Автор – Овещенко Д., аналітик ІАС.

Стан економіки Росії як держави-агресора все більше привертає увагу дослідників. У сучасних умовах стало зрозуміло, що агресивність зовнішньополітичної поведінки та позицій окремих держав у значній, а деколи і визначальній мірі залежить від базових економічних підстав такої політики та здатності відповідної державної системи забезпечувати і підтримувати обраний курс. Дослідження стану російської економіки стає важливим тому, що будь-яка агресія потребує ресурсів, а їхня відсутність або брак можуть зробити агресію неможливою або хоча б зменшити її інтенсивність.

http://zn.ua/

http://zn.ua/

Економічна криза в Росії почалась ще до збройного конфлікту з Україною та до введення США та ЄС санкцій, проте як перше, так і друге лише поглибили цю кризу. Протягом багатьох років у Росії відбувається вивід капіталу. Це є однією з найбільших проблем. Відтік капіталу з Росії згідно з оцінкою Центробанку за 2014 перевищив усі прогнози і склав більше $150 млрд. Причому найбільший відтік стався восени 2014 року, коли для Росії фактично закрилися ринки зовнішнього капіталу та були введені нові санкції.

Одним з важливих системних показників стану економіки Росії став курс її національної валюти. А. Аслунд вважає, що факторів, які спричинили різке падіння курсу рубля, чимало. Але остаточним поштовхом стало усвідомлення ринком того, що Росія не здатна виплачувати борги: «Я думаю,  ринок зрозумів, що фінансова ситуація в Росії набагато гірша, ніж вважалося раніше. Фінансові санкції означають замороження ліквідності для Росії. Раніше думали, що зовнішній борг Росії не такий великий відносно ВВП, але, якщо немає ліквідності, це немає значення. Немає готівки. Коли всі це зрозуміли, ринок почав продавати Росію. Кінця санкціям не передбачається і практично жодного зовнішнього кредитування в Росію не надходить. У цій ситуації Москва мало що може зробити. На одні фактори, що призвели до економічного падіння, Росія не може впливати, на інші – не хоче. Андерс Аслунд говорить: «У цій кризі не буде дна, якщо не буде змін. Є три основні причини для сьогоднішніх проблем у Росії. Перше – погана економічна політика. Державна корупція, протекціонізм лише посилилися в останні роки. Друге – фінансові санкції, що завдали сильного удару по російській економіці. І третє – падіння ціни на нафту. Росія нічого не може зробити з низькою ціною на нафту, яка, скоріш за все, залишиться низькою протягом довгого часу. Росія може вивести всі війська з України. Це найкраще та найшвидше, що могла б зробити РФ для своєї економіки. З приводу реформування економіки – сумніваюся, що Президент Путін може бути реформатором. Як правило, клептократи – погані реформатори. Отже, зміна режиму – єдине, що може змінити економічну політику Росії».

Сьогодні в Росії відбувається обвал фінансової системи. Тут слід зазначити, що саме агресивна політика В. Путіна проти України катастрофічно обвалила російську фінансову систему. Громадяни Росії починають відчувати економічні проблеми вже не абстрактно, а на своїх гаманцях. Долар і євро стрімко зростають. ПРАЙМ повідомляє, що в цілому з середини липня бівалютний кошик подорожчав майже на 4 рублі, подолавши психологічну позначку в 60 рублів, і піднявся до рівня 62,7 рубля. Однією з головних причин атаки на рубль аналітики називають здешевлення нафти на світових ринках. Пов’язано це з, як і раніше, високим рівнем пропозиції чорного золота, яке перевищує попит.

Ускладнює ситуацію з фінансами і триваюче вивезення капіталу з Росії, що спричинене нестабільною політичною ситуацією, макроекономічною нестабільністю, конфіскаційним характером оподатковування, ненадійним забезпеченням прав власності. Виводячи валюту за кордон, фізичні та юридичні особи намагаються уникнути втрат від інфляції, високого оподаткування. Наслідком усього цього є потужний відтік капіталу з країни з використанням таких засобів, як заниження сум у рахунках-фактурах при експортних операціях, оформлення фіктивних авансових платежів за рахунок імпорту, а також банківські перекази в обхід існуючих заходів контролю.

