Автор – Роговик Олексій, голова Free Voice Information Analysis Center

Джерело: site.ua

фото Георгія Ключника

фото Георгія Ключника

Внутрішня політика

Регіональні репресії за 6 днів до Краковця

У спробах протидії поверненню Саакашвілі в Україну влада перейшла усі можливі і адекватні межі. Усі вже знають, що саме через ділянку кордону у Львівській області, 10 вересня, Міхеіл буде пробувати повернутись виключно мирно і виключно в межах закону. На Львівщині державна машина пішла у відвертий прес місцевих прихильників, щоб перешкодити їх допомозі грузинському реформатору.

Позов через допис у фейсбуці поданий на керівника обласного осередку партії на Львівщині Василя Курія (суд призначений чомусь саме за 2 дні до приїзду Михайла). Лідеру осередку у Турківському районі Геннадію Когуту прокуратурою вручена підозра у сфабрикованій справі з метою пришити активісту запобіжний захід «домашній арешт» (звичайно, щоб він не поїхав на Краковець). При цьому, на сесію Турківської ради організовують проплачених владою «тітушок». Також нашу активістку Мар’яну Поштар затримували на кордоні через «зйомку Краковця на телефон» (сам Краковець мурують сильніше за лінію розмежування у зоні АТО). Активісти повідомляють і про стеження за ними співробітниками спеціальних силових служб. На цьому фоні, Порошенко разом з своїми підопічними здійснює візити до області, темами зустрічей яких очевидно стає планування спільно з його обласними ставлениками дій по протидії Саакашвілі. Одразу ж після них міські голови, голови рад, голови РДА Львівщини, сільські голови змушують власників залів відмовляти в оренді приміщень під публічні заходи Руху Нових Сил Саакашвілі та зустрічей з Давідом Сакварелідзе (вчорашню зустріч у Городку довелось проводити на площі в центрі міста). Ось так швидко і непомітно Львівщина стала ареалом авторитарних, незаконних та злочинних дій влади проти опозиції та активістів. Особливо їх злить, що деякі депутати з БПП на Львівщині не тільки засудили такі дії Порошенка (Яворівська рада), але й почали переходити в партію Міхеіла (як Юрій Гринчарик у Моршині).

Учасники та співучасники незаконних дій з позбавлення Саакашвілі громадянства мають бути притягнуті до відповідальності. Як і ті, що сприяли реалізації цих незаконних наказів у Львівській області. Далі буде. До повернення Саакашвілі залишилось 6 днів.

Червона картка для влади та опозиційне наповнення

10 вересня у Львівській області на прикордонному пункті пропуску Краковець має відбутись одна з найважливіших політичних подій 2017 року. До України спробує повернутись Міхеіл Саакашвілі. У супроводі народних депутатів України, європейських політиків та української громади Польщі з однією сторони та багатотисячної акції на підтримку з іншої сторони. Влада перелякана і знаходиться в панічному усвідомленні власної слабкості перед поглядом закордонних партнерів (які один за одним вільно пропускали Саакашвілі до себе; які зустрічались з ним на найвищому рівні; і які вже один за один пропонують йому громадянство). Влада скажено боїться масових акцій протесту українських громадян, боїться, що люди консолідуються і покажуть владі «червону картку». Влада налякала потенційною демонстрацією єдності опозиційних сил, що одна за одною приєднюються до акції. Ця подія – це не акція за Саакашвілі. Це навіть не акція проти свавілля Порошенка і його партнерів при владі. Це акція за законність, правопорядок, демократію, реформи, перемогу у війні та європейський вибір України. Україна не буде у Європі без правопорядку. Україна не переможе у війні без подолання корупції режиму Порошенка. Україна не буде демократичною без якісних політичних, економічних та антикорупційних реформ.

