більше затвердженої рішенням суду застави). При тому, від українського правосуддя не захистили Насірова і вони. А хто б захистив простих українців? 2) У Лук’янівському СІЗО Насіров проживає (по-іншому то не назвеш) у камері на 4-ьох осіб, де має лише одного сусіда. При цьому у камері є туалет, душ, телевізор, холодильник, регулярне харчування від родичів (певно ресторанне) та мобільний зв’язок (чи є Wi-Fi?). Тобто у камері СІЗО Насіров проживає краще ніж середньостатичний українець.

Справа Насірова вчергове довела, що Україна потребує наступних антикорупційних термінових заходів:

- Прийняття законодавства щодо створення антикорупційних судів; повне очищення на основі конкурсного добору суддів усіх рівнів;

- Надати НАБУ права на прослуховування законопроектом 4812;

- Прийняття повного пакету законів про захист та матеріальне заохочення інформаторів та викривачів (4038а), стимулювання співпраці громадян зі слідством, що проводиться НАБУ, про можливість фіксації корупційних злочинів громадянами, а також співробітниками державних органів, узаконення застосування провокації хабара, скасування застави як запобіжного заходу в корупційних злочинах;

- Прийняти законодавство та запустити інститут суду присяжних, а також здійснити покарання суддів, що прийняли рішення з порушенням прав і свобод людини в сенсі міжнародних зобов’язань перед Європейським судом з прав людини;

- Створення за підтримки міжнародних партнерів Міжнародної комісії проти безкарності в Україні (за прикладом Гватемали).

Судова «коханка» режиму Порошенка

Судова корупційна каста продовжує виявляти непереборне бажання бути вірною «коханкою» режиму Порошенка і діяти проти інтересів України. Як пише Роман Маселко: «Два роки Вища рада правосуддя відмовляється і до сих пір не збирається розглянути прохання родичів Небесної Сотні відреагувати на тиск з боку влади на суддів Майдану, але миттєво реагує на звернення однієї судді (Кицюк)». Корупційний суддівський клас не тільки радіє псевдосудовій недореформі від Порошенка, але й намагається захиститись від будь-яких спроб реального впровадження судової реформи. Третина кандидатів до Вищої ради правосуддя гарантовано не відповідають мінімальним критеріям, 70% є дійсними суддями і це є вирок «оновленню системи». І саме тому Банкова і Вища рада правосуддя починають нову пісню: на їх думку, проект закону «Про антикорупційні суди» є неконституційним, а його ухвалення парламентом – недоцільним.

Урок Пак Кин Хе для Пор Ошен Ко

Конституційний суд Південної Кореї підтримав імпічмент президента країни Пак Кин Хе, яка виявилася в центрі корупційного скандалу. Пор Ошен Ко мав би сприйняти серйозно такий провідний досвід успішних країн. Як і досвід «антикорупційного Майдану» у Румунії. На жаль, уявити собі рішення Конституційного суду про імпічмент Пор Ошен Ко складно. Зате от підстав для початку «антикорупційного Майдану» достатньо.

Лицемірна та двостандартна логіка щодо «Сбєрбанку»

Російський «Сбєрбанк» приступив до обслуговування в своїх відділеннях клієнтів, що надають «паспорти» так званих «ЛДНР». І через це Аваков та НБУ ініціюватиме перед РНБО питання щодо застосування санкцій до ПАТ «Сбєрбанк». Тобто за обслуговування людей з «паспортами» видуманих утворень держава вважає, що варто ввести санкції, а за фінансову підтримку держави-агресора та держави-окупанта не треба? Держава вважає, що не треба вводити санкції проти російського бізнесу та інших російських банків в Україні, що є частиною агресивної машини РФ? Тобто визнання окремим банком «фейкових паспортів» вважається більшим злочином ніж підтримка збройної агресії проти України та окупації території України? Ну так. Такі от як бізнес-партнер Авакова тримають у «Сбєрбанку» 172 мільйони гривень.

Зовнішня політика

Про телефонні розмови лідерів воюючих держав

Час від часу Порошенко і Путін говорять по телефону. Юридично не вороги, а фактично політичні і бізнесові партнери говорять про різне, про деталі, але про головне вони вже давно домовились.

