Автор – Роговик Олексій, голова Free Voice Information Analysis Center

Джерело: site.ua

фото Георгія Ключника

фото Георгія Ключника

Внутрішня політика

R.I.PГерой Аміна Окуєва

Одні, замість того, щоб ловити терористів і забезпечувати нашу безпеку – переслідують опозицію і активістів. Другі, замість того, щоб мислити державницьки і впроваджувати реформи – турбуються лише про власне незаконне збагачення. Треті, замість того, щоб почати змінювати себе і тиснути на владу заради змін – займаються непродуктивним базіканням у Facebook. Замкнене коло дефіциту української державності та громадської участі. P.S. І коли вже буде візовий режим з агресором?

«Кома» правоохоронної системи

Знову когось підстрелили, знову когось вбили, знову когось підірвали – такою стає стрічка новин беззаконня та хаосу кожного дня в Україні. І мова не про Донбас, а про мирний Київ, Харків, Хмельницький і так далі. Це якась тотальна “кома” і “нокаут” правоохоронних, силових та безпекових органів. Хтось бігає за бізнесом, хтось за опозиціонерами, хтось на сумнівних підставах робить “облави на призовників” в кабаках. А потім речники відповідних органів виходять з заявою або що то не вони, або що то сумнівно з точки зору права, або вчергове знизують плечима безпорадності і обіцяють з усім впоратись. При цьому, у відставки ніхто не відправляється, висновки з помилок не робляться, культура політичної відповідальності продовжує бути “недосяжним міфом”. Таким самим міфом виявились і псевдореформи усієї цієї сфери, де на ділі єдиною зміною стало зниження професійності. І це у воюючій країні.

Стрімка політизація «рюкзачної справи» для тиску на НАБУ

Аваков, Народний Фронт і Ко впали в політичну істерику як мала дитина, в якої забрали цукерку “Рошен”. Перекриття кварталу, де мали місце обшуки в сина Авакова; політичні заяви від МВС; лайнометання в сторону НАБУ, Порошенка, опозиції і американців – це щось надзвичайне. Схильний вважати, що мова про поточну антикорупційну діяльність, а не політичні ігри. Подати це так якраз зацікавлені “народнофронтівці”, щоб уникнути відповідальності, і щоб ініціювати знищення єдиного незалежного антикорупційного органу. Тут і Банкова може підключитись. Зв’язка НАБУ-Антикорупційний суд – це пряма дорога до тюрми для злочинців і корупціонерів чинного режиму. Вони забігали як таргани перед розпиленням “антикорупційного спрею”.

Незалежний український суд розглядає справу сина голови незалежного МВС за турботливої присутності незалежних нардепів та зелених чоловічків без розпізнавальних знаків. Так виглядає чисте верховенство права. Усі ЗМІ в це дійство не помістились. Державні органи не можуть бути приватними структурами політиків. Ані силові, ані антикорупційні, ані виконавчі. Незалежність держави від політичних забарвлень є основою її сили. США за Трампа яскравий тому приклад.

Клієнти для «розговорення»

Хто більше здасть і розкаже? Думаю таким може бути предмет ставок букмекерських контор щодо Каськіва і Манафорта. Каськів, як і Манафорт багато знає про “таємниці” української політики від Помаранчевого періоду і аж до Революції Гідності. Багато вони знають і про діючих українських олігархів при владі. Так що подивимося американське чи українське правосуддя більше вміє “розговорити”.

Крах сподівань на виборах до ОТГ

Чим закінчились вибори до 202 об’єднаних територіальних громад? Перше – вибори такі ж брудні і маніпулятивні, як і раніше. Підвіз і підкуп виборців, використання адмінресурсу, заборонена агітація, голосування без паспорта, втручання невідомих осіб, приховування приналежності до партій – актуальна класика. Без реформи системи виборів нема надії. Друге – за порушення на виборах і далі пануватиме безкарність. Без вироків вибори прозорими не стануть, голоси далі розкрадатимуть. Третє – майже всі заявили про “перемогу”, а ключової поразки зазнали люди. У БПП шизофренія сягала 55% (на ділі десь 12%), у Батьківщини до 30% (на ділі десь 11%). Все би було не так сумно якби не менша, але все ж першість цих двох партій. Третьою стала Аграрна партія (мда). Шизофренія ще і у виборців. Клінічна і хронічна. На Львівщині розбавлена ще Укропом, Свободою і Самопоміччю. P.S. На вибори сподівань мало. Хіба ще на президентські. І то мізерні.

