Aвтор – Гринюк М., аналітик ІАС

tsn.ua

tsn.ua

Аналіз тижневих заяв представників вищої влади в Україні

Безумовно, центральною подією тижня стала новина про обрання України непостійним членом Ради Безпеки ООН на 2016-2017 роки. За це проголосували 177 країн зі 193 членів Генеральної Асамблеї ООН. Президент П. Порошенко вважає, що це голосування продемонструвало справді глобальний рівень міжнародної підтримки України. Більше того, Президент та Голова ВРУ В. Гройсман переконані, що обрання України непостійним членом Радбезу сприятиме деокупації Криму та Донбасу. Ключовою місією членства України Президент визначив рішуче відстоювання цілей та принципів Статуту ООН, розроблених ще 70 років тому. За словами П. Порошенка, значну увагу Україна приділятиме реформуванню Ради Безпеки і протидії зловживанню правом вето постійними членами. Також Україна порушуватиме питання притягнення до відповідальності винних у знищенні малайзійського «Боїнга» рейсу МН117 (заява Міністра закордонних справ П. Клімкіна). Окрім того, безперечно, Україна буде використовувати своє членство у РБ для стабілізації ситуації на Донбасі (заява П. Порошенка).

Обстановка на Східній Україні залишається вкрай складною. У прес-центрі АТО повідомили, що 17 жовтня бойовики в районі н. п. Піски о 16. 00 відкрили вогонь по позиціях сил АТО зі стрілецької зброї. Внаслідок обстрілу було поранено одного українського військовослужбовця. Попри те, за словами речника Адміністрації Президента з питань АТО А. Лисенка, спостерігачі місії ОБСЄ завершили верифікацію відведених озброєнь на Луганщині та мають оприлюднити відповідний звіт. Однак у Міноборони України заявляють, що бойовики відводять озброєння лише демонстративно, вдень, щоб це зафіксували представники місії ОБСЄ.

Не втрачають актуальності питання проведення місцевих виборів на окупованих територіях Донбасу. Президент П. Порошенко заявив, що спроби сепаратистів провести свої вибори призведуть до посилення санкцій проти Росії.  Водночас представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи щодо мирного врегулювання конфлікту на сході України Р. Безсмертний наголосив, що, незважаючи на те, що в Мінських угодах пункти перераховані так, що спочатку на окупованих територіях проводяться вибори, а потім російські війська залишають Україну, це не означає, що ці пункти повинні виконуватися саме в такому порядку, адже Мінські угоди – це “тільки філософія процесу”, під яку повинні “розроблятися графіки, деталізовані погодинно”. Окрім того, Прем’єр А. Яценюк назвав чотири умови для проведення виборів на територіях Донбасу: 1) виведення російських найманців і зброї; 2) 1,5 мільйона тимчасово переміщених осіб, які зареєстровані в Україні, мають отримати право взяти участь у такому виборчому процесі й вибрати тих, хто представлятиме місцеву владу Донецька і Луганська; 3) вибори мають  чітко відповідати українському законодавству та найвищим стандартам чесних і прозорих виборів; 4) необхідно забезпечити політичну конкуренцію у Донецьку і Луганську як через доступ ЗМІ до цих територій, так і через право всім політичним партіям України взяти участь у цих виборах і направити туди своїх кандидатів.

Об’єктом гострих дискусій залишаються розслідування обставин катастрофи «Боїнга» МН17. За результатами розслідування, здійсненого українською стороною, ракета «БУК» була випущена в літак зі Сніжного, контрольованого бойовиками ( заява Президента П. Порошенка, Прем’єра А. Яценюка та Віце-прем’єра Г. Зубка). Тим не менш, заступник Міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції О. Зеркаль заявив, що створення «гібридного» трибуналу з катастрофи МН-17 не дозволить притягнути громадян РФ до суду, оскільки у Росії не буде обов’язку співпрацювати з трибуналом, якщо його створять без рішення Радбезу ООН. З огляду на це, говорить О. Зеркаль,  розглядається варіант застосування конвенції про заборону фінансування тероризму, аби винні понесли повну відповідальність за скоєне.

