Автор – Роговик Олексій, голова Free Voice Information Analysis Center 

Джерело: site.ua

voxukraine.org

voxukraine.org

Внутрішня політика

2017 рік – останній шанс зберегти демократичні практики

Якщо влада не проведе дострокові парламентські вибори у 2017 році, то вона їх проведе як мінімум у 2019 році і як максимум «невідомо коли». Для злочинного і антинародного режиму цей рік є останнім роком у якому остаточно розтануть їх «залишкові рейтинги». Саме тому з 2018 року режим «будкобудівничих» буде використовувати усю «монополію сили по-новому», мілітарні, поліцейські, інформаційні та політичні можливості, щоб остаточно зачистити рештки демократії і інституту виборів в Україні (аж до введення воєнного стану). Сьогоднішня псевдовлада ґрунтується на крихких корупційних та олігархічних договорняках-павутинах, а тому зацікавлена у збереженні існуючого стану речей. Шизофренічна реакція влади на акції протесту, блокади і «самонавіювання мантри безальтернативності» свідчать про те, що панічний пошук виходу з лещат між народом і партнерами (олігархами, Путіним) триває і що в цьому їм не допомагає навіть триваюча консолідація силовиків, медіа та готівки.

Дно державної деградації

Останні події довели, що між Януковичем і Порошенком є ще одна відмінність. Обидва вони хотіли, щоб держава стала сервісною службою їх інтересів. У результаті Янукович створив службу з врегулювання інтересів бандитських і олігархічних кланів. Держава була скомпрометована і зненавиджена. Порошенка ж узурпацією влади досяг знівелювання сутності державних інститутів. Держава була знецінена і тим поставлена на грань напіврозпаду. Те що Порошенку вдається найкраще – це тягнути разом з собою і власним оточенням усіх на дно державної деградації.

Телевізійний владний монополізм

Редакційна політика загальнонаціональних каналів – це яскравий доказ, що Україною намагається керувати союз бариг та олігархів режимів Януковича, Порошенка та Путіна. Колишній «регіонал» Володимир Макеєнко став співвласником телеканалу «Тоніс». Ніби-то нового і перспективного «проекту». Такий же «перспективний» проект NewsOne виростили колишні регіонали Рабінович та Мураєв. З «Інтером» Фірташа і «Україною» Ахметова все зрозуміло. Під керівництвом колишнього директора «Інтера» Бенкендорфа на базі «112 каналу» був створений класичний пропагандистський рупор для режиму Порошенка. Таким же став і «ICTV». Таким же і був «5 канал». І таким почав ставати «1+1» після «договорняка щодо Приватбанку». «Експресо» як проект «Народного фронту» дує у ту ж сторону. Що залишилось поза цим? Нічого крім майже на 100% ринку телевізійного монополізму на державно-брехливу пропаганду в інтересів корупційних кланів при владі та держави-агресора.

Коаліція проти зовнішнього та внутрішнього окупанта

Міхеіл Саакашвілі та його команда анонсували об’єднання ряду демократичних політичних сил. В умовах все більш частих спроб режиму Порошенка репресувати опозиційних політиків, активістів та медіа – це вкрай важливий процес. Внутрішня коаліція адекватних політичних сил за звільнення України від зовнішнього окупанта та внутрішнього узурпатора має ставати все ширшою і сильнішою. Часу на все це не так багато.

Нездатність до захисту

Що показала ситуація в Балаклії? Або наша обороноздатність близька до нуля, або корупційні схеми хтось готовий прикривати ціною знищення великих військових складів.

Що показала ситуація з Вороненковим? Що держава не готова захистити навіть того важливого негідника, що тимчасово міг бути нам вигідний. А може й не хотіла захищати. В будь-якому випадку державна система антиросійського спротиву була знищена на старті.

Нездатність захистити військові об’єкти. Нездатність захистити свідків. Нездатність до захисту в принципі.

Партія «непокараних стрільців»

Після останніх подій можна задуматись над створенням партії “непокараних стрільців України”. Лідером списку однозначно має стати Сергій Пашинський. Друге місце у списку заслужив своїми діями проти активістів голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк. До них у компанію слід додати депутатів ужгородської міськради Богуславського та Волошина, черкаської облради Рибченка, декілька непокараних поліцейських і міліціонерів (у відомих скандальних справах), співробітника військкомату Житомира та інших “героїв”.