Шизофренія української політичної культури

Розпочались лекції Школи демократії у Львові. Перша лекція Петра Кузика про політичну культуру. Як так стається, що ми любимо свободу, але зневажаємо політичну демократію? Зрозуміло, що демократії нема без стабільної і ліберальної економіки, відповідних еліт та громадськості, інститутів та процедур. Через гібридну політику постає лиш “фасадна” демократія. Без соціальних і культурних умов демократія не засвоюється у суспільстві. То демократія або неможлива без усього супутнього набору, або політична культура є важко здоланною долею?

Олігархічна окупація країни

Нещодавно Новое время видало шокуючу статистику, що показувала як за рік зросли статки олігархів (Жеваго +209%, Новинський +113%, Ахметов +68%, Фірташ +14%, Пінчук +13%, Порошенко +7%). Але Артем Романюков пішов далі і намалював блискучу інфографіку, що показує 10-річну динаміку олігархічної клоаки в Україні. До чого це я? По-перше, що деолігархізація – одна з ключових реформ. По-друге, що її варто проводити не лише щодо “Рошену”, але й щодо інших “економічних вампірів”. По-третє, що у цьому консенсусі продовжують брати участь проросійські “зарази”. Просто якась унікальна суміш внутрішніх і зовнішніх ворогів. Унікальна суміш, що окупувала нашу країну вже більше 10 років тому. Пора скидати “олігархічні ланцюги”.

Економіка за гратами регуляцій

Економіка – найважливіша для життя українців сфера. Від неї залежать і проблеми з демократією, і з корупцією, і з статусом у світі. Та останнім часом статистика не тішить: 1) Український ВВП на душу населення найнижчий серед країн СНД і доходи падають (Moody’s), 2) Українська заборгованість по зарплаті складає 2,5 млрд грн, а дефіцит виплат на субсидії 10 млрд грн, 3) Державний борг України збільшився на 470 млн грн і склав більше 2 трлн грн, 4) Банківська система України практично вийшла з стану неплатоспроможності (Moody’s), 5) Наша держава посіла третя місце за критерієм “тіньової економіки” після Нігерії та Азербайджану. Обсяг “тіні” – більше 1,1 трлн грн (АССА). P.S. Подолання бідності і корупції, що штовхають усіх в тінь – це має бути пріоритетом влади. Не пустого піару, але реального “звільнення” економіки від олігархічних та регуляційних грат.

Про молодіжне лідерство

П’ять тез щодо молодіжного лідерства від Оксани Дащаківської на зустрічі в УКУ:

1) Молодіжний лідер – це та людина, що діє на користь громади, або піднімає суспільноважливі теми. І утверджує нові соціальні норми.

2) Лідер не є лідером без команди та послідовників. Власливість лідерства вигорає і тому так важливо не згоріти. В тому числі, знайти собі ментора.

3) Форми лідерства молоді: формальне лідерство, молодіжне партнерство, молодіжні акції, голос молодих, молодіжне врядування.

4) Молодь не ходить на вибори. Тому з молоддю все менше працюють. Наслідок? До прикладу, у Львові не буде загального wi-fi. Молодь має відстоювати власні інтереси.

5) Проблеми молодих лідерів: відсутність досвіду, радикалізм, мрійливість, завзятість, відсутність зв’язків з елітами.

P.S. Що робити? Слухати. Діяти краще, ніж не діяти. Любити і пробувати. Пробувати і любити. Багато друзів. Відмовлятись. Вчитись.

Зміни роблять ті, хто знаходить правильних союзників. Ті, хто дивиться не під ноги, а за майбутній поворот. Ті, хто не згорає.

Блискучий законопроект заради прав тварин

Прочитав більш детально недавно обговорюваний у негативному світлі законопроект 7220 щодо запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин. Хочу відзначити однозначні позитиви цього законопроекту, що сприяють наведенню порядку у цій сфері, забезпечують підвищення культури ставлення до тварин і створюють передумови для зменшення насилля та експлуатації тварин, а також обсягів їх безпритульності:

1) передбачається створення системи електронної реєстрації домашніх чи безпритульних тварин і прав власності на них з видачею паспорта, жетона та чіпування. Все це включно з повідомленням про придбання тварини, її смерть чи переїзд її до іншого населеного пункту.

2) введення відповідальності за неприбирання екскрементів тварин її власником, за використання тварин для заняття жебрацтвом, за неліцензоване та неоподатковане розведення домашніх тварин та їх продаж з рук без належних документів, за порушення вимог щодо обов’язкової біостерилізації тварин.

3) введення обов’язкової ветеритарної експертизи тварин кожні 3 роки.

4) введення переліку потенційно небезпечних порід собак та встановлення вимог щодо їх вигулу, а також запровадження обов’язку інформування про випадки укусів і нападів на людей. Відшкодування збитків завданих тваринами.

