Автор – Роговик Олексій, голова Free Voice Information Analysis Center

Джерело: site.ua

фото Георгія Ключника

фото Георгія Ключника

Внутрішня політика

Зараз усі хто чимось не любить Саакашвілі чи будь-якого іншого опозиційного політика будуть концентруватись виключно на вчорашніх подіях на ПП “Шегині”. Однозначно, закон має бути пріоритетом для вирішення будь-яких ситуацій, але напевно ми усі з Вами повинні визнати, що бувають такі екстраординарні ситуації, коли закон втрачає свою легітимність, або легітимність втрачають його “носії”. Приклад? Майдан, шановні друзі. Під час Майдану злочинною владою Януковича було прийнята купа законів, включно з так званими “законами 16 січня”, які порушувались учасниками Майдану. Майдан – не був безладом, а був реакцію на безлад, який розвів у країні Янукович. Був наслідком практик в якій Януковичу можна було робити що завгодно, а Майданівців карали за будь-що. Несправедливо.

Що відбулося вчора на ПП “Шегині”? Відбулися наслідки від злочинних і незаконних дій Порошенка, Авакова та їх пригодованих посіпак проти Михайла Саакашвілі. Спочатку Порошенко незаконним указом позбавив громадянства всесвітньо відомого реформатора. При тому, сам Порошенко вже давно міг би сісти за десятки злочинів, які він вчинив проти України. Протягом двох днів ми чітко бачили, що влада не має жодної волі повертатись у правове русло і чітко позначила свою позицію не пускати Саакашвілі на територію України. Це усі могли бачити у відео з потягу Інтерсіті з Перемишля, який незаконно затримали і не пускали. Це було видно на всіх ПП, яких огородили, замурували і напхали правоохоронців. Це було видно з сотень проплачених тітушок, що вільно гуляли і загрожували безпеці людей. Українська держава, яку окупував і узурпував Порошенко і банда офіційно оголосили, що Конституція і закони щодо Саакашвілі не застосовуються, що йому відмовлено у всіх правах як критику влади, і як загрозі олігархічній і корумпованій системі. Можливо саме цим були спричинені подальші події. І правоохоронці звичайно можуть відкривати справи і знову пробувати пересаджти усіх учасників вчорашніх подій, але мені здається, що щоб відновити законність в країні правоохоронці мають спочатку пересадити фундаторів системи правового свавілля і олігархічних договорняків як Порошенко, Аваков, Ахметов та інші. Лише тоді можна говорити про якусь правову оцінку вчорашніх подій. Закон має бути рівним для всіх, а якщо він діє лише щодо “обраних” для переслідувань влади, то це закон втрачає народну легітимність і призводить до вище означених наслідків.

Тримання від вартою для «атовця», застава для лікаря Майдану

Вчора у Галицькому районному суді міста Львова розглядалися справи двох активістів, що були затримані у зв’язку з подіями на ПП “Шегині”.

У першій справі по учаснику та переселенцю Олександру Бурцеву суддя Віталій Радченко (що був переведений Порошенком з Донецької області) прийняв рішення про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Санкції інкримінованих йому злочинів передбачають 5 років позбавлення волі. Суду звернули увагу на особливий стан здоров’я підозрюваного, поставлені під сумнів докази його “дій”, матеріали та аргументи слідства, потужний виступ підозрюваного.

У другій справі по учаснику АТО, антикорупційному активісту та лікарю Майдану Василю Кацю той же суддя прийняв рішення про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави на суму 32000 гривень. Санкції інкримінованих йому злочинів також передбачають 5 років позбавлення волі. Активіст має двох дітей, зокрема, віком 2 роки і 7 місяців, його дружина перебуває у декретній відпустці.

Судовий процес йде дуже жорстко. Адвокати захисту вщент розбивають “докази” прокурорів і слідчих, але, на жаль, це не змінило рішення суду. Такою є відповідь влади.

Суд визнав перемогу захисту над аргументами прокуратури по Сакварелідзе

Вночі Галицький районний суд міста Львова відмовив прокуратурі в обранні запобіжного заходу для David Sakvarelidze . Це означає, що щодо нього не буде застосоване ані тримання під вартою, ані застава, ані навіть особисте зобов’язання (обмеження пересування).

Вчорашні події вразили багато чим. Спочатку відбувався процес ініціювання розгляду справи невідкладно (через звернення 7 народних депутатів). Як зазначали адвокати у їх практиці дуже давно вже не було такого, щоб сторона обвинувачення не приходила на розгляд власного ж клопотання. Через це усім довелось чекати прокурора годину і подумки сумувати про стан правоохоронної системи. Як стало відомо з повідомлень ЗМІ двоє прокурорів попередньо відмовились від підтримки обвинувачення у цій справі.

Після цього адвокати захисту годинами вщент розносили аргументи прокуратури раз за разом доводячи, що необгрунтованою є як сама підозра щодо вчинення злочину, так і ризики щодо запобіжного заходу. Адвокати не раз відзначали як неналежний рівень і якість підготовки документів, так і самого прокурора. В той же час, виступи адвокатів Олег Мицик, Valeria Kolomiets та інших заворожували професійністю та глибиною юридичних знань і мають демонструватись студентам для професійного становлення. Вчора у їх виступах відбувалось свято юридичної майстерності та практики.

