Автор – Роговик Олексій, голова Free Voice Information Analysis Center

Джерело: site.ua

Фото – від Георгія Ключника

Фото – від Георгія Ключника

 

Внутрішня політика

Неоголошена війна влади проти українського народу

Українська влада вже не перший рік веде неоголошену війну проти власного народу. І у цій війні проти власного народу партнером режиму Порошенко є українські олігархи, терористи та Путін. Останні події свідчать про те, що режим собачих будок набрався диктаторської сміливості і західних гарантій, щоб оголосити офіційну війну народу України. При тому, звичайно ж, російському ворогу війну ніхто оголошувати не збирається. Чому? Тому що бізнесові і політичні партнери Порошенка, а саме Путін, Захарченко-Плотницький та Ахметов реально не ставлять під сумнів режим Порошенка. А от народ України ставить. Саме тому сьогодні усі сили державної корупційної прогнилої системи кинуто не на мобілізацію сил на війну проти реального ворога (Путіна та олігархів), а на війну проти українського народу, проти блокади Донбасу, проти незалежної, модерної та суверенної України.

Лицемірні вимоги неіснуючої псевдокоаліції

“Коаліція” вважає, що віце-спікер Сироїд має добровільно піти у відставку через те, що порушила регламент. А я вважаю, що: 1) Ніякої коаліції не існує. Не може те, що законно не існує вимагати щось. 2) Відставка Сироїд може мати місце за однієї умови – якщо у відставку підуть усі хто порушував Конституцію та закони України, а також Регламент парламенту. А це Порошенко і майже все його оточення, Гройсман разом з усім складом уряду, Парубій разом з усім складом псевдокоаліції. На особливу увагу заслуговують відхід таких значних будкобудівничих як Порошенко, Гройсман, Аваков і інші клієнти на кримінальні статті «державна зрада» та «повалення конституційного ладу та захоплення державної влади». 3) Парламенту в Україні як правового явища давно не існує. Від вчора зрозуміло, що влада може його захопити за 5 хв без жодного спротиву. Саме такий парламент потрібен Порошенку як можна довше. Саме так Порошенко перетворює Україну на РФ. І саме тому він проти того, щоб «дарувати дострокові вибори».

Рейдерське просування «кіллера і хлиста» НАБУ

Юридична вакханалія від псевдокоаліції та Парубія триває. Тепер вже у формі рейдерського захоплення антикорупційного комітету парламенту з метою затвердження аудитором НАБУ «пана невідомо звідки» Найджела Брауна. Таке наполегливе виконання наказів Банкової свідчить про те, що Браун спеціально покликаний для того, щоб стати «хлистом влади» (це підтверджує риторика одного з його інтерв’ю, де він критикує НАБУ) і: а) створити підґрунтя для ліквідації НАБУ, б) створити підґрунтя для зміщення Ситника з посади голови НАБУ, в) створити підґрунтя для створення умов повної підконтрольності Ситника і НАБУ. P.S. Та поки псевдокоаліції не допомогло і це. В ній же десь 205 депутатів.

Ляпас на 100 мільйонів гривень

У декларації Насірова і його родичів при усіх “нашкрябуваннях” є лише 72 мільйони гривень. Звідки дружина Насірова взяла 100 мільйонів? Громадськість повинна негайно вимагати розкриття інформації про фінансові джерела внесенням застави. Якщо Насіров вніс для своєї застави вкрадені у держави гроші (судячи по цифрам, то так воно і є) – то цю заставу слід вважати визнанням провини. Якщо її внесли інші особи, то вони мають підтвердити свою фінансову можливість внести такі гроші.

Процесуальні помилки на користь Януковичу

Хоча і більшість спірних моментів з змін до КПК щодо заочного засудження були зняті у ході розгляду поправок все ж залишається низка загроз. І основна загроза не лише в окремих ризиках цих змін, а в тому, що Луценко жертвує процесуальними моментами для власного піару. Особливо це актуально через те, що захист Януковича використовує усі процесуальні порушення прокуратури для підриву легітимності справи проти “втікача”. І це ще не звертаючи увагу на спецоперацію «Янукович писав листи, надіслав листи, всі знали про листи, але вони якось не дійшли до Путіна і парламенту РФ, але зате якось дійшли до Чуркіна».