Аналіз тижневих заяв представників міжнародної спільноти

Міжнародний контроль ситуації на Донбасі залишається вкрай обмеженим. Зокрема, у звіті СММ ОБСЄ за 14 жовтня 2015 року йдеться про те, що представники «ДНР» і «ЛНР» заважають спостерігачам місії здійснювати контроль у прикордонних з Російською Федерацією районах Донбасу. Крім того, місії було відмовлено в проїзді на підконтрольному «ДНР» КПП «Зайченко» (26 км на північний схід від Маріуполя). Тим не менш, Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив, що ООН готова збільшити свою присутність в Україні з метою деескалації та стабілізації ситуації на сході держави.

Серед представників міжнародної спільноти також не стихають дискусії навколо авіакатастрофи «Боїнга» МН17. За даними доповіді нідерландської слідчої групи, літак був збитий ракетою з комплексу «БУК», що була випущена з території, захопленої сепаратистами. У доповіді також підкреслено, що в України було достатньо підстав закрити повітряний простір, але вона цього не зробила. Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Ф. Могеріні  вважає, що сьогоднішній звіт голландської Ради Безпеки є важливим кроком, аби пролити світло на катастрофу рейсу МН17. Тим не менш, прес-секретар Президента Росії Д. Пєсков заявив, що розслідування катастрофи не можна назвати об’єктивним, оскільки російські фахівці не були задіяні. До того ж, офіційний представник МЗС РФ М. Захарова заявила, що Москва хоче продовжити розслідування аварії Boeing-777 рейсу MH17 і готова підключитися до нього. У відповідь глава МЗС Нідерландів Б. Кундерс звинуватив Росію в тому, що вона навмисне “напускає туману” навколо фінального звіту щодо катастрофи МН17.

Захід продовжує засуджувати зовнішньополітичні дії Кремля. Так, кандидатка на пост Президента США Г. Клінтон планує дотримуватись жорсткішої політики щодо Президента РФ Володимира Путіна та його дій у Сирії. Таким чином вона підтвердила свій імідж “яструба” в Демократичній партії США. Також держдеп США у щорічній доповіді “Про релігійну свободу у світі” піддав критиці Росію, зокрема, за дії в Криму. У доповіді більше 20 сторінок присвячено ситуації зі свободою віросповідання в РФ. У документі, зокрема, описується загальна ситуація у цій сфері та перераховуються випадки за 2014 рік, у яких, на думку США, могли бути порушені релігійні свободи громадян. Глава Пентагону Ештон Картер пообіцяв зробити всі необхідні кроки для протидії російському впливу в Східній Європі та на Близькому Сході. Він вважає, що своїми діями в Сирії Росія  лише сприяє власній ізоляції.

Захід продовжує чинити санкційний тиск на Російську Федерацію. Зокрема, керівник виборчого штабу Консервативної партії Канади Дженні Бірн заявила, що Канада створює спеціальний фінансовий загін, який буде відслідковувати шляхи обходу Росією санкцій.  Бірн додала, що канадські санкції вже показали свою дієвість, але їх ефективність можна ще підвищити. Не менш активно в цьому напрямі діє Європейський Союз. Так, на сайті Європейської служби зовнішньої діяльності з’явилася інфографіка, яка наочно пояснює через що введений режим економічних санкцій ЄС проти Росії. За даними інфографіки,  до санкційного списку потрапили 149 людей і 37 компаній, рахунки яких у Євросоюзі заморожені. Їм також заборонено в’їзд на територію ЄС. Таким інструментом вирішили також скористатися сепаратисти окупованих територій. Лідер бойовиків “ДНР” Олександр Захарченко затвердив рішення “Про застосування персональних санкцій”. Так, у «чорному списку» бойовиків опинилися Президент України Петро Порошенко, глава АП Борис Ложкін, а також олігархи Ігор Коломойський та Сергій Курченко. Їм, а також афільованим особам ватажок “ДНР” заборонив купувати нерухомість та інше майно на території окупованої частини Донецької області, а також ведення там банківських та інших фінансових операцій.

Серед іншого варто також відзначити, що Канцлер ФРН А. Меркель закликала Україну боротися з корупцією і зменшити вплив олігархів, кажучи, що німецькі підприємства готові інвестувати, якщо будуть виконані відповідні умови.