Автори: Набі E., аналітик ІАС, Гринюк М., аналітик ІАС.

Аналіз тижневих заяв представників вищої влади в Україні показує наступні тенденції:

Ключовим питанням на порядку денному України знову залишається ситуація на сході країни. Українські високопосадовці не перестають шукати шляхи її врегулювання, займаючи водночас тверду позицію по відношенню до Москви. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк зазначив, що з моменту оголошення про припинення вогню загинули 75 українських військових та близько 400 отримали поранення. З огляду на це, представники української влади вкотре ставлять під сумнів ефективність Мінських угод. На фоні нестійкого перемир’я на сході України, нарощування російсько-терористичними військами озброєння для ймовірної нової фази ескалації конфлікту Україна потребує підтримки миротворчої місії під егідою ООН, аби зупинити агресію Росії (заява П. Порошенка). Президент підкреслив, що миротворці не є альтернативою ОБСЄ. За його словами, Україна робить усе можливе, щоб досягти миру, і веде боротьбу за свободу і демократію цілої Європи, беручи на себе левову частку удару агресора. Президент висловив думку, що миротворці повинні стояти у буферній зоні, лінії зіткнення кордону, а ОБСЄ повинна перевіряти дотримання виконання Мінських домовленостей на всій окупованій території. Зі свого боку, прем’єр-міністр А. Яценюк підкреслив, що сьогодні Росія є найбільшою загрозою для ЄС і НАТО. За його словами, метою В. Путіна  є перетворення української  проблеми в постійний головний біль для європейців і, таким чином, зменшення  підтримки західного світу  України. Саме тому, на думку прем’єра, Захід повинен негайно надати Києву оборонну військову допомогу.

http://davidis.livejournal.com/

http://davidis.livejournal.com/

Україна працює над розробкою реформ та формує власну стратегію їх втілення в життя. Про це свідчать заяви П. Порошенка, А. Яценюка, В. Гройсмана. Президент констатував, що зараз у державі формується незалежний і справедливий суд, триває боротьба з корупцією, впроваджується істотна дерегуляція, яка буде сприяти створенню інвестиційного клімату. П. Порошенко вважає, що війна “не є виправданням зупинки реформ”, підкресливши, що всі зусилля галузей мають бути зосереджені в цьому напрямку. А. Яценюк зазначив у свою чергу, що питанням у новій Конституції повинно стати встановлення балансу й відповідальності всіх гілок влади. Крім того, він вважає за необхідне розпочати процес децентралізації – надання додаткових прав і повноважень, а також відповідальності територіальним громадам. Погоджується з думкою прем’єра і П. Порошенко, зазначаючи, що децентралізація не має нічого спільного з федералізацією – Україна була, є і буде залишатися унітарною державою. Він відзначив, що унітарну модель держави підтримують майже 90% громадян країни. При цьому він заявив про готовність провести референдум з питання державного устрою України. Спікер ВРУ В. Гройсман підкреслив, що робота Конституційної комісії повинна бути “дуже ефективною”, динамічною і “забезпечити результат, а не процес”.

Останні заяви українських лідерів свідчать про чітке дотримання країною проєвропейського курсу. Офіційний Київ з оптимізмом дивиться на перспективи вступу України до ЄС у 2020 році. Про це заявили спікер ВРУ В. Гройсман та посол у ЄС К. Єлісєєв. Зокрема останній подякував ЄС за допомогу, однак підкреслив, що наша держава прагне більшого. За його словами, Україна сподівається, що Брюссель  прийме рішення, яким надасть Україні перспективу членства, згідно з статтею 49 Лісабонського договору. Крім того, посол висловив сподівання на поглиблення військової та технічної співпраці з ЄС. В. Гройсман зазначив, що  українська влада стикається з серйозними проблемами на шляху вступу до ЄС.

Аналіз тижневих заяв представників міжнародної спільноти показує наступні тенденції:

У Європі та США тривають пошуки стратегії зовнішньополітичної поведінки щодо РФ у зв’язку з конфліктом на сході України. Особливою темою для дискусій стали рішення європейських лідерів відвідувати або ігнорувати заходи в Москві до Дня перемоги над Третім Рейхом. Глава МЗС Г. Схетина, зокрема, констатував, що ставлення до заходів, які відбудуться 8-9 травня з нагоди 70-річчя закінчення Другої світової війни, відображає те, як нині розділена Європа. Варто відзначити, що брати участь у параді відмовилися: прем’єр-міністр Швеції, президенти Фінляндії, Словаччини, Болгарії, Польщі, Словенії, США, канцлер ФРН, прем’єр-міністр Великої Британії та голова Європейської Ради. У той же час, свою готовність взяти участь у параді підтвердив президент Чехії М. Земан, який на Заході вважається “другом Кремля”. Різні позиції Чехії та США щодо вищезгаданого питання стали причиною дипломатичного скандалу між країнами.