Одна камера для Порошенка, Ляшка та Киви

Ситуація з Саакашвілі стала лакмусовим папірцем для влади. Вона не тільки показала свою абсолютну зневагу до закону та демократії, але й свою страхітливість і слабкість. Порошенко 37 днів не коментував ситуацію з своїми незаконними діями, а коли все ж прокоментував, то цинічно прикрився процедурами і спихнув відповідальність на інших. На жаль, це не все, що він зробив. Перед тим він у співпраці з пропутінським режимом у Грузії спільно підготував черговий псевдозапит (звичайно ж, в якості залякування). Цей залякуючий запит містить вимоги про затримання і екстрадицію Саакашвілі. Крім того, вони разом працювали над новою кримінальною справою для Михайла (вже щодо державного перевороту в Грузії). Потім він схопив і анулював підстави для проживання в Україні брата Міхеіла Давіда. Посіпаки Порошенка подали до парламенту проект закону про криміналізацію незаконного перетину кордону та указ про так званий «кордон на замку». Паралельно у місцевих органах влади, зокрема, у Дніпропетровській ОДА були проведені «профілактичні заходи» з метою змусити людей не їхати 10 вересня до Краковця. Не обділеним «смердючим шоколадом» влади лишиться і сам Краківець на який або «Путін нападе», або контрабанда захлине, або техніка не працюватиме. Один Саакашвілі, а скільки зусиль банди мародерів. Хоча усі державні органи офіційно визнали, що не існує жодної заборони для в’їзду Михайла в Україну. Крапка.

На жаль, дії представників влади перейшли навіть межі здорового глузду. Рухома власність Ахметова і за сумісництвом пішак «шоколадної братви» Олежик Ляшко закликав прикордонників стріляти у Саакашвілі та його прихильників і назвав нас усіх «ворогами України, або лохами». Назвав ворогами воїнів АТО, майданівців та дійсно опозиційних активістів. Мосійчук же заявив про створення каральних загонів. А радник Авакова Ілля Кива прямо заявив, що розстріляє особисто депутатів-помічників Саакашвілі на кордоні. За ці прямі заклики і погрози вбивством Олежику разом з Кивою бажано по закону присісти в одну камеру на 2-5 років. Нестандартному Ляшку і геєфобу Киві думаю там буде чим зайнятись. Керівники ж Киви далеко не втікли, бо Аваков, Пашинський, Насіров та Іванчук подали позов проти Саакашвілі щодо захисту їх честі і гідності (найбільші мене розсмішило, що в цих мародерів є якась гідність).

Без сміху і злості одночасно за цим ідіотизмом спостерігати важко, а тому не дивно, що з’являються відверто сатиричні насмішки з дій влади щодо Саакашвілі. До прикладу, в матеріалі Івана Райлі «Михеил Саакашвили: операция “Перехват”» автор закликав владу використати на Краківці безпілотну зону над кордоном, парашутно-десантні бригади, «Альфу», «КОРД», фугаси, МІ-8 та тактичні ракетні війська ЗСУ.

Краковець як тест для влади та опозиції

Події на Краковці стануть не тільки екзаменом на психічну адекватність режиму Порошенка-Авакова, але й тестом на реальну опозиційність публічних політиків та активістів. Саме тому так добре, що про свою підтримку акції з повернення Саакашвілі вже заявили Садовий та “Самопоміч”, Гриценко та “Громадянська позиція”, депутати “Демальянсу”, депутати “БЮТ”, блок Наливайченка, група Чумака, Фірсова. Дуже добре, що нардепи долучились до написання запитів на ім’я прикордонних та міграційних органів серед яких Тимошенко, Новак, Парасюк, Березюк, Добродомов та інші. Багато відомих блогерів, журналістів, діячів також чітко позначили на якій вони стороні.