Російське, рошенівське та ахметовське – у пріоритетах

Як влада розпоряджається перерозподілом наших податків на правопохоронну систему, що по бюджету майже аналогічна до ЗСУ? По-перше, як вчора було продемонстровано у Києві наші податки йдуть на захист стратегічних (на думку влади) об’єктів, а саме Альфа-Банку, Рошену і офісу Ахметова. З пріоритетами влади все зрозуміло. По-друге, як вчора було продемонстровано у районах блокади наші податки йдуть на утримання невідомих російськомовних підрозділів, що виконують злочинні накази голів силових структур. Знову невідомі «космонавти», що більше схожі на реанімований «Беркут».

Заохочення беззаконня та застосування сили проти громади

Порошенко і Аваков нагородили «поліцейських», які намагалися завадити учасникам блокади прорватися через лінію розмежування. Влада заохочує виконання незаконних наказів щодо захисту ключових корупційних будівель Києва, щодо неодноразового силового розгону блокади, щодо вчинення провокацій в інтересах влади, щодо участі у незаконному силовому тиску у сесійній залі українського парламенту. Як Янукович, так і Порошенко-Аваков спираються на силові структури як єдину гарантію збереження впливу над установами і потоками. Саме тому «бійці Авакова» екіпіровані краще за захисників на фронті, а їх висловлювання і манери поведінки часто свідчать, що вони можуть мати тісний зв’язок з «Беркутом», або окупантом.

Про умови відповідальності для Парасюка

У нормальній, європейській та правовій державі Парасюк вже дійшло би поніс відповідальність за порушення закону. Але сьогодні Україна є ненормальною, антиєвропейською та неправовою державою. А тому якщо хтось (в тому числі і Порошенко з Аваковим) забажають почати відновлювати законність у цій державі, то Парасюк у списку покараних має бути десь у другій тисячі (після таких як Порошенко, Аваков, Турчинов,Парубій, Насіров, Бойко, Охендовський, Гонтарєва, Єфремов, Кацуба та ін.). Бо для відновлення законності потрібно покарати усіх корупціонерів, злочинців, відвертих бандитів і державних зрадників за усі роки незалежності (від Кучми і до сьогодні), включно з негідниками режиму Януковича і негідниками режиму Порошенка. Коли в нашій державі буде помітно що президент, уряд і парламент мають хоча б крихту повагу до закону, то тоді і варто буде карати Парасюка. У іншому випадку – це банальне політичне переслідування і репресії проти незгодних з політикою корупційного і узурпаторського режиму.

Нові пригоди «львівського сміття» на Донеччині

Начальник поліції Донецької області Аброськін заявив, що на Донеччині затримали львівське сміття. Думаю, що Аброськіну не слід зупинятися на своїй «продуктивній діяльності» і напрацювати і інші інфоприводи як: «львівське сміття спричинило радіоактивне забруднення Донеччини», «львівське сміття саме вийшло з фури і лягло на одній з трас Донеччини», «у результаті побиття львівським сміттям поранені правопохоронці», «львівське сміття заявило, що воно містить в собі недоторканні відходи», «поява львівського сміття на Донеччині є загрозою для конституційного ладу».

Таємний меморандум ГройсманеМВФ

Лише у нашій країні уряд може приховувати від громадян один з ключових економічних документів держави, а саме текст меморандуму з МВФ. Лише у нашій країні уряд маскує свої забаганки під вимоги МВФ таким чином, що показувати їх народу – це пряма загроза політичної дестабілізації. Лише у небагатьох країнах інтереси теперішнього покоління так цинічно беруться в заручники бідності, щоб зробити життя наступних поколінь ще гіршим. P.S. Україна зобов’язана виплатити 12,5 млрд доларів із зовнішнього й внутрішнього боргу в 2017-2019 роках.

 

Зовнішня політика

Перша перемога блокади і перша поступка Порошенка

На засіданні РНБО Порошенко заявив про те, що окремі вимоги громадськості будуть прийняті (звичайно ж він сказав, що то просто його ініціатива і ніби він не чув про вимоги). Порошенко повідомив, сьогодні буде прийняте рішення про повне припинення взаємодії і сполучення з окупованими територіями. Також він зазначив, що на розгляд парламенту буде винесено законопроект, що врегулює питання взаємодії з окупованими територіями (звичайно ж, його законопроект).