У той же час, американський генерал, колишній головнокомандувач сил НАТО в Європі У. Кларк відзначив, що амбіції В. Путіна виходять за рамки військових цілей. Президент Росії хоче «вбити клин»  між США і їх європейськими союзниками, а також між західними й східними членами НАТО з метою послаблення країн Центральної й Східної Європи. За його припущеннями, Росія може розгорнути активні воєнні дії на Донбасі після святкування 70-річчя перемоги, однак президент РФ може відкласти наступ, якщо європейські лідери приймуть рішення не бойкотувати урочистості в Москві.

З доволі неочікуваною заявою виступив і президент Білорусі О. Лукашенко, який висловив настороженість стосовно того, що до процесу врегулювання ситуації на Донбасі після досягнення Мінських угод у нормандському форматі відкрито не були підключені США.

Європейські держави занепокоєні можливістю великого континентального конфлікту в Європі. Зокрема, міністр оборони Фінляндії К. Хаглунд впевнений, що Кремль не залишить територію Фінляндії у спокої, якщо між НАТО і Росією розгорнеться конфлікт. Президент Естонії Т. Ільвес у свою чергу заявив, що Європа не готова реагувати на агресивні дії Росії, а багато європейських країн зменшують витрати на оборону попри домовленості на саміті в Уельсі про збільшення фінансування цієї сфери. Водночас президент підкреслив, що Захід занадто поступається Росії в українському питанні. Він додав, що Росія має намір підірвати європейську єдність, наприклад, підтримуючи такі антиєвропейські партії, як французький “Національний Фронт” та інші партії, які “торгують страхом”.

Захід вимагає від РФ відновити мовлення кримськотатарських ЗМІ та припинити переслідування та порушення прав і свобод етнічних меншин Криму. У Amnesty International називають наступом на свободу слова закриття кримськотатарських медіа в Криму з 1 квітня. У заяві йдеться, що цей кричущий наступ на свободу слова, представлений у вигляді адміністративної процедури, є грубою спробою придушити незалежні засоби масової інформації, змусити мовчати інакомислячих і залякати кримськотатарську громаду.

Європа вітає позитивні кроки української влади щодо впровадження реформ. Зокрема, єврокомісар з питань політики сусідства і переговорів про розширення Й. Ган відзначив прогрес України в процесі реформ. Є нові закони для судової системи, боротьби з корупцією, децентралізації, однак «лакмусовим папірцем»  назвав їх ефективну реалізацію. Він вважає, що звільнення П. Порошенком губернатора, якого звинувачували у корупції, є хорошим сигналом. Окрім того, у ході зустрічі міністрів у форматі Веймарського трикутника глави МЗС Польщі, Німеччини та Франції заявили, що треба підтримувати реформи в Україні фінансовими та адміністративними засобами, а також порадами.  Тим часом Москва вважає, що заплановані в Україні конституційні реформи суперечать Мінським домовленостям.

З іншого боку, офіційний Київ піддався нищівній критиці щодо розслідування вбивств на Майдані в лютому 2014 року. У звіті Міжнародної дорадчої групи (МДГ), що створена Радою Європи для спостереження за розслідуванням подій на Майдані, зроблено висновок, що МВС прямо перешкоджало переслідуванню головних підозрюваних у справі про розстріл.

Російські заяви все більше починають нагадувати виступи Радянського Союзу за часів “холодної війни”. Зокрема, в оприлюдненій заяві МЗС РФ йдеться про те, що сьогодні на Заході, і зокрема в США, нібито розгортається “скажена антиросійська кампанія”, а американські загальнонаціональні ЗМІ та провідні політологічні центри, як по команді, «вихлюпують русофобські пасквілі», старанно створюючи з Росії образ ворога. Разом з тим у Кремлі вчергове підкреслили, що солдатів РФ на Донбасі немає (Д. Пєсков). Він же висловив чітку позицію, згідно якої Москва не збирається втручатися у вирішення питання про продовження мовлення у Криму кримськотатарського телеканалу ATR.

При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали з ресурсів: офіційні сайти державних органів України (сайти Президента, РНБО, МЗС, Уряду), «Українська правда», «Інформаційний спротив», УНІАН, ТСН, «Кореспондент», «Український тиждень».