У Росії також існує серйозна проблема з регіональною заборгованістю, адже стан економіки 20 російських регіонів відповідає дефолтному. До такого висновку прийшли фахівці Центру аналізу доходів і рівня життя НДУ Вищої школи економіки (ВШЕ), пише УНІАН з посиланням на «Ведомости». Економісти зазначили, що, «хоча в Росії дефолт регіонів через політичні причини не можливий, характеристики регіонів цієї групи йому відповідають». Мова йде про зниження бюджетної забезпеченості (витрати на особу з урахуванням індексу бюджетних витрат у більшості таких регіонів у 1,5 раза нижчі, ніж середньорегіональні 61 тис. рублів), високий або надвисокий борг, а також високий бюджетний дефіцит. Як зазначають у Центрі аналізу доходів і рівня життя НДУ ВШЕ, у регіонах Росії вже йде процес скорочення соціальних витрат, можливості оптимізації несоціальних витрат практично вичерпані. При цьому за останні п’ять років (у 2009-2014 роках) зростання фінансування соціальних статей у регіональних бюджетах становило більше 80% при тому, що номінальні витрати за той же період збільшилися на 43%. На тлі стагнації цей фактор призвів до кризи регіональних бюджетів: минулого року в 47 регіонах борг перевищив більшу частину доходів, дефіцит бюджету майже в половини регіонів перевищив середньорегіональні 5%.

http://www.rbcdaily.ru/

http://www.rbcdaily.ru/

У Росії дуже відкрита економіка, відповідно вона є дуже вразлива до санкцій зовні. Найбільші сектори російської економіки, такі як енергетичний, банківський, мають позики в сотні мільярдів доларів за кордоном. Відповідно санкції, введені проти цих секторів, матимуть суттєвий вплив на ВВП країни та на компанії зокрема. У травні 2015 обсяг виробництва в основних сферах російської економіки впав на 6,8%. Востаннє більше було тільки у вересні 2009 року, коли індекс знизився відразу на 7,6%, пише РБК.  «Санкції зіграли серйозну роль, посиливши ефект падіння цін на нафту. Сьогодні російська держава та компанії хотіли б отримати на зовнішньому ринку кредити та інвестиції, щоб пережити важкий період, але санкції не дають цього зробити. Якщо санкції не будуть скасовані, спад російської економіки в 2015-му становитиме близько 4% і продовжиться в 2016-му. Особливе занепокоєння викликає банківська система: якість її активів погіршується з кожним днем», – сказав “Сегодня” С. Гурієв. Лідери ЄС дали зрозуміти: поки всі пункти “Мінська-2″ не будуть виконані, скасування чи послаблення санкцій не буде. Керівництво ЄС та експерти впевнені, що введені обмеження боляче б’ють по економіці РФ, адже, за підрахунками глави Мінфіну РФ А. Сілуанова, від санкцій і падіння цін на нафту РФ недорахувалася $200 млрд.

Як зазначають Ю. Городніченко та О. Талавера у матеріалі VoxUkraine, падіння цін на нафту є найбільш ефективною «санкцією». Попередні обмежувальні заходи збільшили вартість кредитів і видобутку цієї сировини. Загалом це схоже на ситуацію з концерном “Калашников”, оскільки “Роснефть”, ймовірно, отримає підтримку від уряду РФ. Таким чином безпосередній вплив на “Роснефть” може бути малим. Водночас тривале збереження санкцій спустошуватиме казну російського уряду. Без великих доходів від продажу нафти уряду Росії доведеться вибирати між скороченням підтримки для таких компаній, як “Роснефть”, і скорочення інших державних витрат (на охорону здоров’я, освіту тощо). Будь-який з варіантів може виявитися дуже дорогим для політичного режиму в Росії. Таким чином, розрахунок уряду США полягає в тому, що російський уряд, як до того влада Ірану, врешті вирішить серйозно вести переговори та повернутися до дотримання міжнародного права.

ZN.UA зазначає, що падіння ціни на нафту перевірить оптимізм Президента Путіна, який заявив, що найгірший етап економічної кризи вже пройдено. Для збалансування бюджету РФ необхідна ціна нафти $ 80 за барель, але, за прогнозами Центрального банку, ціна за барель становитиме $60.

Не можна не згадати про Крим. Анексований півострів приносить Росії все більші проблеми, адже, як зазначають Ю. Городніченко й О. Талавера, новий раунд санкцій охоплює основні порти в Криму, у тому числі в Керчі, Феодосії, Севастополі, Ялті та Євпаторії. Під удар потрапила також Керченська поромна переправа. Поліпшення комунікації між материком і півостровом дуже важливе для Росії: рух через Керченську поромну переправу нестабільний та залежить  від погоди. Час очікування може дуже сильно змінюватися, залежно від погодних умов і періодів пікового попиту. Те, що віднині транспортно-пересадочні вузли опинилися в санкційному списку, зробить подорожі та перевезення Крим-Росія більш проблематичними. Загалом цей блок санкцій збільшує ціну, яку доведеться заплатити за ведення бізнесу на території півострова. Як наслідок, російські платники податків будуть змушені сплачувати більший рахунок за окупацію Криму. Дорогі та нестабільні поромні сполучення, вірогідно, приведуть до зниження суспільної підтримки окупації, адже рівень життя без транспорту, ймовірно, погіршуватиметься і надалі (до прикладу, збільшення транспортних витрат може призвести до зростання цін у Криму). Відповідно до прогнозів VoxUkraine, Крим поступово перетворюється у відсталий, депресивний регіон на зразок Придністров’я, Абхазії, Південної Осетії.