Це перемога і заслуга блокадників Донбасу та усіх хто докладав зусилля та тиснув на органи центральної та місцевої влади. Частина вимог громадськості буде виконана і тепер лише залишається проконтролювати те, щоб були виконані і інші вимоги. Блокада Донбасу має залишитись на місцях для контролю виконання рішень РНБО та уряду. Мусимо проконтролювати, щоб були закриті усі справи проти прихильників блокади, з посад звільнені автори злочинних наказів Аваков, Аброськін, Маліков, щоб був прийнятий правильний закон про окуповані території, що передбачає адекватну кваліфікацію відносин з РФ як державою-агресором. А також слід вимагати припинення злочинної бездіяльності з консервації схеми енергетичної залежності, а тому владі пора надати план ліквідації, або диверсифікації енергетичної залежності України.

Подвійні стандарти, брехня та неадекватність влади щодо блокади

Декілька коментарів з приводу виступу Порошенка на РНБО:

По-перше, «гарант» вчергове вилив бідон критики на блокадників, обізвав їх дії «безвідповідальною антидержавною поведінкою» і взяв за основу державної політики блокаду. Логіка і послідовність зашкалює. Це вже схиляє до думки про психологічні відхилення «деяких».

По-друге, «гарант» каже, що наша мета реінтеграція Донбасу і що це підтримує більшість українців. Та більшість українців по усім опитуванням підтримують не «Мінську реінтеграцію» Донбасу на російських умовах, а безумовну деокупацію Донбасу на українських умовах. Порошенко каже: «За півтора місяці блокадники не наблизили, а віддалили перспективу повернення цих районів». Тобто Порошенко визнає, що йому повернення підприємств Ахметова важливіше?

По-третє, «гарант» розповів «байки» про українські підприємства і податки в український бюджет на окупованій території, тобто розповів, що бойовики просто благодійно ніби-то нам допомагали. Але от доказів сплати податків нема, як і нема розуміння яким особливим чином підприємства Ахметова змогли вистояти проти російської агресії, коли від неї не встояли українські міста. Та схема мах така: трошки податків Україні, усі прибутки терористам.

По-четверте, «гарант» каже, що його «енергетичні схеми» створювала запас часу для остаточного вирішення проблеми енергетичної диверсифікації. Напевно 3 років Порошенку було мало, щоб зробити диверсифікацію, що потребує 1-2 роки?

По-п’яте, «гарант» каже, що закон про окуповані території зруйнує Мінськ і поховає санкції проти РФ. І в той же день каже, що запропонує свій такий закон і бере на озброєння таку ненависну йому блокаду, що ніби-то суперечить Мінську.

По-шосте, «гарант» каже, що влада оперативно почула критику і відчула стурбованість суспільства. Влада брехала і тормозила 2 місяці і зарухалась лише після того як відчула стурбованість Ахметова. Це ще раз підтверджує основна вимога постанови РНБО – повернути Україні підприємства Ахметова.

По-сьоме, «гарант» каже про економічні збитки від блокади і що вистачить рахунки «самопроголошеним республіканцям, але й «Самопомочі», «Батьківщині» та іншим зачинщикам та промоутерам блокади». Раз Порошенко так любить калькуляції, то нехай компенсує українцям збитки від власної корупційної, олігархічної та антиукраїнської безпекової, тарифної та іншої політики. Приблизно на суму усіх активів з усіх електронних декларацій адміністрації президента, псевдокоаліції і уряду.

По-восьме, «гарант» справедливо відзначає, що в діях Садового є вина за «сміттєву кризу» у Львові. Львів дійсно став заручником бездіяльності мера та «політичних війн». Але за те, що Львів «засипаний сміттям» також відповідальний і Порошенко, що екологічний стан найкрасивішого міста поставив в залежність від власних політичних амбіцій. Тут вони «взяли і не зробили» міцно взявшись за недружні ручки. З такою політикою «гаранта» Львів буде засипаний сміттям, а вся Україна дечим іншим. А у критиці опонентів «гарант» як президент опустився дуже низько назвавши Парасюка «депутатом середнього роду».

По-дев’яте, а ще «гарант» сказав: «припинити втягування обласних та міських рад в ті питання, які не стосуються їхньої компетенції, розгойдують політичну ситуацію в країні». Тобто колективні звернення обраних місцевими громадами рад Порошенка не цікавлять? Децентралізація по-новому? По-своєму. По-своєму жадібність, лицемірність і брехливість.

