Автор – Гринюк М., аналітик ІАС

 

http://slavinfo.dn.ua

 

Аналіз тижневих заяв представників вищої влади в Україні

Ситуація в зоні АТО залишається вкрай напруженою. Бойовики незаконних збройних формувань пішли з Широкиного на Донеччині, перетворивши селище на суцільну руїну, і зайняли позиції на схід від цього населеного пункту. Очікується, що найближчим часом СММ ОБСЄ та Спільний центр встановлять у цьому містечку постійний спостережний пост (заява Міноборони). За словами речника АП з питань АТО О. Мотузяника, бойовики в зоні АТО продовжують здійснювати збройні провокації. Більше того, голова СБУ В. Грицак заявив, що сепаратизм, керований Москвою, поширюється на інші регіони України. «Гарячі точки» – Одеська область, Харків, Запоріжжя, Херсонська та Миколаївська області. Водночас, П. Порошенко зазначив, що зараз у парламенті дискутується порядок проведення виборів на територіях, контрольованих проросійськими сепаратистами, й підкреслив, що Україна готова витрачатися на відновлення Донбасу. Президент також заявив, що спроби провести вибори на тимчасово окупованих територіях на сході України 18 жовтня означатимуть порушення російською стороною досягнутих у Мінську угод.

Україна продовжує працювати в напрямі відновлення та модернізації Збройних сил країни. Президент заявив, що він пишається тим, що за цей рік вдалося фактично заново відбудувати Збройні сили. Він укотре заявив, що Україна – за мир, але не за мир будь-якою ціною. «Ми не здамо жодного клаптика української землі», – сказав Президент. За словами міністра оборони України С. Полторака, є надія на те, що кораблі Військово-морських сил України, що перебувають у Криму з 2014 року, все-таки повернуться в Україну.

Одним з ключових напрямів роботи української влади залишається проведення конституційної реформи. П. Порошенко прокоментував проект реформи з децентралізації, заявляючи, що він відповідає домовленостям, досягнутим у Мінську 12 лютого. За словами президента, його повноваження в рамках конституційної реформи з децентралізації не зростуть. Про це він заявив, відповідаючи на запитання, наскільки виправданим є наділення його правом припиняти повноваження місцевих органів влади. За словами президента, він зможе скористатися таким правом лише за умов конкретних порушень місцевими органами, а саме – порушення ними Конституції в частині суверенітету, територіальній цілісності чи загроз національній безпеці.

Міжнародна спільнота продовжує демонструвати свою небайдужість до кризової ситуації в Україні. Ще одною перемогою України стало прийняття 3 липня Радою ООН з прав людини резолюції «Співпраця та допомога Україні в галузі прав людини». У заяві МЗС України говорилося про те, що Рада ООН заслуховуватиме доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини щодо ситуації в Україні, зокрема на тимчасово окупованих територіях Криму, а також Донецької та Луганської областей. Резолюція була ухвалена, незважаючи на очевидний спротив РФ, яка не зацікавлена в тому, щоб усі країни світу дізналися правду про систематичний і масовий характер порушень прав і свобод людини на окупованих територіях АР Крим та Донбасу, про створену Росією зону свавілля.

Попри напружену ситуацію на сході, українці продовжують боротися за європейськемайбутнє, за приналежність України  до європейського  цивілізаційного світу. П. Порошенко з гідністю заявив, що 21 з 28 країн-членів ЄС повністю завершили процес ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, незважаючи на те, що попередньо вважалося, що цей процес займе більше трьох років. Варто зауважити, що наразі серед країн-аутсайдерів, які ще не розпочали ратифікацію Угоди про асоціацію, залишаються Австрія, Греція та Кіпр. Експерти припускають, що дві останні затягують процес навмисно. П. Порошенко також висловив свою впевненість у тому, що Україна за 5-6 років має досягти критеріїв, необхідних для подачі заявки на членство в Євросоюзі. Окрім того, президент відзначив важливу роль Європарламенту в забезпеченні для України безвізового режиму вже у 2016 році.

 Аналіз тижневих заяв представників міжнародної спільноти

На тлі української кризи поглиблюється протистояння між Заходом та РФ. У новій воєнній стратегії США вказується, що Збройні сили США повинні бути готові протистояти “ревізіоністським державам”, таким як Росія, які кидають виклик міжнародним нормам, а також насильницьким екстремістським організаціям, таким як “Ісламська Держава Іраку і Леванту”. З цього приводу прес-секретар президента РФ Д. Пєсков заявив, що в Кремлі висловлюють жаль, що нова воєнна стратегія США не сприяє спробам нормалізувати відносини з Росією, а, навпаки, виражає конфронтаційний настрій. Загострилися також відносини між РФ та Канадою. У відповідь на введення останньою додаткових санкцій проти РФ перший заступник голови комітету Держдуми з економічної політики М. Ємельянов заявив, що Росії пора вводити відповідні санкції щодо Канади. Він підкреслив, що жодне ембарго не повинно залишитися без відповіді. Більше того, міністр закордонних справ РФ С. Лавров заявив про часті випадки відмов у видачі віз владою Канади офіційним російським представникам, звинувативши Канаду в безвідповідальності. Відомство Лаврова вважає, що статус “країни-господарки”, на території якої проводяться заходи під егідою міжнародних організацій, припускає неупереджене виконання відповідних обов’язків, включаючи оформлення віз.