Неучасть відомих осіб, що декларують свою опозиційність злочинній політиці чинної влади, продемонструє, або їх страх перед владою, або фейковість їх опозиційності (наявність змови чи співпраці з владою). На жаль, можна вже визнати, що низка політичних перевертнів вже показали своє реальне обличчя як в Києві, так і на Львівщині. Мова як про базу олігархічного режиму з БПП та “Народного фронту”, так і Ахметіських депутатів “ляшківців” та інших псевдоопозиціонерів. Мова також про купку продажних псевдополітиків, активістів і, на жаль, журналістів.

Дуже добре, що Саакашвілі отримав потужну міжнародну підтримку. Мова як про офіційну позицію США, Польщі, Литви, Угорщини, Данії, що не визнали незаконні розпорядження Порошенко щодо документів Міхеіла, так і листи від депутатів Європейського парламенту (Саріуш-Вольський, Гармс,Таннок, Андрікєне і заяви від Беллена, Салафранки, Доула, Істуріса), команди Гавела, депутата парламенту Британії Кеннеді, колишнього американського посла Кортні.

Я буду на Краковці 10 вересня не тільки через те, що підтримую прагнення Саакашвілі успішно реформувати Україну, але й тому, що вважаю, що злочинній політиці Порошенка щодо узурпації влади та паплюження прав людини треба покласти край. Край треба покласти саботажу реформ, корупції, економічній співпраці з агресором.

Чи є різниця між Майданом та «Шегинями»?

Зараз усі хто чимось не любить Саакашвілі чи будь-якого іншого опозиційного політика будуть концентруватись виключно на вчорашніх подіях на ПП “Шегині”. Однозначно, закон має бути пріоритетом для вирішення будь-яких ситуацій, але напевно ми усі з Вами повинні визнати, що бувають такі екстраординарні ситуації, коли закон втрачає свою легітимність, або легітимність втрачають його “носії”. Приклад? Майдан, шановні друзі. Під час Майдану злочинною владою Януковича було прийнята купа законів, включно з так званими “законами 16 січня”, які порушувались учасниками Майдану. Майдан – не був безладом, а був реакцію на безлад, який розвів у країні Янукович. Був наслідком практик в якій Януковичу можна було робити що завгодно, а Майданівців карали за будь-що. Несправедливо.

Що відбулося вчора на ПП “Шегині”? Відбулися наслідки від злочинних і незаконних дій Порошенка, Авакова та їх пригодованих посіпак проти Михайла Саакашвілі. Спочатку Порошенко незаконним указом позбавив громадянства всесвітньо відомого реформатора. При тому, сам Порошенко вже давно міг би сісти за десятки злочинів, які він вчинив проти України. Протягом двох днів ми чітко бачили, що влада не має жодної волі повертатись у правове русло і чітко позначила свою позицію не пускати Саакашвілі на територію України. Це усі могли бачити у відео з потягу Інтерсіті з Перемишля, який незаконно затримали і не пускали. Це було видно на всіх ПП, яких огородили, замурували і напхали правоохоронців. Це було видно з сотень проплачених тітушок, що вільно гуляли і загрожували безпеці людей. Українська держава, яку окупував і узурпував Порошенко і банда офіційно оголосили, що Конституція і закони щодо Саакашвілі не застосовуються, що йому відмовлено у всіх правах як критику влади, і як загрозі олігархічній і корумпованій системі. Можливо саме цим були спричинені подальші події. І правоохоронці звичайно можуть відкривати справи і знову пробувати пересаджти усіх учасників вчорашніх подій, але мені здається, що щоб відновити законність в країні правоохоронці мають спочатку пересадити фундаторів системи правового свавілля і олігархічних договорняків як Порошенко, Аваков, Ахметов та інші. Лише тоді можна говорити про якусь правову оцінку вчорашніх подій. Закон має бути рівним для всіх, а якщо він діє лише щодо “обраних” для переслідувань влади, то це закон втрачає народну легітимність і призводить до вище означених наслідків.