І ще декілька коментарів заяв президента для проросійського «Інтера» та олігархічних «ICTV» та «Україна»:

По-перше, «гарант» заявляє, що сценарій блокади писався у Кремлі і рішенням РНБО виходить, що він визнає, що він (за його словами) пристав на сценарій Кремля. Неймовірна алогія триває.

По-друге, повторена «мантра» про втрати бюджету внаслідок блокади і чомусь не згадані втрати від згубної політики Порошенка, а от торгівля на крові вже довела нас до звинувачення у фінансуванні тероризму.

По-третє, «гарант» визнає, що території Донбасу є окупованими, але каже, що офіційно він цього не визнає. Аргументами для такої схибленої логіки є те, що визнання окупації відріже ці території. Насправді ж визнання окупації створює реальні умови деокупації, а наявні міжнародні санкції прив’язані не тільки до виконання Мінська-2 (заяви США).

По-четверте, «гарант» заявив, що торгівля на крові була потрібна, щоб виграти час на реформи. У результаті 3 роки дехто заробляв на війні і українських громадянах, а реформ ніхто так і не побачив.

По-п’яте, і в якості фіналу Порошенко порівнює Україну з літаком в якого крилами є демократія і порядок. Завдяки політиці Порошенка Україна стала літаком, що так і не злетів, а його рештки (бо все інше розікрали) стоять у ангарі корупції і беззаконня. Демократія була розтоптана діями президента на узурпацію влади і створення поліцейської держави. Порядок був розтоптаний повною зневагою і стабільним порушенням Конституції, законів та регламенту парламенту.

Сьогоднішнє рішення РНБО щодо Донбасу (навіть якщо це оманливий тактичний хід) можна вважати повним визнанням владою своєю неправоти і повним визнанням правоти блокади Донбасу. Цим рішенням РНБО визнала, що через президента, урядовців, підконтрольні ЗМІ та експертів відбувалась відверта брехлива маніпуляція громадською думкою в інтересах олігархів, терористів та РФ. Один з наслідків такого камінг-ауту РНБО має стати кримінальне розслідування проти усіх тих хто протягом трьох років наживався на злочинних схемам “торгівлі” та контрабанди з окупованими територіями, а також усіх тих, хто протягом цих років і останнього періоду захищав ці схеми у владних кабінетах та у силових / правопохоронних органах. Саме ці особи мають компенсувати українцям усі економічні збитки від цих “торгівельно-енергетичних схем”, зокрема, і тих збитків, що були закладені у комунальні тарифи.

Влада у своїй непомірній маразматичній спробі захистити торгівлю з терористами та окупантом звинуватила блокаду Донбасу у всіх гріхах і проблемах України. Як виявилось, блокада декількох пунктів пропуску на сході України може завалити українську економіку, енергетику, а також є перешкодою до введення нових санкцій проти РФ. Насправді ж, енергетично залежною Україну від терористів і Путіна зробила своєю злочинною бездіяльністю теперішня влада. Насправді ж, економічно слабкою та висміяною через останні місця в світових рейтингах Україну зробили уряди Яценюка та Гройсмана своєю корупційно-деструктивною політикою. Насправді ж, шанси на посилення санкцій проти РФ впали через непомірне бажання вищих посадових осіб режиму Порошенка-Авакова заробляти на всьому (від війни і до кожної операції з бюджетними коштами). У результаті не блокада зробила Україну слабкою. Слабкою українську армію, українську економіку та міжнародну позицію України зробила українська влада своїми корупційно-олігархічними договорняками та рішеннями.

Протягом двох місяців весь склад РНБО разом з контрольованими, або купленими ЗМІ та «експертами» поливали брудом блокадників та громаду, що їх підтримувала. Порошенко і його «свита» обзивали нас «агентами Кремля», ворогами України і причиною усіх економічних, енергетичних та політичних бід. Цікаво тепер буде запитати в Порошенка за «шахтарів, що почнуть проти нас воювати», в Гройсмана за «віялові відключення», в Туки за «порушення справи проти РНБО як організаторів блокади», в Насалика за «надзвичайний стан в енергетиці і безальтернативність антрациту». Виявилось, що влада банально визнала, що вона лицемірна і брехлива. Влада усім сказала, що вона запроваджує блокаду не заради повернення полонених, відновлення територіальної цілісності чи захисту від агресора, а тільки заради того щоб повернути олігарху Ахметову його підприємства. Така системи цінностей (тобто цін). А на цей час буде закупляти вугілля з «ЛДНР» напряму через РФ по «священній формулі» Роттердам+. Тому наступний необхідний крок – заборона на імпорт вугілля з РФ.