Об’єктом бурхливих обговорень цього тижня стала новина про те, що Фінляндія не пустила спікера Держдуми РФ С. Наришкіна на засідання Парламентської асамблеї ОБСЄ. У Фінляндії пояснили своє рішення дуже просто: Наришкін включений у санкційний список ЄС (заява представника фінського МЗС В. Хяккінена). Прес-секретар президента РФ Д. Пєсков назвав таке рішення обурливим і неприйняиним. У зв’язку з цим до МЗС РФ було викликано посла Фінляндії в Росії Х. Хіманена. Їй повідомили, що дії Фінліндії розцінюють як відверто недружні, що не відповідають принципам добросусідства й завдають шкоди російсько-фінляндським відносинам. До того ж глава комітету Держдуми РФ з міжнародних справ О. Пушков не виключає можливість застосування до Фінляндії закону про спеціальні економічні заходи від 2006 року стосовно держав, які закликають до ворожої політики щодо Росії. Також депутат Держдуми РФ М. Ковальов заявив, що Росія вважатиме, що рішення річної сесії Парламентської асамблеї (ПА) ОБСЄ в Гельсінкі не мають юридичної сили. У МЗС Фінляндії відкинули звинувачення в недружньому ставленні до Росії.

Повною несподіванкою для міжнародного співтовариства стала новина про те, що Генпрокуратура Росії почала перевірку законності визнання незалежності республік Прибалтики Держрадою СРСР у 1991 році. На такі заяви одразу ж відреагувала президент Литви Д. Грибаускайте, заявляючи, що ніхто не має права ставити під загрозу незалежність, здобуту кров’ю громадян. Міністр закордонних справ Естонії К. Пентус-Розиманнус з цього приводу зазначила, що російська Генпрокуратура марно витрачає час на абсурдне питання.

Одна за одною цього тижня лунають заяви про проведення місцевих виборів у так званих «ДНР» і «ЛНР». Глава БДІПЛ ОБСЄ М. Лінк заявив, що спостерігачі Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ не поїдуть на місцеві вибори на Донбас без запрошення з боку офіційного Києва. Рішення щодо проведення місцевих виборів у «ДНР» засудив Білий дім. Тим часом, РФ висловила невдоволення тим, що Київ не проводить переговори з бойовиками щодо децентралізації.

У світі не стихають дискусії навколо питання європейського майбутнього України. Президент Європарламенту М. Шульц заявив, що Україні потрібно зосередити увагу не на перспективах членства в ЄС, а на вирішенні поточних проблем. Таким чином він прокоментував заяву президента України П. Порошенка про те, що за 5-6 років Україна виконає критерії, які існують для майбутніх членів ЄС. Водночас М. Шульц пообіцяв зробити все можливе для прискорення надання Україні безвізового режиму з країнами Євросоюзу. Президент Європейського парламенту також закликав Росію поновити тристоронні газові переговори, щоб поновити постачання газу до України.

Прес-секретар представництва ЄС у Москві С. Ліборіус спростував інформацію про те, що ЄС нібито допускає проведення нового референдуму щодо Криму, і готовий розглянути його підсумки в тому випадку, якщо це станеться за дотримання норм міжнародного права і під наглядом ОБСЄ. За словами С. Ліборіуса, позиція ЄС щодо Криму не зазнала жодних змін. Також цього тижня стало відомо, що депутат нижньої палати парламенту Є. Федоров направив звернення спікеру Держдуми С. Наришкіну, в якому пропонує денонсувати договір між Росією і Україною про російсько-український державний кордон. На думку Федорова, чинний документ, який визначає Кримський півострів як частину України, “може використовуватися як аргумент проти Росії її недругами”.

Американський політолог З. Бжезинський вивів досить цікаву формулу вирішення конфлікту в Україні. Він вважає, що Україна повинна мати право вільно обирати свою політичну ідентичність і більше пов’язуватися з Європою. Водночас Росію треба запевнити, що Україну не візьмуть до НАТО. З. Бжезинський виступає за постачання оборонної зброї Україні та її наближення до Європи таким шляхом, як у Фінляндії – аби не дратувати Росію. Аналітик вважає, що Росія та США вже давно перебувають у стані «холодної війни», однак, малоймовірно, що вона перетвориться на «гарячий конфлікт».