Стає очевидним той факт, що Росія вперше з часів розвалу СРСР опинилася в настільки скрутному становищі. Це навіть визнав російський Прем’єр Д. Медведєв. Російський Прем’єр визнав, що негативні тенденції в російській економіці у 2015 році поки зберігаються. Так, ВВП у січні-березні знизився на приблизно 2%, обсяг промислового виробництва — на 0,4%. Також відбувся спад в інвестиціях. Це лише офіційні дані. Російська опозиція вказує на гірші показники. Водночас експерти Світового банку прогнозують, що  при  нинішньому рівні санкцій та цін на нафту протягом найближчого року реальний ВВП Росії далі залишатиметься нижчим від рівня 2012 року.

http://focus.ua/

http://focus.ua/

Центр новин ООН повідомляє, що експерти МВФ передбачають продовження спаду економіки в 2015 році. Фахівці прогнозують зниження ВВП Росії на 3,4% внаслідок зменшення внутрішнього попиту, що знаходиться під впливом падіння реальної заробітної плати, підвищення вартості капіталу та ослаблення довіри. На думку експертів, зовнішньоекономічне становище країни також залишатиметься складним, зважаючи на зменшення використання позикових коштів через обмежений доступ на ринки. При цьому очікується зниження інфляції, пов’язане з ослабленням наслідків падіння курсу рубля, обмеженнями на індексацію заробітної плати в бюджетному секторі та загальним економічним спадом. Відновлення зростання економіки Росії прогнозується на 2016 рік. Однак в умовах існуючої сьогодні геополітичної напруженості потенційні темпи зростання оцінюються на рівні не більше 1,5% на рік.

Euronews повідомили, що російський Центробанк ухвалив рішення знизити базову відсоткову ставку від 12,5% до 11,5% з 16 червня 2015 року. Він пояснив цей крок ризиком значного «охолодження економіки». Скорочення було прогнозованим, адже протягом певного часу коливання валютних ринків у Росії супроводжувалося падінням інфляції. Попереднє зниження базової ставки в Росії відбулося 30 квітня, коли Центробанк знизив її від 14% до 12,5%.У Москві кажуть, що готові вжити подальших заходів, якщо інфляція й надалі падатиме.

Натомість Росія вводить свої санкції. Росфінмоніторинг, державний орган, що стежить за фінансовою дисципліною у Росії, ввів санкції щодо банків з 41 країни світу. Банки повинні негайно повідомляти Росфінмоніторингу про операції клієнтів (як громадян, так і компаній), які є резидентами 41 країни: США, Канади, Євросоюзу (включає 28 держав), Австралії, Норвегії, Ірану, Сирії, Судану, Нової Зеландії, Аргентини, Мексики, Швейцарії, Північної Кореї, Ямайки. Голова Комітету економістів України А. Новак вважає, що введення Російською Федерацією економічних санкцій у відповідь на санкції Заходу лише погіршать становище Росії, оскільки призведуть до відтоку іноземних інвестицій, а це в свою чергу потягне девальвацію рубля.

Внаслідок такої політики російського керівництва страждають звичайні росіяни. Deutsche Welle зазначає, що кількість росіян, які живуть за межею бідності, лише за останній рік зросла на 15%. За офіційною статистикою, кожен шостий росіянин має дохід нижчий за прожитковий мінімум, проте ці цифри дуже умовні, адже в таких опитуваннях враховується лише офіційний прибуток, уточнює економіст С. Смірнов, утім падіння рівня життя дуже відчутне, передусім через те, що зросли ціни. Агентство “Інтерфакс” з посиланням на дані опитування, проведеного Фондом “Громадська думка”, повідомляє, що майже кожен другий опитаний росіянин (49 відсотків) стурбований низьким рівнем заробітної плати. Зростанням цін на товари і послуги заклопотані 40 відсотків респондентів. У травні 2015 реальні наявні доходи росіян (без врахування обов’язкових платежів з поправкою на інфляцію) скоротилися в річному численні на 6,4%, наголошується в доповіді Росстату про соціально-економічне становище в країні. Реальні доходи росіян знижуються сьомий місяць поспіль: востаннє їх приріст у річному обчисленні відзначався в жовтні 2014 року. Більш того, з початку 2015 скорочення реальних доходів росіян практично з кожним місяцем прискорюється: у січні 2015 року, за уточненими даними Росстату, вони скоротилися в річному численні на 0,7%, у лютому і березні – на 1,6%, у квітні – на 3,9%. У цілому, за підсумками перших п’яти місяців 2015, доходи населення скоротилися на 3%, тоді як за весь 2014 рік – на 0,7%. Так швидко, як у травні 2015 року, реальні доходи росіян не падали вже більше п’яти років. Востаннє швидше вони скорочувалися в серпні 2009 року.