Влада намагається продемонструвати свою силу. Силові затримання та розгони, автоматичні черги та погрози, обмеження пересування волонтерів та вилучення законно набутої зброї – це акції залякування «по-новому». І виникає стійке враження, що якби усі ці ресурси були кинуті на державну блокаду Донбасу і на мобілізацію усіх ресурсів проти російського ворога, то шанси на перемогу у війні на сході б зросли у декілька разів. Але, на жаль, для Порошенко важливіша не перемога над ворогом, а перемога над власним народом ціною Мінських та контрабандних договорняків. І саме тому у сьогоднішньому рішенні РНБО проголошена чергова мантра «безальтернативності» Мінських домовленостей, погроза у формі «вжити вичерпних заходів з нейтралізації можливих збройних провокацій» та чергова стратегія відходу «із забезпечення безпечного і надійного функціонування паливно-енергетичного і металургійного комплексу України». І це на фоні погрози силового перевороту у стінах українського парламенту.

Порошенко і Аваков можуть стати драйверами децентралізації в державі. За однієї умови. Якщо і далі своїми діями проти блокади будуть підштовхувати громади до прямого тиску на ОДА областей.

Краще пізно, ніж ніколи: санкції проти російських банків

Порошенко у своєму указі на виконання рішення РНБО ввів санкції строком на один рік до ПАТ «Сбербанк», ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «ВТБ БАНК», ПАТ «БМ БАНК» в частині запобігання виведенню капіталів за межі України на користь пов’язаних з ними осіб. Це правильна і вже давно назріла (ще з 2014 р.) перша частина рішення. Причиною цього рішення є те, що відповідні банки, є 5 найбільш наближеними до державних структур російського агресора фінансовими установами (структура бенефіціарів: http://www.epravda.com.ua/publications/2017/03/17/622753/ ). Поштовхом до цього рішення стало визнанням «Сбербанком» та банком «ВТБ» фейкових «паспортів ЛДНР». 15 березня до них долучився і «Юнікредит». В перші ж дні російські банки відреагували на санкції блокуванням видаткових операцій.

Україна повинна продовжити рух до захисту фінансового суверенітету від зовнішніх ворогів (держави-агресора) та внутрішніх ворогів (корупційних та олігархічних схем керівництва держави чи НБУ). До 5 банків під санкціями варто додати і інші банки («Юнікредит», «Форвард», «Альфа Банк» та ін.). Санкційний на інший тиск на російській банки варто продовжити, щоб досягти двох з основних цілей, а саме, перше – створити умови для припинення їх діяльності, друге – створити можливість для їх «відходу з України». Перший сценарій є більш складним, адже тоді є загроза бюджетного навантаження у компенсації 36 млрд. грн. українських вкладників російських банків і саме тому українцям пора задумуватись над тим, щоб припинити свою співпрацю з банками держави-агресора і російським бізнесом загалом. Що перших, що другого треба дотискати.

Міжнародний вимір подій на Донбасі: договорняки в силі

Міжнародні події останніх днів щодо окупованого Донбасу, що могли загубитись:

Перше, колективне здивування, занепокоєння та засудження від ЄС та окремих держав Європи (Німеччина, Франція), США та РФ рішення РНБО про блокаду. ЄС, до прикладу здивований різкою зміною політики влади, буде уважно слідкувати і т.д. ФРН вважає це актом віддалення Донбасу, Франція закликає його скасувати, а США переживає про небезпечні наслідки. В РФ же заявили, що рішення РНБО суперечить Мінському договорняку. І збіглись на диво антиукраїнські і «антрацитні» інтереси різних гравців.

Друге, Рада ЄС на півроку продовжила санкції проти громадян України і Росії, введені через загрозу територіальній цілісності України. Також ЄС не визнає документів самопроголошених ДНР і ЛНР і не пускатиме до себе їх власників. У свою чергу, посол ЄС в Україні заявив, що місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей, можливі за умови участі в них українських партій та українських ЗМІ, які повинні висвітлювати ці вибори. Що ж до зустрічі Трампа і Меркель, то основним її результатом стала підтримка обома «мантри про безальтернативність Мінська-2». В Кремлі ж заявили, що не розглядають сценарії інтеграції окупованих районів Донбасу до складу РФ.

