Автор – Роговик Олексій, голова Free Voice Information Analysis Center

Джерело: site.ua

фото - Радіо Свобода

фото – Радіо Свобода

Внутрішня політика

Забагато жеремо, пане Рева?

Міністр соціальної політики Рева – це геній. Він зробив неймовірне відкриття і зрозумів чому українці такі бідні. Бо ми забагато жеремо. Десятиліттями в нас були блискучі і чесні президенти, уряди, парламенти. Але вони не змогли нічого зробити, бо українці все проїли. Ось чому реформ нема, ось чому корупцію не подолали, ось чому ми не вступили в ЄС і НАТО, не стали наддержавою Балто-Чорноморського регіону, не стали ключовим партнером США. Бо ми їмо забагато мяска, картопельки, овочів, фруктів і найстрашніше, солодкого. Рева напевно дослідив досвід країн Європи, США, Сінгапуру і зрозумів, що люди там не їдять. Тому то і Порошенко так старається з геноцидом українців через тарифи, репресії і інфляцію. Жити по-новому – це перестати їсти, або хоча б їсти по мінімуму. Тоді переможемо і корупцію, і Путіна.

«Стіна» як вітрина української влади

Проект “Стіна” Яценюка і перші затримання у справі про розтрату грошей на його реалізацію – це яскравий образ сучасної влади. Заявити про якісь великі наміри. Про “Стіну”, про відсіч агресору, про реформи, про життя по-новому. Після того успішно розікрасти усі гроші, що виділені на проекти, реформи і т.д. Заявити, що винні у тому всьому народ, опозиція, Путін чи ще хтось. І випрошувати наступні гроші для розкрадання. А “Стіни”, реформ, життя по-новому як не було, так і не буде.

Корупційні маніпуляції з цифрами

Що робити коли якийсь орган влади заявляє, що за перші 6 місяців 2017 року посадили 120 корупціонерів? Перевірити цю брехню і з’ясувати, що посадили лише 9, серед яких найвища посада – начальник поліцейського відділу. Антикорупційна реформа, та?

Зовнішня політика

Міжнародна підтримка України та Порошенка – не одне і те ж

Те що США, Польша і тепер й Литва не визнали незаконний указ Порошенка щодо Саакашвілі говорить лише про те, що міжнародна підтримка України та міжнародна підтримка Порошенка – це не одне і те ж. Коли корупційний диктатор звалюється у калюжу власного свавілля, то підтримки і поваги заслуговує лише народ і опозиція, що не збираються тонути разом з ним. Для когось паспорт – це пустий папір. Для когось паспортом є успішно реформована країна.

Крим і Донбас не можуть бути розділені

Німеччина поступово стає джерелом поганих новин для України. То німецькі посадовці виступають проти нових антиросійських санкцій, то глава Вільної демократичної партії Німеччини Крістіан Лінднер та Уповноважений уряду Німеччини зі співробітництва з Росією Гернот Ерлер виступають за те, щоб «забути», або відкласти тему Криму.

Ідея розділити питаннями Криму і Донбасу, на жаль, не нова у міжнародному просторі і ще більше шкода, що це «розділення» є однією з основ у зовнішній політиці режиму Порошенка. Саме таку формулу пропонував Пінчук у своїх «болючих компромісах». Тоді я написав:

«Олігарх пропонує розділити Крим і Донбас, що фактично означає обмін території на уявний мир… На жаль, у Пінчука можна помітити «зіпсований компас пріоритетів», бо він мирне врегулювання на будь-яких умовах і за будь-яку ціну вважає більшим пріоритетом, ніж забезпечення незалежності та суверенітету України.

Очевидно, що відкладення питання деокупації Криму «в довгий ящик» означає де-факто легалізацію окупації РФ території України.

Пінчук правильно вважає, що Крим і Донбас є «різними частинами однієї великої проблеми», але робить відверто помилковий висновок, що вирішення цих проблем можна і варто розглядати окремо. У природі російського агресора та агресивної політики РФ щодо України неможливо виокремити різні частини, бо існує єдина система цілей щодо знищення незалежної України та посилення ролі РФ у світовій політиці.

Богдан Яременко додає, що «наша боротьба за Крим створює для Росії достатньо широку зону дискомфорту. Запевнити Росію, що ми на якийсь час припиняємо цю боротьбу – створити їй максимальний комфорт не лише для завершення колонізації цієї території, але і для підготовки наступних ударів». Таким чином, боротьба за Крим сьогодні – це гарантія від наступних «нападів».

Експорт війни і порушення прав синів України

Експорт війни та грубе порушення прав українців стали реальністю нашого життя. І політики РФ щодо нас.

У липні РФ передала бойовикам 600 тон боєприпасів, 4 танки і 7 РСЗВ. 40 тисяч військових РФ і бойовиків наразі окупували Донбас. Українські Герої продовжують гинути на фронті щодня.

На жаль, ми забуваємо чи обділяємо увагою не лише їх. Фактично поза інформаційним простором залишилось незаконне ув’язнення у ЛДНР українського журналіста Асєєва. Практично поза простором залишився незаконний вирок українцю та кримчанину Балуху. Рекомендую усім прочитати останні слова Балуха на суді. Володимир Балух в своєму останньому слові перед судом назвав причиною справи проти нього любов до свободи і України.

Провокативні і небезпечні «білоруські навчання»

Хоч і шанси на суттєве військове загострення через “білоруські навчання” РФ є невисокими, але, все ж, військову загрозу під “Путінської РФ” не варто недооцінювати. Як мінімум, для вчинення низки провокацій ці навчання будуть використані. І невідомо стануть жертвою цих провокацій Україна, Білорусь чи держави Балтії. Те, що щось планується доводить: 1) масштабне переміщення російської військової техніки на всій лінії європейського кордону РФ, 2) Путін вніс до Державної Думи проект федерального закону, який дозволить РФ використовувати системи протиповітряної оборони на кордонах Білорусі з ЄС та Україною, 3) міжнародний контекст навчань (Путін може забажати використати ці навчання у якості “гідної відповіді” на пакет нових антиросійських санкцій зі сторони США).

Гібридне «захоплення» історії та Закарпаття

Держави-сусіди України все частіше користаються слабкістю нашої влади. І мова не про ворожу і агресивну РФ, а про “дружні” Польщу та Угорщину. Стало відомо про наміри польської сторони розмістити на сторінках нового паспорта Польщі зображення так званого “Цвинтаря орлят” на території Личаківського кладовища у Львові. У зв’язку з цим непрямим зазіханням і посяганням на територіальну цілісність України МЗС відповіла нотою необхідного змісту. До того ми мали змогу чути неприйняті заяви і дії польської влади щодо української історії. Але Польща більше говорить, ніж діє. Тим часом, на Закарпатті відбувається “гібридне захоплення” територій України угорськими державними символами (на державних органах України), мовою (коли українську викладають угорською), пам’ятниками (над державними і приватними будовами), паспортами (яких вже кажуть 30% по населенню) і навіть “неофіційними збройними формуваннями у вигляді місцевих самооборон” (що систематично створюються по населеним пунктам). Але реакції української влади на ці виклики просто нема. Влада і далі не бачить проблеми, як колись її не бачили у Криму. Чим то закінчилось знаємо.