Автор – Коен Дж., переклала з англійської Решитько А., перекладач Free Voice IAC

Джерело: Foreign Policy

gettyimages-477421510-crop

Київ програє у боротьбі проти корупції. Настав час для радикального вирішення цієї проблеми.

Більше 12 мільярдів доларів щорічно зникає із бюджету України, а всесвітня організація–спостерігач за корупційними діями Transparency International визначила країну найбільш корумпованою у Європі. Хоча українці стикаються з тим, що від них вимагають заплатити незначні хабарі в усіх сферах їхнього життя, найгірше та найсильніше корупція укорінилася в колах високопосадовців, прокурорів та олігархів, які є повністю безкарними. Революція Євромайдану, яка скинула продажний режим екс-президента Віктора Януковича і обіцяла управління європейського зразка, минула вже майже два роки тому. Україна повинна врешті-решт знайти спосіб подолати цю хронічну проблему.

На диво, найбільш корисним прикладом для України може виявитися маленька та далека центральноамериканська країна Гватемала.

Зіткнувшись із характерною для неї корумпованістю, Гватемала вирішила пожертвувати частиною власного суверенітету, передаючи боротьбу проти корупції в руки гібридного міжнародно-місцевого органу, який називається Міжнародна комісія проти безкарності у Гватемалі (МКПБГ).

МКПБГ була створена у 2006 році за угодою між Гватемалою та ООН. Її було засновано як незалежну агенцію розслідувань, націлену на потужні кримінальні мережі, які вийшли з-під контролю внаслідок затяжної громадянської війни в країні. Слід особливо звернути увагу на те, що МКПБГ фінансують виключно за рахунок благочинних внесків з інших країн, переважно зі Сполучених Штатів, і за гроші, виділені Фондом довіри ООН. У результаті, кошти, якими вона оперує, не залежать від стану економіки Гватемали.

Комісія вже досягла значних успіхів. З моменту початку її роботи МКПБГ розслідувала понад 200 випадків корупції у колах високопосадовців і винесла обвинувачення проти більш ніж 160 нинішніх та колишніх членів уряду. МКПБГ не боїться переслідувати навіть найбільш злісних порушників. До списку тих, кого вона переслідує, входять впливові бізнесмени, колишні генерали, колишні міністри закордонних та внутрішніх справ, колишні очільники національної поліції, колишній і навіть теперішній президенти. Своїм успіхом МКПБГ завдячує своїй квазіміжнародній структурі. Залучення місцевих органів влади було ключовим моментом для забезпечення внутрішньої підтримки як зі сторони уряду Гватемали, так і з боку громадянського суспільства.

Перейняття досвіду Гватемали може стати єдиною надією для надзвичайно непопулярного Президента України Петра Порошенка врятувати свою репутацію як політика. Щоб справді викоренити корупцію, Україні потрібна покращена версія, яка зберігала б основне нововведення МКПБГ, її статус гібридного внутрішнього та міжнародного органу, та вдосконалити декілька моментів.

Першою проблемою МКПБГ є те, що її повноваження діють лише два роки. Президент Гватемали повинен узгоджувати відновлення роботи організації з ООН щоразу, коли закінчуються строки її діяльності. Українські політики і без того зазвичай перешкоджають введенню антикорупційного законодавства, пропонуючи нескінченні поправки, тому, безсумнівно, такий короткий термін дії повноважень організації стане для України проблемним. Щоб упевнитися в тому, що українська версія організації не перетвориться на політичний футбол, спочатку потрібно встановити строк її повноважень мінімум на пять років.

По-друге, з фінансуванням МКПБГ постійно виникають труднощі. Щоб вирішити це питання, Сполученим Штатам та іншим західним спонсорам слід заздалегідь повністю профінансувати перші п’ять років існування української версії. Теперішній бюджет МКПБГ складає 12 млн доларів на рік, а, зважаючи на те, що кількість населення України втричі більша за кількість населення Гватемали, для перших п’яти років не менш ніж 200 млн доларів буде достатньо. Сума може здаватися величезною, проте з огляду на теперішню фінансову підтримку, яку надають Україні, насправді, це крапля в морі.

Врешті-решт, для того, щоб українська МКПБГ досягла успіхів, вона повинна володіти двома основними повноваженнями, яких немає у гватемальської. МКПБГ – це слідча установа, проте у неї немає прокурорських повноважень, які б змушували її покладатися на звичайну судову систему, щоб забезпечити обвинувачення від зовнішнього втручання. Це було б дуже проблематично здійснити в Україні, оскільки Генеральну Прокуратуру вважають однією з найкорумпованіших установ.

Також їй повинні дозволити працювати повністю поза звичайною судовою системою України, оскільки судді в Україні також повністю застрягли в корупції. Чи буде така схема реально діяти в Україні? На рівні організацій вже існують деякі її складові. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), яке реформатори вважають «вістрям списа» у війні проти підкупу, нещодавно найняло перших 70 слідчих та детективів із запланованих 500. НАБУ могло б стати ядром української МКПБГ.

Насамкінець, ніщо не могло б завадити новій установі найняти власних суддів. Щоб забезпечити найвищі стандарти справедливості, їй все-таки потрібно створити «Китайську стіну» між власними суддями та іншими працівниками, яка б гарантувала окремі умови праці для суддів одночасно із забороною будь-якого спілкування суддів та прокурорів поза стінами зали суду.

Ключовим стає питання того, чи достатньо в українських політиків політичної волі, щоб передати такі важливі урядові повноваження, особливо якщо вони бояться самі стати об’єктами розслідувань. Соболєв уже сприяє залученню міжнародної спільноти до війни України з корупцією, а залежність Києва від допомоги з боку Заходу плюс вимоги українців до уряду щодо початку реальної боротьби проти корупції могли б надати додаткової ваги цій пропозиції.

Політичний клас в Україні розуміє, що настрої в країні погіршуються. Лише 7 % українців вірять у те, що теперішня стратегія боротьби з корупцією дає результати. Україні потрібно ставитися до війни з корупцією так само серйозно, як і до конфлікту з Росією.