Висновок: «Мінський договорняк» між Порошенком і Путіним під дахуванням західних еліт все ще в силі. Рішення про блокаду авторами договорняка розглядається як перепона на шляху реалізації «мінського розміну» української державності. Саме тому блокада має бути захищена від «мінської загрози».

Події навколо Криму: змова щодо здачі укріплюється

Події останніх днів щодо окупованого Криму, що могли загубитись в дискусії про блокаду:

Міжнародний аспект: Перше, посол України при ЄС закликав створити міжнародний механізм для деокупації Криму.

Друге, ЄС у заяві «зовнішньополітичного представника» Могеріні та Резолюції Європарламенту заявив про невизнання анексії Криму, відданість політиці санкцій та вимоги до РФ припинити порушення прав людини у Криму (зокрема, і в контексті звільнення незаконно утриманих Сенцова, Кольченка, Сущенка, Чийгоза та ще 27 осіб). Amnesty International констатувала чергове погіршення з правами людини в Криму (є інформація про тортури над Пановим). У свою чергу США, Канада та Литва заявили, що засуджують анексію Криму і збережуть відповідні санкції проти Росії. Росія ж заявила, що не буде домагатися зняття міжнародних санкцій за рахунок угод зі США щодо Криму (у Росії 97% вважають Крим російським) і розгорнула в АР комплекс радіоелектронної боротьби для контролю кораблів НАТО. При цьому, РФ зазначила, що рано чи пізно Київ визнає «референдум» у Криму 2014 року.

Третє, МЗС виступила з гострою реакцією на візит сербських парламентарів до Криму та їх заяви про визнання Криму територією РФ). Також німецький концерн Siemens підозрюється у порушення режиму санкцій проти Криму та поставках газових турбін через РФ.

Внутрішній аспект. Перше, Кабмін ухвалив законопроект, який дозволить депортованим з окупованих територій України повернути своє майно не пізніше трьох років після деокупації. Друге, Малиновський районний суд Одеси конфіскував танзанійське судно «Sky moon» за незаконний захід у порти Криму. Третє, на Чонгарі відкрили телевежу, мовлення з якої зможуть бачити й чути мешканці окупованого Криму.

Висновок: Багато слів і риторики в міжнародних партнерів, але мало дій (волі). Мало слів і риторики та декілька незначних дій в української влади (волі). У результаті втрата шансів на де окупацію з «космічною швидкістю».

Заборонити Самойловій в’їзд на територію України

РФ підготувала чергову провокацію: російська співачка з обмеженими можливостями Юлія Самойлова, яку РФ вирішила відправити на Євробачення у Київ, в порушення українського законодавства брала участь у концерті в окупованому Криму у 2015 році. Реакція офіційних органів влади (перш за все, СБУ) може бути лише одна – це заборона на в’їзд Самойловій на територію України, а, отже, фактична відмова в участі Самойловій у конкурсі Євробачення. Ця російська співачка порушила законодавство нашої держави, своєю участю потурає вчиненню РФ міжнародного злочину з окупації Криму, а її фізичний стан не може слугувати виправданням вчинених нею правопорушень. І таке рішення має бути прийнято до всіх російських виконавців, що діють проти територіальної цілісності та суверенітету України.

Корупційно-фінансова основа польського шовінізму

Білорус Олександр Усовський отримав від Росії 100 тисяч євро, щоб профінансувати діяльність антиукраїнських груп в Польщі. Антиукраїнські акції білорус влаштовував на замовлення російського бізнесмена Костянтина Малофєєва та депутата Держдуми РФ від “Єдиної Росії” Костянтин Затуліна. Можна підозрювати, що і часті акти вандалізму проти польських консульських установ та історичних пам’яток на Львівщині, так само є складовою цієї російської кампанії на підрив відносин України та Польщі. Україна повинно жорстко відреагувати на таку підривну діяльність проти нашої держави і вимагати від Європи відкриття кримінальних справ на пособників російського агресора та ввести персональні санкції проти російський спонсорів такої діяльності.