Автор – Роговик Олексій, голова Free Voice Information Analysis Center

Джерело: site.ua

site.ua

site.ua

Внутрішня політика

Інтерпол не шукає друзів Порошенка

Інтерпол більше не розшукує Януковича, Клюєва, Ставицького і Онищенка. Інтерпол не шукає друзів і партнерів Порошенка, який насправді і не думав сприяти їх переслідуванню. Навіть на публіку не старається імітувати процес. І не соромно йому не переслідувати своїх однопартійців по Партії Регіонів і партнерів по брудним корупційним енергетичним і політичним схемам.

Ілюзіоніст-Гройсман

А у Гройсмана народ все багатіє і багатіє. Тільки народ той того всього ніяк не помітить. У Гройсмана є великий і сильний талант. Він бачить те, чого не бачать інші. То 5% зростання ВВП, то проривні реформи, то безальтернативне вугілля з Донбасу, зарплати зростають швидще цін. Цей брехун-ілюзіоніст навіть якщо вся Україна буде палати буде розказувати, що це народ так “вогниками” святкує свій неймовірно високий рівень життя. Показав не як керувати, а як подавати.

Економічні «здобутки» режиму

Міжнародний інвестиційний банк (банк Порошенка) за підсумками січня-березня 2017 року отримав 26,818 млн гривень чистого прибутку, що в 2,9 разу більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Заборгованість з виплати заробітної плати в Україні в березні 2017 року зросла на 3,7% в порівнянні з лютим і на 1 квітня становила 2,07 мільярда гривень.

 

Зовнішня політика

Відсутність «прогресу» щодо Донбасу – чудовий результат

Чергові “високі” зустрічі щодо Донбасу завершились нічим. І це чудовий результат. Бо основні Західні гравці разом з Путіним і далі живуть мантрою про безальтернативність Мінських домовленостей (з особливим статусом, виборами під дулами російських танків та за прямого діалогу між сторонами ніби-то “внутрішнього конфлікту”). Єдине і важливе на що варто звернути увагу – це те, що Путін визнав, що громадянське суспільство та опозиційні політики обмежили можливості Порошенка продати Україну за “Мінським сценарієм”. Путін засмучений, що йому не вдалось поза спиною українців “порішати” з Порошенком усе: від незалежності і до суверенітету України. Та це жодним чином не означає, що спроби альянсу Порошенко-Путін просунути “Мінське самогубство” не продовжаться. Все залежить від пильності українців.

Дипломатичні «танці» на крові українських воїнів

На фронті окупованих територій без змін. На всі руки майстер Ірина Геращенко висмоктує з пальця інфопривід і заявляє, що Путін шукає способи для зупинки «Нормандського» і «Мінського» форматів. Найцікавіше в тому, що неможливо ані зупинити те що стоїть, ані вбити те, що і так вже мертве. «Нормандський» і «Мінський» формат вже давно стали полем пустопорожніх бесід корупційної української влади та її дороговартісних «представників» (фундатора олігархічної системи Кучми та спонсора його «високої дипломатії» і державного зрадника Пінчука) з великими «друзями України». «Дипломатичні танці безальтернативного Мінська» на кістках і крові українських воїнів давно нічого не дають Україні. Вони дають щось лише бізнес-інтересам таких як Порошенко і Ахметов, бо для їх контрабанди, торгівлі з терористами і політичних інтересів ці переговори залишаються важливими. Усі ці формати по своїй суті і природі нічого вже не можуть дати Україні, бо очевидно, що усі учасники цих форматів Порошенко, «путінські маріонетки» та Західні партнери намагається протягнути юридичний гібрид з врегулювання «внутрішньоукраїнської кризи». Перемоги здобуваються на полі бою. Поразки здобуваються при підписанні капітулятивних документів. А тому лише адекватне юридичне трактування агресивних і військових дій РФ, статусу територій Донбасу як окупованих і тотальне зміцнення боєздатності армії є гарантіями перемоги. Все інше – спроби втягнути нас Порошенком і його «друзями» в коло поразки.

Для кого війна, а для кого надприбутки

У зоні АТО в районі Світлодарської дуги загинули троє українських військових. Для нас вони герої, що захистили наше життя від агресора.

Для таких як Ахметов – це люди, які захистили їх бізнес-інтереси. Для них наші герої статистика. Для Ахметова вона вкладається в новину: “Компанія ДТЕК Ахметова у четвертому кварталі 2016 року подвоїла операційний прибуток у порівнянні з 2015 роком”. Українці бідніють. Ахметов заробляє. Ось що таке вигода на крові українських героїв.

Проросійське сімейство та партнери Порошенка

Син Порошенка танцює хіп-хоп у футболці з написом Russia. Жінка Порошенка буде вести спортивну передачу на каналі Ахметова (який є одним з пособників війни на Донбасі). Один з представників команди-переговірників президента кум Путіна. Ставленик президента у Нацбанку Гонтарєва прикривала банківські активи РФ. І цей список безкінечний. Чому дивуватись? Чи може це дивувати після торгівлі з терористами і політичного партерства з агресором в контексті “Мінських процесів”? Агресор і окупант до цих пір не визнаний ворогом. Бо ворогом він є для українського народу, але аж ніяк не для української влади.

Колективне забуття деокупації Криму

На кримському фронті майже без перемін. Для української влади питання Криму давно втратило актуальність. Бо влада, що дозволила агресору окупувати Крим, взяла за основу своєї подальшої політики мовчазну здачу півострова і його жителів окупантам. І все для влади було б спокійно якби міжнародні організації, експерти та українське суспільство час від часу не нагадували б режиму, що в нас взагалі-то є велика і неподолана донині проблема (яку через Міжнародний суд ООН не вирішити). Комітет міністрів Ради Європи (КМРЄ) ухвалив перше від 2014 року окреме рішення щодо Криму (http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/…/4/7065329/). Деякі автори надмірно перебільшили значення цього рішення в юридичному сенсі, але в політичному сенсі воно є нагадуванням і «пинком» не тільки російському агресору, але й бездіяльнісній корупційні українській владі. Рішення Ради Європи є спробою нагадати про необхідність захисту національних інтересів України в умовах грубого порушення норм міжнародного права (і між рядками: в умовах неготовності зацікавлених сторін боротись за деокупацію півострова). РФ же відреагувала на це рішення традиційно: офіційно повідомила що не буде виконувати «рішення, що ухвалені без консенсусу» і що готує проекти рішень-відповідей проти України. І підкріпила це спробою захопити український катер в українських територіальних водах.