Автор – Роговик Олексій, голова Free Voice Information Analysis Center

Джерело: site.ua

Фото – Георгій Ключник

Фото – Георгій Ключник

Внутрішня політика

Черга на звалище ганьби української історії

Три роки назад Порошенко став президентом увівши в оману людей. Став президентом на крові і використав смерті людей для реалізації спільного “віденського плану” з Фірташем. Три роки назад почався черговий етап внутрішньої та зовнішньої окупації України. Протягом багатьох років наша країна перебуває в заручниках одних і ти же політичних зрадників, які мігрують з одного режиму у інший. Це стосується як представників олігархічної кліки (яку збудував Кучма, розвинув Янукович і довершив Порошенко), так і “вічних політиків”, що користуються поганою памятт’ю українців (газова аферистка і корупційний партнер Лазаренка Тимошенко, а також засновник Партії Регіонів, СДПУ(о) та міністр в уряді Азарова Порошенко). Усі вони були, є і будуть складовою єдиної системи і працювати на її зміцнення. Основа їх системи, їх цінностей – це тотальна корупція, олігархічний капітал та диктаторське ставлення до людини. За останні 3 роки Порошенко разом з своїми партнерами Ахметовим та іншими олігархами, а також зовнішніми протекторами у Кремлі та на Заході досягли втрати зовнішнього суверенітету, втрати підтримки у світі та 7% території України, розвалу економіки країни та обкладення непомірним тарифно-податковим тягарем українців, провалу реформ, олігархізації основних природних багатств, зниження у всіх напрямах рівня дотримання прав українців через узурпацію влади та ЗМІ. Чергова злочинна і чергова антинародна влада, що заслуговує на відправку на звалище ганьби історії української корупції та державної зради.

Дострокові парламентські вибори? Міжнародний фон.

Все більше і більше сигналів вказують на те, що в другій половині року нас можуть очікувати дострокові парламентські вибори. Перший аргумент – міжнародний. Завдяки діям українського суспільства та дипломатичним зусиллям представників влади складається досить позитивний міжнародний фон (який злочинна і антинародна влада може захотіти перевести у голоси). Це, зокрема, проглядається у:

а) спричинених блокадою невеликих шансах на протягування у 2017 році сценарію «Мінського зґвалтування» України (а продовження політики збереження і потенційного посилення санкцій, обрання президентом Франції не Ле Пен, а Макрона за «міжнародної відстороненості» Трампа це лише підтверджують),

б) декілька позитивних сигналів на західному напрямку (надання Україні безвізу, складне «пропетляння» з ратифікації хоч і застарілої по квотам Угоди про Асоціацію Нідерландами, рішення Європарламенту про розширення безмитних квот для України, підписання зони вільної торгівлі з Канадою),

в) більш позитивний, ніж негативний фон з міжнародних судових процесів України з РФ (і тут мова не стільки про досить програшний в частині Донбасу процес у Міжнародному Суді ООН, а стратегічну попередню перемогу «Нафтогазу» над «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі у процесі за контрактом на поставку газу, що, по суті, загрожував потенційними виплатами на десятки мільярдів доларів самому фінансовому існуванню держави).

Дострокові парламентські вибори? Внутрішній фон.

Дострокові парламентські вибори? Другий аргумент – внутрішній. Влада провалила усі реформи, суттєво зменшила добробут громадян, тотально погрузла у корупції. Замість того, щоб намагатись здобути перемоги турботою про інтереси людей представники режиму Порошенка-Яценюка-Гройсмана-Авакова зайнялись турботою про корупційно-грошові інтереси один одного. Тому втримувати владу для них стає все важче, час грає проти них (а для них ключове – це президентські вибори 2019 року). Вони взяли під контроль інформаційний простір (провідні ЗМІ, створили ботоферму у соціальних мережах), узурпували повноваження і здійснюють силовий тиск на опозицію, антикорупційних активістів,також здійснюють рейдерське захоплення політичних партій (партія клон Саакашвілі, взяття під контроль «Народного руху»). Влада відкрито і нагло вчинює політичні репресії. Але знищувати свої опонентів та контролювати усі ЗМІ мало для їх «корупційних перемог» і їм потрібно показати щось окрім безвізу.

Тому вони виключно для структурування електорату та поділу суспільства інтенсивно і послідовно почали вкидати у суспільстві теми з декомунізації (скандальні перейменування), питання мовних квот, заборони російських соціальних мереж та продуктів. Вони реалізують ту ж технологію, що і політики 2000-х років, коли Україну ділили на «різні сорти». Вони намагаються створити лише дві політичні групи в Україні – це прихильників владних структур Порошенка та прихильників структур «ригів» («Опозиційного блоку», «За життя» та ін.). Головна мета цієї великої спецоперації – поділити Україну на двох, по суті, між Порошенком і агентами Путіна та Януковича в сучасній Україні.

P.S. Погоджуюсь з думкою Гройсмана, що Тимошенко є політиком минулого. Але додам, що політиками минулого є майже весь чинний режим Порошенка-Яценюка, як і весь колишній режим і чинний клан Путіна-Януковича. І усі вони мають бути відправлені на звалище ганьби нашої політичної історії. Останній шанс для нового в Україні.