Росіяни дізнаються про реальну інфляцію в країні за ціною на інгредієнти на одну з найпопулярніших страв  – борщ, пише The Wall Street Journal. Пенсіонер, журналіст з Сибіру, документує зміни вартості інгредієнтів борщу, щоб побачити, наскільки зросли ціни на продовольство в країні, передає ZN.UA.  Вчителька на пенсії Н. Атучина зазначає, що купувала минулого року продукти для приготування борщу в своєму рідному місті Омську і витрачала при цьому на інгредієнти на місцевих ринках близько 165 рублів ($ 3,20). У квітні поточного року весь цей набір продуктів коштує майже 247 рублів. Її чоловік С. Комаровський розробив свій орієнтир у цінах і назвав його “Індекс борщу”. Так подружжя відстежує витрати на харчування в їхньому місті. З минулого року ціна на борщ зросла на 49,5%, що свідчить про реальну інфляцію в Росії.

http://abc8.ru/

http://abc8.ru/

Росія зазнала найбільш “суворої” місячної інфляції за останні 13 років в березні. Девальвація рубля, заборона імпорту – усі ці чинники зіграли свою роль. У цілому рівень інфляції піднявся до 16,9% у порівнянні з роком раніше, як свідчить держстатистика РФ. У більшості випадків інфляція позначилася на ціні продуктів для кінцевого споживача в Росії, у тому числі на інгредієнтах для борщу. Продовольча інфляція зросла на 23% у березні порівняно з попереднім роком, на 38% – на фрукти та овочі. “Ціни різко зросли в результаті девальвації рубля”, – говорить Юлія Баскакова, суспільно-політичний дослідник Росії. Заборона Кремля на імпорт продовольства додала 2,5 процентних пункти в загальний рівень інфляції Росії в лютому, за даними Міністерства економічного розвитку.

Ціна російського виробництва шоколаду, наприклад, зросла на 38% у минулому році, оскільки в продукті є імпортні інгредієнти, добавки, такі як сушені фрукти та горіхи, які потрапили під ембарго. Навіть основні продукти, зроблені або вирощені в Росії, подорожчали. Адже вартість імпортованих насіння, хімікатів, добрив та обладнання зросла, а рубль опустився. Виробники почали піднімати свої ціни на тлі подорожчання інших продуктів. У Москві економісти прогнозують сплеск цін до певного піку, після – цей процес сповільниться. Тижневий показник інфляції вже сповільнюється. Ціни на продукти харчування,  швидше за все, залишаться високими. “Питання в тому, чи будуть люди продовжувати ігнорувати все це, або почне накопичуватися невдоволення”,- каже російський політолог М. Виноградов. Поки що Федеральна антимонопольна служба підтримала ініціативу найбільших продуктових ритейлерів Росії та обмежує зростання цін на “соціально значущі” продукти протягом двох місяців.

Не зважаючи на таку складну економічну ситуацію та бідність у країні, російське керівництво прийняло рішення про знищення продукції, яка надходить з країн, що ввели проти РФ санкції. Тільки за один день, 6 серпня, в країні було знищено 320 тонн санкційних продуктів. Очевидним є той факт, що економіка Росії страждає через агресію та нікому незрозумілі амбіції її очільника, які можуть призвести до економічного краху країни. Основними причинами такого стану економіки РФ є надмірний вивід капіталу з країни, нестача інвестицій, регіональна заборгованість, агресивна політика щодо України. Війна з кожним днем вичерпує ресурси РФ, крім цього, санкції значно погіршили економічну кризу в країні, а їх економічний ефект усе більше поглиблюється падінням світових цін на нафту та загальним погіршенням макроекономічної ситуації. Також варто вказати на нерозумну політику Кремля, адже введення санкцій у відповідь не є виходом. Тут виникає питання: чи будуть росіяни і надалі продовжувати ігнорувати все це, або почне накопичуватися невдоволення та почнуть виникати протести проти влади? Без сумніву, лише зміна влади та політичного режиму може врятувати Росію від того, що її політична та особливо економічна системи і надалі створюватимуть «запах» економічного спаду та деградації.