Путін запитав: Я військовим шляхом окупував територію Криму, але буду розказувати що це була воля кримчан. Я окупував частину Донбасу, але буду казати, що це якісь невідомі мені люди і що я тут ні при чому. А ти?

Порошенко відповів: Буду казати, що стурбований. Зроблю вигляд що борюсь за Крим і буду робити що мені скажуть на Заході щодо Донбасу.

Путін: А юридично як це оформиш?

Порошенко: Назву війну антитерористичною операцією, а терористів бойовиками чи ще якимсь розмитим терміном. Заплутаю всіх гібридними термінами і рішеннями.

Путін: Що з приводу економічної взаємодії?

Порошенко: Російський бізнес в Україні захистимо. Будемо з тобою торгувати. Я буду продавати власну продукцію «липецька» в Криму і на Донбасі. З окупованим Донбасом теж будемо торгувати у дві сторони.

Путін: А що люди? Не буде проблем з їх незгодою? Мені потрібна стабільність навколо РФ і стабільні партнери.

Порошенко: Я буду контролювати усі ЗМІ. У моїй партії купа грошових мішків, що контролюють уряд, парламент, суди та правоохоронні органи. Я буду імітувати демократію і законність, а коли буде треба, то зачищу кого треба, покажу «поліцейську державу». Якщо що підкажеш мені як то краще робити, що по риториці, що технологічно. Згода?

Путін: Згода.

Спільне виконання «пісні про безальтернативність»

У Кремлі «Мінськ-2» назвали єдиним документом для врегулювання ситуації на Донбасі. І цим повторили зрадливу мантру «безальтернативності Мінська» від української влади та європейців. Враховуючи що режим Порошенка і його партнер-російський агресор офіційно мають спільне бачення ситуації і спільно на цьому заробляють, то вони шукають яким чином це спільне бачення протиснути. Бо ж головною перепоною для них є український народ, що не бажає віддавати суверенітет і незалежність в жертву корупційних амбіцій Порошенка і політичних амбіцій Путіна. Саме цим і можна пояснити неочікувану зміну риторики МЗС Німеччини та РФ, що вони виступають за залучення США до переговорів. Вони будуть пробувати за допомогою не дуже вникливого Трампа легітимізувати договорняк між Порошенком і Путіним щодо розміну інтересів України (тим більше це актуально після заяви Трампа, що він буде просити порад щодо України в Меркель). У підсумку, лише блокада і активний спротив українського суспільства є запорукою зриву планів зовнішнього та внутрішнього ворогів України.

Від «Антимайдану» до «Антиблокади»

Організація «антиблокадних мітингів» в черговий раз довела, що режим Порошенко по своїй природі майже нічим не відрізняється від режиму Януковича. Спочатку Порошенко думав, що нас так легко схилити на користь його заробляння на війні та торгівлі з терористами. Не вийшло. Українці – вдумливі. Після того була організована спільна з окупантом і терористами травля блокадників та їх прихильників (більшості українського суспільства). Не вийшло. Українці – поінформовані. Фізично протидіяти блокаді Порошенко раціонально не став і виявив свій непомірний страх до втрати влади та контролю спільних потоків. І тоді за гроші свого партнера Ахметова та за сприяння колишніх регіоналів почали організовуватись мітинги за торгівлю з терористами та окупантом. Біля лінії розмежування. За участі «бабатушок» та зігнаних силою працівників підприємств (прямо в робочій формі). З прапорами ПР. За головування відверто неадекватної фронтвумен Чорновіл. «Антимайдан» спокійно перейшов у «Антиблокаду» («за торгівлю на крові»).

Про вимоги «другої хвилі» блокади

Штаб блокади оголосив про початок другого етапу блокади і висунув, як на мене, абсолютно правильні вимоги до влади з терміном виконання 2 квітня. Ці вимоги передбачають: а) прийняття правильного закону про окуповані території (сьогодні це є законопроект Сироїд), б) підписати договори про поставки вугілля з країн, з якими Україна не веде бойових дій (як вже доведено альтернативні постачальники існують), в) перегляд торгівельних відносин з РФ та припинення імпорту вугілля від терористів чи РФ, г) закрити відділення російського Сбербанку, бо у іншому разі, це зроблять блокадники (а тому людям дали 2 тижні, що забрати свої кошти з цього банку). P.S. Ось так блокада ефективно підкладає «бомби» під торгівлю і співпрацю режиму Порошенка з терористами і Путіним, під корупційні схеми з Ахметовим, а також підриває диверсійну діяльність економічних ареалів держави-агресора в Україні.