Неповне засудження переворотів та спізніла амністія

Порошенко нарешті підписав закон про амністію атовців. Неідеальний, але краще, ніж нічого. Проблема, що він його підписав з запізненням на один рік. В порушення Конституції. І в порушення вимог і потреб наших Захисників.

Солом’янський райсуд Києва повернув прокуратурі обвинувальний акт у кримінальному провадженні про незаконну передачу зброї “тітушкам” для розстрілу активістів Євромайдану. Не знаю як кому, а мені здається, що відповідей щодо питань Майдану ми за влади режиму Порошенка вже не отримаємо. Бо злочини проти Майдану робили ті, що вже співпрацюють з владою, або є її гармонійною складовою.

Януковичу та екс-міністру юстиції Лавриновичу повідомили про підозру у захопленні влади. То непогано. Але добре б було якби правоохоронні органи працювали не тільки над злочинцями режиму Януковича, але й над злочинцями Порошенка. Статтю про захоплення влади можна також інкримінувати і усім учасникам другого олігархічного перевороту, у результаті якого головою уряду став Гройсман. В порушення Конституції і Регламенту.

Щодо новоприйнятих законопроектів про так звану «реформу освіти». Хотів би почути думки тих, хто в цьому розбирається. Те, що 3 мільярди буде на це викинуто зрозуміло. Які якісні зміни нас очікують мені незрозуміло.

Член наглядової ради “Нафтогазу України” Чарльз Проктор йде зі своєї посади через відсутність підтримки реформи корпоративного управління з боку уряду. Додати тут нічого. Завіса.

Злочинна монополія на імпорт автомобілів та війни

Майже усі події країни крутяться навколо одного важливого факту, який підмітив Володимир Федорін: “Важко бути президентом воюючої країни, маючи інтереси в кондитерському, електроенергетичному, машинобудівному, цукровому, сільськогосподарському, банківському, телевізійному бізнесі. Це вам не собачі будки робити”.

Які це має наслідки?

1. Українці хочуть кращих машин за більш дешеву ціну. У 2017 році в Україну ввезли 165000 авто з іноземною реєстрацією. Якою має бути реакція влади? Врегулювати питання так, щоб люди мали можливість реалізовувати своє право на безпепрешкодну закупівлю. Якою є реакція влади? Планування заборони на закупівлю таких машин (заява І. Луценко) і силовий розгін 5-тисячною акції протесту з побиттям людей. В чому причина? Бізнес-монополія представників режиму Порошенка на імпорт автомобілів. Ось так інтереси цілої країни вчергове стають заручником приватних інтересів Порошенка.

2. Війна на Донбасі. Яка має бути реакція влади? Тотальне зміцнення оборони. Адекватна юридична реакція на агресію. Міжнародний фронт. Що маємо? Торгівлю з терористами. Гібридну політику. Політичне потурання планам Путіна через Мінськ-2. У результаті невідомих домовленостей чомусь на фоні “містичного закону” щодо Донбасу виникає ідея миротворців. Нас намагаються схилити до прямого діалогу з терористами (для того, щоб заявити на весь світ про внутрішній конфлікт, а не агресію РФ; не дивно, що РФ зараз кричить, що не є стороною конфлікту, а наші владці хочуть замінити термін “АТО” не менш неприйнятним терміном “операція з оборони”), “особливого статусу Донбасу”, миротворців-росіян (злочинне узаконення військ РФ з метою зняття санкцій про що вже заявив голова МЗС ФРН) і все це закріпити на РБ ООН (тобто в обхід народу України і парламенту). Ось таке “політичне вирішення” нам готує парочка Порошенко-Путін (нас представник Єльченко навіть не заперечує, що російська версія резолюції може бути взяти за основу). Тобто Порошенко і Путін придумали як знов проштовхувати антидержавний Мінськ-2 поза нашого впливу.

3. Енергоспівтовариство не задоволене рівнем реформ на українському газовому ринку і заявляє про монополію НАК “Нафтогаз”. Завіса.