 

Зовнішня політика

Шизофренія влади з приводу блокади

Політика влади щодо блокади ніби-то змінилась, а от попередня неадекватна риторика залишилась. Кишенькова «тарифна комісія» Вовка (щодо якої 17 березня була нищівна критика від Єврокомісії з приводу залежності регулятора) замість рішення про обґрунтоване зниження тарифів приймає рішення про чергове необґрунтоване підвищення і так злочинно завищених «роттердамських» тарифів. І все ніби-то через блокади втрати від якої склали всього 1,6 млрд. грн. (тобто це у 95 разів менше за «договорняк» щодо Приватбанку), а не 32 млрд. як брехали Порошенко і Гройсман. А ще через блокаду ніби-то в нас 2 тижні назад був дефіцит антрациту якого сьогодні вже десь взялось на 60 днів (певно пішли поставки з РФ). Через блокаду ніби-то навіть поставлена на паузу співпраця з МВФ (цікаво це форма тиску на суверенітет від МВФ, чергові брудні ігри Гройсмана чи наслідок державної блокади від Порошенка). Насправді ж спроба використати все проти захисників інтересів України.

P.S. Як пише Igor Ovchar: «ще не встигли засохнути чорнила під Указом Главбрехуна Порошенка від 15 березня, що вводив в дію нібито блокаду торгівлі на крові, як з”явився Наказ № 34/357 про затвердження Переліку товарів і продукції, дозволених для переміщення з та на тимчасово неконтрольовану територію в районі проведення АТО. А в цьому Наказі, що вступив в дію 16 березня – перелічено все те, що блокували блокувальники. Просто тепер це називається “вантажами, що мають гуманітарний характер” і включають в себе “обладнання, запчастини та комплектувальні, сировину і готову продукцію, хімматеріали, паливно-мастильні матеріали, інструменти та спецодяг для вугледобувної, енергетичної галузей і критичної інфраструктури”. Список налічує 17 сторінок “критичної гуманітарки”. Фініта ля комедія, панове»

Вже майже тиждень живемо в умовах державної псевдоблокади від Порошенка. По-перше, ніякої блокади він не планував і далі не планує. Замість реальних дій маємо лише шизофренічно-взаємовиключні заяви і намагання звалити усі наслідки провальної політики у всіх сферах за 3 роки на блокаду. По-друге, раз ми вже майже тиждень живемо в умовах блокади, то за версією влади мав початись загальноукраїнський колапс економіки, енергетики, курсу гривні? Але є проблема. Нацбанк заявив, що курс гривні через блокаду не зміниться. Так розумію, що курс гривні в нас залежить від активностей ноги Парасюка і швидкості пересування Семенченка по урядовому кварталу. Нацбанк заявив, що економіка тепер можливо (за його прогнозом) буде рости не на 2,8% (нереальна і маніпулятивна цифра), а на 1,9% (по суті така ж цифра «з неба» як і перша). Загалом стало зрозуміло, що НБУ між брехнею 1 і брехнею 2 повідомив, що оцінює схеми Ахметова у динаміку 0,9% ВВП (а Гройсман ж казав, що тепер взагалі не буде псевдозростання). А ще Гройсман сказав, що антрацит можна купляти в США, Австралії і ПАР (а як же «безальтетарнативість»?). То проти блокади, то за, то буде колапс, то не буде. Владні брехунці послідовні лише у підвищенні тарифів (НКРЕ порадувала нас черговими «підвищеннями»). P.S. Роснєфть стала лідером з постачання зрідженого газу в Україну.

Лукашенко і Путін як взірці для Порошенка

Відверто авторитарні та диктаторські режими Лукашенка і Путіна отримують перші весняні дзвіночки у формі акцій протесту. Тисяча затриманих у Білорусі, сотня затриманих у Росії. Що в першому, що в другому випадку люди виступають за краще життя і за свободу. Чи приводом є указ про “дармоїдів”, чи приводом є корупційне життя “російських лідерів”. На жаль, у цих авторитарних системах сподіватись на щось майже марно і безнадійно. У цих державах влада прибрала до “брудних лап” все: від економіки і до свободи кожної людини.

Саме цим шляхом сьогодні прямує Україна. Прямує до системи, в якій економіка і свобода будуть привласнені невеликою групою авторитарних та диктаторських “лідерів” режиму Порошенка-Авакова. І якщо українці не будуть висловлювати свою активну позицію з приводу торгівлі на крові, вистави з Насіровим, тарифного олігархізму та “правки Чорновол” з знищення свободи зібрань та громадських організацій, то через деякий час акції протесту в Україні стануть такими ж марними і безнадійними справами як в Білорусі Лукашенка та Росії Путіна.