5) встановлення системи розведення тварин лише через кінологічні чи фенологічні клуби і розплідники, а також обов’язкова здача тварин до притулків у разі відмови від них.

6) положення, що регулювання чисельності безпритульних тварин здійснюється методом біостерилізації та шляхом їх вилову та розміщенню у притулки для тварин. Також передбачається заборона умертвіння домашніх і безпритульних тварин з метою вживання в їжу, а також використання їх хутра та шкіри, окрім тварин сільськогосподарського призначення.

7) заборона використання тварин на мисливських випробувальних станціях, а також для проведення іспитів, змагань і притравки мисливських собак.

8) заборона використання тварини у кориді, створення та діяльність пересувних звіринців, пересувних зоопарків та пересувних виставок диких тварин, діяльність дельфінаріїв, що не мають природної морської води, якщо не забезпечено дотримання зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних норм і правил, установлених для утримання тварин.

9) заборона утримання диких тварин на території закладів громадського харчування в тому числі ресторанів, кафе, магазинів, автозаправних станціях, у місцях загального користування та відпочинку, а також в інших не пристосованих для цього місцях.

10) встановлення кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.

Зовнішня політика

США-Україна: без стратегії і чітких меседжів

П’ять тез одного з провідних українських експертів-американістів Володимира Дубовика щодо відносин адміністрації Трампа та України:

1) В США на сьогодні нема стратегії щодо України, бо це не є топ-темою американської влади. Серед еліт досі є думки, що це є більше європейська проблема, а не їх справа. При тому, що рівень ескалації вважається незначним.

2) У адміністрації Трампа хаос. Є критичний брак політичних зв’язків, пулу радників та кадрового резерву. Багато хто швидко йде, або відмовляється займати посади. Трамп досі не призначив послів у 85 держав, а стратегічним регіоном Близького Сходу завідує непрофесійний чоловік його доньки Кушнер.

3) Розслідування щодо втручання РФ у американські вибори та підвищена увага до дій Трампа щодо РФ виступили обмеженням його прагнення до примирення з Росією та модифікації санкційного режиму. Він тягнув, вимушено підписував санкції з запереченнями і не вживає заходів щодо реалізації нових санкцій відомствами США.

4) У Вашингтоні є план надання летальної зброї Україні, але як в Обами, так і у Трампа нема політичної волі до такого рішення. Хоча за надання виступають Конгрес, провідні ЗМІ та генералітет. Головне побоювання – це страх переходу до “прямої” конфронтації з РФ.

5) Значення і слова спецпредставника Волкера не варто перебільшувати. Його риторика – це швидще його власна позиція, ніж позиція адміністрації Трампа. Волкер має вплив, але представляє групу неоконсерваторів, що не є дуже близькою до Трампа.

Україна стала «приманкою» для РФ

Заява Волкера, що Україні треба відкласти власну миротворчу резолюцію на користь російської, означає дві речі: 1) нас використають як підставу РФ в темі реформування ООН, 2) нас використають у внутрішніх американських цілях. P.S. Кому дякувати? Дипломатам і корупціонерам, що звели роль України у світі до “приманки”.

Змістовне відлуння «арабського безвізу»

Добре, що створюються додаткові умови для безвізових подорожей, зокрема, до ОАЕ та Саудівської Аравії. Добре, що в “любителя шкарпеток” та канадського друга України Трюдо будуть українські шкарпетки. Малі радості – це добре. Нам цього бракує. А для великих перемог потрібні більш серйозні зусилля і більш грунтовний суспільний тиск. Патерналістське бажання почекунів вже не пройде. Влада не збирається нічого робити сама і не покращуватиме життя тим, хто не здатен боротись за власні інтереси.

Націоналістична істерика від Польщі

Польща так адекватно мовчала щодо мовних норм закону про освіту, що подумав, що там нарешті почали думати стратегічно, а не емоціями. Помилився. Польща запускає процедури, які не дозволять людям, що демонструють вкрай антипольські погляди, в’їхати до країни. Мова про людей, що а) “демонстративно носять мундири СС “Галичина”, б) “тих, що перешкоджають відновленню польських місць пам’яті”, в) “ті особи, які демонструють і використовують адміністративні інструменти проти Польщі”. Що це означає? Що російська імперська хвороба явно заразна. Напевно передана внаслідок забутого окупаційного згвалтування. Шукати зовнішніх ворогів, щоб вирішити нездатність консолідувати власне суспільство – це політика слабких. І це при тому, що поляки не відновили жодного з сплюндрованих українських пам’ятників на своїй території. З таким підходом Польща мало чим відрізняється від Угорщини і йти має “тим же лісом”. Цікаво чи цей допис підпадає під “антипольські погляди”.