У кінцевому результаті суд повністю погодився з аргументами захисту і прийняв законне та справедливе рішення. За що суддя у залі був “нагороджений” оплесками та скандуванням “Суду честь”. Така принциповість суду на фоні напевно наявного зовнішнього тиску вразила усіх. Ось так відбулась серйозна і можливо ключова перемога сторони захисту та поразка сторони обвинувачення.

Зовнішня політика

Про міжнародну дискусію щодо миротворців на Донбасі

Після російського та українського варіантів введення миротворців на Донбас та в період до початку реальних переговорів в публічну дискусію включився Захід.

Позицію США чітко позначив на YES спецпредставник Курт Волкер: “Зараз відкритий шлях до діалогу та для узгодження справжньої миротворчої місії. Тієї, яка би відповідала за безпеку на всій території. Тієї, яка би контролювала український бік російсько-українського кордону. Тієї, яка би забезпечувала зберігання та моніторинг важкого озброєння. Те, що Росія запропонувала миротворців – це крок вперед, оскільки до того Росія була категорично проти. Однак ті обриси мандату місії, які запропонувала Росія, лише поглибили би конфлікт”. Критерій “повного доступу” вже підтримала Меркель, а Порошенко заявив, що ідею такою підтримують Франція та Британія. Поруч з тим низка західних спікерів (держсекретар МЗС Британії Алан Дункан, екс-держсекретар США Джон Керрі, екс-посол США в ООН Джон Болтон) заявили про те, що ідея з миротворцями може бути “російською пасткою”, “під частковим впливом РФ” “небезпечною”. Також були заяви і щодо складності прийняття рішення про миротворців на РБ ООН (Генеральний секретар ОБСЄ Томас Ґремінґер) та мінімального терміну в 6-8 місяців для реалізації ідеї (віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе).

Позиція України багато в чому схожа до “критеріїв Волкера”: “Перше – ніякі спроби легітимізувати цією резолюцією російський протекторат на Донбасі неприпустимі. Друге: мандат має охоплювати всю територію Донбасу, включаючи неконтрольовану ділянку кордону, інакше це не матиме ефективності. Третє: мандат має включати і виведення російських регулярних військ, і вивезення завезеного росіянами озброєння, і перші кроки з нормалізації ситуації, включаючи роззброєння бойовиків”. Як бачимо, позиція МЗС більш гостріша за оголошену позицію Волкера.

Загалом ідея з миротворчою місією є адекватною і перспективною в питаннія вирішення конфлікту на Донбасі. Але питання полягає в тому чи не будуть мати місце ризики, про які зазначають експерти і про які кажуть окремі західні спікери. Цілком зрозуміло, що тема миротворців може стати платформою для проштовхування окремих елементів антидержавних Мінських домовленостей в обхід українського парламенту та суспільства. Цілком зрозуміло, що в “грубому узгодженні позицій” окремі національні інтереси України можуть бути віддані у жертву, бо зрозуміло, що РФ не буде просто так поступатись своїми. Це саме той випадок коли “диявол і деталях”. Тому якщо “формула миротворчості” не буде як мінімум середнім арифметичним між позицією Волкера та України, то тоді ця формула буде великою загрозою і бомбою під наш суверенітет. При цьому, важливим також буде відбити на цьому фоні спробу РФ частково скасувати санкції (це вже припустив Расмуссен, але спростував Волкер і Рада ЄС, що продовжила санкції на 6 місяців).

Ризики «євроінтеграційного популізму»

У своєму щорічному посланні Порошенко багато уваги звернув на перспективи євроінтеграції України. Всі вже знають, що ця ідея має стати “передвиборчим фетишем” для другого туру і саме тому цю тему варто копати глибше, не дати можливостей для “євроінтеграційного популізму”. Очевидно, що стратегічно для настільки нереформованої, корумпованої та інституційно слабкої країни такі перспективи є надто примарними. Та у євроінтеграції найважливіше – це не ярлик членства, а шлях трансформацій та адаптацій європейських практик, що приводять країни до західних стандартів. І тому дуже важливо щоб ми не “витали у хмарах”, а ділили “євроінтеграцію” на малі завдання. І тверезо оцінювали гучні і популістичні заяви чиновників.

У посланні відзначено: “У липні на саміті Україна – ЄС українська сторона внесла на розгляд керівництву Євросоюзу нові ініціативи щодо нашого бачення стратегічного довгострокового співробітництва. Це асоціація з шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, приєднання до Енергетичного союзу ЄС, вступ у дію спільного авіаційного простору та єдиного цифрового ринку”. Це хороші завдання, що мають бути серйозно промоніторені. До прикладу, щоб ми розуміли, колишній Генсек НАТО Расмуссен заявив, що ідея з приєднанням до Митного союзу може бути втілена лише за 17 років. Інші ідеї можливо є лише дещо ближчими. До інших “опорних позицій” очевидно будуть додані і питання скасування плати за роумінг між ЄС та Україною (пропозиція Європарламенту). Старим / новим викликом для цього вектору стане перегляд Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (торговий представник України Микольська вже заявила, що угода є застарілою і потребую доопрацювання, зокрема, в частині квот). Як видно з дійсного порядку денного він цілком перебуває на стадії початкових переговорів, а перспективи втілення є далекосяжними. Європа і далі залишається від нас настільки далекою наскільки ми далеко перебуваємо від успішно реформованої країни.