Магічна непослідовність влади

Поки влада кричить, що вона активно бореться з корупцією яскравий представник режиму і наближена до президента особа Луценко публічно виступає проти створення антикорупційного суду. І це він робить після ганебної спроби дискредитувати НАБУ (ніби-то затримавши представника бюро, а де відповідальність за наклеп?). Влада підриває суспільство підміняючи реальну протидію ворогу на протидію російським соціальним мережам, а потім більшість провладної фракції Порошенка виступає на засіданні фракції проти введення візового режиму з РФ. Ось так брехлива риторика влади розходиться з її реальними діями та намірами.

Корупційна шизофренія по-українськи

Поки СБУ заявляє, що ніби-то не стежить за опозиціонерами та антикорупційними активістами депутат від партії Яценюка демонструє у парламенті замовний фільм відвертого “сєпара” Апасова проти ЦПК Шабуніна. Поки Луценко кричить про “антикорупційні перемоги” Transparency International шкодує, що Україна досі не притягнула до кримінальної відповідальності за корупцію Януковича, а кіпрські “офшорки” оскаржують рішення про конфіскацію 1,5 мільярдів. А Ще Луценко гучно заявляє про подання на зняття недоторканності трьох депутатів, а в результаті залишає лише на Бобова (бо на ахметівського радикала Лозового і яценюковсього народнофронтівця Дейдея повертає до САП). Зате радикал Мосійчук приносить матеріали на колишнього спонсора Льовочкіна (напевно за командою теперішнього спонсора Ахметова і напевно за результатами декларування Ляшка як рухомого майна у е-декларації Льовочкіна).

Держава-цирк та держава-омана за Луценком

Звіт Луценка і фонова антикорупційна операція щодо податківців чітко довели, що теперішній режим будує державу-цирк, державу-маніпуляцію та державу-оману. Поки Луценко відверто бреше (щодо Бобова, щодо надходження коштів до бюджету, щодо переслідування Януковича і Ко) спеціально під звіт генпрокурора Аваков і Матіос влаштовують недешеве шоу у результаті якого усіх ключових фігурантів відпускають під заставу (і везуть назад можливо на тих же вертольотах, що і привезли). При цьому, героєм цієї успішної “антикорупційної операції” оголошують одного з ключових корупціонерів країни Романа Насірова. Тим часом, в реальному світі НАБУ порушує справу через втручання ГПУ в діяльність бюро. Тим часом, ГПУ порушує справу проти заступника голови НАБУ Гізо Углави, а ЄС виступає з засудженням перешкоджанню роботи бюро. В якості вишеньки на торті усі захисники Луценка кидаються звинувачувати у відсутності реальних результатів його роботи (відсутність вироків) не ГПУ, а українські суди (і це при тому, що саме режим Порошенка-Луценка блокував і блокує реальну судову реформу гілки влади, що повністю підконтрольна “гаранту”).

Час легалізації права на збройний захист

У Києві стріляють у колишніх бійців-добровольців Аміну Окуєву та Адама Осмаєва. Вбивають чиновника «Укрспирту». Стрілянина відбувається періодично на Вінничині, Харківщині та в інших регіонах. У центрі Києва вбивають Павла Шеремета, вбивають Дениса Вороненкова. Рівень безпеки завдяки «зусиллям» Авакова падає до нуля. При цьому, стрілок Пашинський залишається непокараним, винні у ситуації в Княжичах непокараними, поліцейський винний у вбивстві молодого хлопця непокараним. Що відбувається, коли поліція перестає бути гарантом безпеки на вулицях? Гарантом безпеки стає громадянин. Це означає, що в умовах тотальної кризи безпеки і бездіяльності правоохоронної системи настав час на легалізацію права громадян на збройний захист. Настав час рухатись до системи територіальної оборони за моделлю Швейцарії. А ще, для фільтрування системи пропуску в Україну настав час на введення візового режиму для громадян російської держави-агресора включно з біометричними паспортами.

 

Зовнішня політика

Злочинна співучасть проти територіальної цілісності

Непокараний стрілок Пашинський заявляє, що США і Європа відмовили Україну від оголошення воєнного стану через окупацію Криму. В той момент західні “партнери” порушили свої зобов’язання згідно з Будапештським меморандумом, бо вони повинні були нас захистити. Тодішня ж українська влада на чолі з Турчиновим вчинили державну зраду і беззбройно здали Крим агресору. Тепер же провідні держави Заходу подають окремі фрагментарні акти підтримки України (включення летальної зброї до проекту бюджету США, позначення позиції G7 про можливе посилення санкцій) як велику честь і подарунок для України. Насправді ж як українська влада Турчинова і Порошенка були зобов’язані захищати державу від агресивних зазіхань, так і міжнародна підтримка з протидії російському агресору мала бути надана повноцінно і автоматично. Особливо враховуючи наслідки колективної бездіяльності щодо Криму і Донбасу. І поки на Заході вчергове розводять філософію про відповідь на російську агресію Путін обстрілює Красногорівку і остаточно знищує будь-які паростки українськості в Криму.

Постріл Трампа у серце майбутнього планети

Думаю, що було б дуже цікаво поспостерігати якби український сегмент facebook перенесли до США. Так видається, що ми б ще більшою енергією і радикалізмом знищували дописами Трампа за його ідіотські дії та витівки. А може б і хвалили його за національний егоїзм.

Але щодо цього конкретного випадку: рішення Трампа про можливий вихід США з Кліматичної угоди – це постріл у серце майбутнього нашої планети. Без США реалізувати “великий план порятунку” від глобального потерління майже нереально і це може запустити негативний ланцюг “реакцій у відповідь”. Обираючи економіку замість екології ми знищуємо перспективу сталого розвитку і розвитку в принципі.