Неадекватні заяви РФ та відповідальність через міжнародний суд

Після палких вчорашніх виступів РФ у Міжнародному суді ООН ще раз стало зрозуміло, що ця держава-агресор, держава-банкрут та держава-неадекват має бути позбавлена права голосу і місця у Раді Безпеці ООН. Якщо керівники цієї держави колись постануть перед Міжнародним кримінальним судом, то дуже важливим буде проведення їх психіатричної експертизи. По риториці видається, що вони страждають крайніми формами психічних захворювань і можуть бути визнані неосудними. P.S. В якості слідчого експерименту на майбутнє пропоную «видобування БТР, танків та залпових систем» на шахтах деокупованого Донбасу. P.S.-2 А от зустрічне звинувачення у фінансуванні терористів внаслідок торгівлі на крові варто було очікувати.

Нема нічого більш турбуючого як заява від речника Путіна, що вони збираються визнати рішення якогось міжнародного суду чи якоїсь міжнародної організації. Звичайно, заяви Путіна і його «свити» такі ж нікчемні, як і російські підписи під офіційними документами. Можливо російська делегація щось знає про перспективи українського позову у Міжнародному суді ООН. Та є один факт – у випадку програшу (неприйняття рішення про тимчасові заходи, або відхилення позову з мотивів відсутності юрисдикції чи процесуальних порушень) усю відповідальність за це візьмуть на себе Порошенко і Клімкін. Порошенко – бо заблокував усі внутрішні рішення, що зробили б нашу позицію в суді сильнішою (невизнання агресії, невизнання «ЛДНР» терористами, торгівля на крові). Клімкін – за непрофесійне обслуговування інтересів держави і за професійне обслуговування інтересів Порошенка.

«Солодка риторика» візиту Клімкіна у Вашингтоні

Коротко про «солодку риторику» останніх активностей МЗС у Вашингтоні: 1) за результатами зустрічі з головою Держдепу Рексом Тіллерсоном було заявлено, що «жодних формальних, неформальних, фантастичних, міфологічних розмінів України не буде, бо питання України жодним чином не буде вирішуватись в контексті з іншими питаннями», 2) Клімкін на слуханнях у Конгресі США навів детальну інформацію про російську агресію проти України, закликав надати Україні оборонне озброєння та посилити антиросійські санкції, а в.о. речника Державного департаменту США Марк Тонер заявив, що США залишать у дії свої санкції проти РФ, поки Росія не припинить окупацію усіх частин України, 3) також Клімкін заявив: «нам потрібна підтримка США для перезапуску відносин між підписантами Будапештського меморандуму. Сполучені Штати мають відігравати ключову роль у переговорах по Донбасу і Криму» (при цьому тема виконання саме Мінська-2 була основною у переговорах з Тіллерсоном), 4) Клімкін разом з послами у Вашингтоні з Польщі, Грузії, Латвії, Литви та Естонії закликали американських сенаторів допомогти у боротьбі проти втручання Росії, в тому числі у протидії кібератакам.

Про міф щодо росіян

Одна переконлива цифра, що розбиває міф про відсутність відповідальності народу РФ за злочини Путіна: 87% росіян підтримують анексію Криму.

Камінг-аут Ходорковського

А ось і ще один доказ того, що так звана «російська опозиція» по своїй природі не може і не стане партнером України. Спочатку фундаментально спалився Навальний (щодо Криму), а тепер ще й Ходорковський. По суті, Ходорковський пропонує вирішити внутрішньо російські проблеми (Путін) за рахунок легітимізації його «досягнень» (окупації Криму, нейтрального статусу України та переходу нашої держави у зону впливу РФ). Після таких пропозицій Ходорковському має бути заборонений в’їзд в Україну і він має бути закльований аналогічно до Пінчука і інших апологетів розміну та здачі національних інтересів, суверенітету і незалежності України. Як вже і казав раніше – наступник Путіна суттєво не змінить свою політику щодо України, а тому Ходорковський просто пропонує здати Україну в обмін на посилення власного політичного впливу.